Нейтральний статус для російських та білоруських боксерів: нові правила від World Boxing

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак нібито роз’яснив президенту Володимиру Зеленському джерела корупційних скандалів, що останнім часом активно обговорюються в медіа та політичних колах. За інформацією "Української правди", він пов’язує ці інциденти з впливом олігарха Ігоря Коломойського. Мова йде, зокрема, про резонансне розслідування "Мідас", яке вже не один тиждень тримає в напрузі найвищі владні ешелони країни.

Як повідомляють джерела, розслідування справи "Мідас" викликало серйозну політичну напругу та навіть внутрішні розбіжності в оточенні президента. Коломойський, який знаходиться під арештом у СІЗО СБУ вже третій рік, активно коментує судові процеси, зокрема висловлюється на адресу Тимура Міндіча, якого він називає «стрілочником» і сумнівним кандидатом на роль лідера злочинної групи, ймовірно, причетної до незаконних фінансових схем.

Джерела, близькі до Банкової, стверджують, що у Офісі президента застосовують звичну тактику — “знайти ворога, щоб не визнавати провини”. Водночас керівництво держави найбільше турбує перспектива того, що Єрмак може отримати офіційну підозру у межах розслідування діяльності злочинної організації “Карлсона”.

Співрозмовники УП додають, що масштаб скандалу значною мірою пов’язаний із загостренням конфлікту між ОП і НАБУ влітку. Тоді спроби впливу на агентство призвели до того, що після оприлюднення матеріалів “Мідас” розгорівся набагато швидше та у більшій формі, ніж могло б бути у звичайному порядку.

Розслідування “Мідас”, оприлюднене НАБУ та САП, стосується діяльності масштабної корупційної мережі в енергетичній сфері. Серед фігурантів — бізнесмени, радники урядовців та представники “сірого” сектору. Публікація матеріалів викликала ланцюгову реакцію скандалів у державних органах та підвищила політичну напругу на Банковій.

Голосування національного відбору на Євробачення виявилося не лише важливим моментом для музичної сцени, але й уроком демократії для України. За словами аналітика Валерія Пекаря, цей процес показав нам неможливість використання "Дії" та подібних застосунків для реалізації критично важливих демократичних процедур. Участь у голосуванні принесла країні усвідомлення неможливості використання таких механізмів для вирішення важливих питань. Зазначається, що 62% українців визнали, що проведення виборів під час війни є неможливим з різних причин, як юридичних, так і технічних, соціальних та безпекових. Одним із виходів з цієї ситуації є перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який включатиме широкий коло зацікавлених сторін. Це стає важливою умовою в умовах зниження легітимності влади та складностей з проведенням виборів під час конфлікту.

Висновки до цієї статті можуть бути наступними:

• Голосування національного відбору на Євробачення стало своєрідним уроком демократії для України, показавши неможливість використання "Дії" та схожих механізмів для проведення критично важливих демократичних процедур.

• Велика частина українців усвідомлює, що проведення виборів під час війни є неприпустимим з різних причин, що включають юридичні, технічні, соціальні та безпекові аспекти.

• Один із можливих виходів з цієї ситуації — перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який враховуватиме думку різних зацікавлених сторін та сприятиме підвищенню легітимності влади.

• Важливо зрозуміти, що під час війни нелегітимна влада без довіри та авторитету, що приймає критично важливі рішення зачиненими дверима, не може бути прийнятною для нації.

У Одесі завершено досудове розслідування щодо двох чоловіків, які організували вимагання грошей у місцевого жителя. Зловмисники вимагали 10 тисяч доларів за борг, який не існував. Про це повідомляє пресслужба поліції Одеської області.

Фігурантами справи є 38-річний одесит і 34-річний житель Одеського району, який раніше мав численні судимості за скоєння злочинів, зокрема крадіжок, розбоїв та шахрайства. За версією слідства, чоловіки неодноразово телефонували 24-річному місцевому жителю, погрожуючи йому фізичною розправою та вимагаючи повернення великої суми грошей, яких він насправді не заборгував.

У вересні потерпілий зустрівся зі зловмисниками в парку, де ті змусили його поїхати додому за грошима. Один із зловмисників чатував біля парадної, а другий забрав 10 тисяч доларів із квартири. Проте розпорядитися грошима вони не встигли: правоохоронці затримали їх у процесуальному порядку та вилучили речові докази, які наразі під арештом.

Обом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Досудове розслідування завершено, а слідчі висунули обвинувачення за ч. 4 ст. 189 КК України — вимагання чужого майна з погрозою насильства, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, під час воєнного стану. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Обвинувальний акт уже скеровано до суду для розгляду справи.

2 листопада в православній та греко-католицькій традиціях вшановують пам’ять п’яти святих мучеників, які стали символами непохитної віри та відданості Христу. Мова йде про Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста — християн, що постраждали за свою віру в часи переслідувань, організованих перським царем Сапором. Їхній подвиг залишив глибокий слід у історії Церкви, адже вони не відмовилися від своїх переконань, навіть під час найжорстокіших катувань та загроз.

Ці святі мученики жили в період, коли християн переслідували за віру, і не лише фізична, а й моральна стійкість стала необхідною умовою для збереження душевної цілісності. Ахиндин, Пигасій та Афтоній відкрито визнавали свою віру, навіть коли це могло призвести до їхньої загибелі. Історії їхніх страждань розповідають, як, незважаючи на страшні тортури, святих не зламала ані відкрита агресія ворогів, ані фізичний біль. Легенди про цих мучеників описують, як їх кидали у вогонь і воду, однак Господь завжди зберігав їх, і вони залишалися неушкодженими.

Сановник Єлпидифор, який був свідком цих чудес, повірив у Христа і приєднався до мучеників. Згодом до них долучився й молодий Анемподист, який також прийняв смерть за віру. Цар намагався зламати їхні переконання найжорстокішими способами — обпіканням, підвішуванням на гаках, палінням смолою, але ніхто з них не відрікся від Христа.

Їхня стійкість надихнула багатьох язичників прийняти християнство. Після страти мученики були вшановані як святі, а їхній подвиг став символом незламної віри та мужності.

Традиційно 2 листопада українці дотримуються кількох заборон: цього дня не можна сваритися, лихословити, прати речі у холодній воді чи ходити далеко в ліс або поле — щоб не накликати нещастя.

Народні прикмети, пов’язані з днем Ахиндина, допомагають передбачити зиму:

безвітряний день — до м’якої зими;

зоряне небо — до морозної та сухої;

ранковий приморозок — на сніг до 8 листопада;

хмарне небо — до сніжної зими.

Пам’ять про святих Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста нагадує про силу віри, яка здатна перемогти будь-яке зло.