Неділя в Україні: надзвичайні події та тривожні повідомлення 30 листопада

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Він «зіграв вирішальну роль у спробах створити міжнародну коаліцію для пошуку “мирної угоди” з метою покласти край війні».

Габсбург-Лотаринзький розповів виданню, «яку важливу роль папа Франциск відіграв у підтримці угоди, що, імовірно, дасть змогу Трампу підштовхнути Зеленського до передачі територій Росії».

Проти такої угоди, стверджує британська газета, виступають усі інші союзники по НАТО.

Папа Римський разом з Угорщиною закликав до припинення вогню і переговорів, щоб «розірвати цикл» війни і досягти миру.

Значна частина народних обранців висловлює активну підтримку цій законодавчій ініціативі. Вони аргументують свою позицію необхідністю захисту національних інтересів України, зміцнення її духовного суверенітету та протидії зовнішньому впливу. На їхню думку, такий крок є важливим для забезпечення інформаційної безпеки держави та консолідації українського суспільства навколо спільних цінностей.

За словами Кошкіної близько 70 народних депутатів з “Європейської Солідарності”, “Голосу” та мажоритарники зі “Слуги народу” заявили, що не будуть брати участь у всіх голосуваннях у Верховній Раді, крім продовження воєнного стану.

Як зазначає журналістка, таким чином народні обранці поставили ультиматум керівництву партії “Слуга народу”, якщо законопроєкту щодо УПЦ МП не буде в порядку денному.

Соня Кошкіна вказує, що до другого читання законопроєкту у Верховній Раді вдалось зібрати необхідні 226 голосів, однак потрібно більше, щоб підстрахуватись. За її словами у “Слузі народу” є депутати, які вагаються щодо заборони УПЦ МП.

Зокрема до цієї групи входить голова фракції Давид Арахамія та ще близько 30 обранців партії монобільшості. Крім того, Кошкіна вказує, що у “Слузі народу”, є інша група з 70 депутатів, які “не підписали підтримку законопроєкту щодо заборони УПЦ МП та не мають наміру підтримувати його у другому читанні”.

“Серед них, згідно з оновленим списком підписантів, — Жан Беленюк, Євген Брагар, Максим Бужанський, Данило Гетманцев, Павло Халімон, Георгій Мазурашу, Юрій Корявченков, Сергій Кальченко, Оксана Дмітрієва, Юлія Яцик (днями вийшла з фракції “СН”), Максим Павлюк, Артем Культенко, Наталія Локтіонова, Максим Перебийніс, Маргарита Шол, Павло Якименко тощо”, — заявила Кошкіна.

Тимофій Милованов, колишній міністр економіки, наголосив, що після завершення війни Україна може опинитися в ситуації гострого дефіциту робочої сили. Це питання стає все більш актуальним на фоні того, що частина населення була змушена виїхати за кордон, інша – зазнала серйозних травм або загибелі. Ситуація на ринку праці після війни потребуватиме комплексного підходу та інвестицій в відновлення економіки.

Невизначеність в країні змусила багатьох українців шукати роботу за кордоном, що призвело до істотного скорочення активної робочої сили на внутрішньому ринку. З одного боку, багато підприємств зупинили свою діяльність або значно зменшили обсяги виробництва, з іншого – нові підприємства і сектори економіки потребують кваліфікованих кадрів, яких катастрофічно не вистачає.

Причина — стрімке старіння населення та значне скорочення економічно активного населення. В Україні вже зараз спостерігається критичне співвідношення між тими, хто працює, і тими, хто перебуває на пенсії. Війна лише посилила цю проблему — значна частина людей виїхала за кордон, інші загинули або втратили працездатність.

Милованов наголошує: якщо українці не змінять підходи до праці, продуктивності та освіти, країна буде змушена масово імпортувати працівників — не десятками тисяч, а мільйонами. Передусім це стосуватиметься робітничих спеціальностей — будівельників, механіків, виробничих працівників.

Такий прогноз викликає дискусії: чи готова українська держава до інтеграції великої кількості іноземних працівників? Чи існує стратегія міграційної політики? Якими будуть соціальні наслідки?

Однак очевидно одне — демографічна криза стає однією з ключових загроз післявоєнного відновлення. І вже зараз Україна має обирати між масовим поверненням своїх громадян та залученням іноземців.

Згідно з ініціативою Міністерства ветеранів України, був затверджений новий професійний стандарт, що має на меті підтримку ветеранів війни, їхніх сімей та родин загиблих воїнів під час переходу до цивільного життя. Про це повідомив заступник Міністра у справах ветеранів, Максим Кушнір, через Урядовий портал, підкресливши важливість професійного супроводу для ветеранів. Він наголосив на тому, що кожен ветеран має мати можливість отримати фахову підтримку та допомогу під час адаптації до нового життя.

Центральний аспект цього процесу — індивідуальний підхід до кожного ветерана, спрямований на надання необхідної інформації та послуг. "Всі потреби, що виникають у ветеранів та ветеранок під час переходу від військової служби до цивільного життя, мають знаходити фахову підтримку та допомогу, яку може забезпечити саме такий фахівець із супроводу. Головним чином мова йде про індивідуальний професійний супровід, спрямований на допомогу нашим Захисникам та Захисницям у отриманні реабілітаційних, психологічних, освітніх та інших послуг", — зауважив Максим Кушнір.

Фахівці з професійного супроводу будуть надавати консультації ветеранам з питань їхніх прав, можливостей, отримання пільг та доступу до різноманітних послуг, таких як реабілітаційні, психологічні, освітні тощо, а також допомагати з оформленням необхідних документів.

Українські ветерани війни, їхні сім'ї та родини загиблих отримали новий рівень підтримки та допомоги завдяки введенню нового професійного стандарту, ініційованого Міністерством ветеранів України. Цей стандарт передбачає індивідуальний підхід до кожного ветерана та надання широкого спектру послуг, що охоплюють реабілітаційні, психологічні, освітні та інші аспекти адаптації до цивільного життя. Зауважено, що ця ініціатива ставить за мету не лише забезпечення підтримки ветеранам, але й створення комфортного та гідного середовища для їхнього успішного відновлення в громаді.