Невідомий Майкл Джексон: у США знайшли 12 невиданих пісень короля поп-музики

За отриманою інформацією від нашого джерела в Офісі президента, справа, що стосується Артема Шила, колишнього радника голови Офісу президента, перейшла до судів. Особисто керує питанням щодо цього Олег Татаров, який має безпосередній зв'язок з призначенням Шила на відповідну посаду. Вже раніше у приміщенні адміністрації президента були обізнані про можливий арешт Шила з боку Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Варто зазначити, що недавно Шила звільнили з посади в департаменті контррозвідувального захисту економіки Служби безпеки України.

За звинуваченням Артема Шила, його підозрюють у створенні групи, яка має відношення до привласнення 94,8 мільйонів гривень коштів АТ "Укрзалізниця". Згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду, Шила має заплатити заставу у розмірі 30 мільйонів гривень. "Заставу у сумі 30 мільйонів гривень, визначену рішенням Вищого антикорупційного суду як альтернативу запобіжному заходу у вигляді утримання під вартою, внесено", – повідомили у Вищому антикорупційному суді в четвер.

Рішення про заставу було прийнято в контексті обвинувачень Шила, який раніше працював в Офісі президента України. Антикорупційні органи раніше розкрили діяльність організованої групи, яка заволоділа 94,8 мільйонами гривень під час закупівлі трансформаторів під час воєнного стану. Ця група була створена у 2021 році з метою контролю за фінансами "Укрзалізниці". "З червня по грудень 2022 року її лідер за допомогою своїх посадовців, які були під його впливом у "Укрзалізниці", організував відбір певних компаній як постачальників силових трансформаторів", – інформує прокуратура.

• Справа щодо Артема Шила, колишнього радника голови Офісу президента, перейшла до судів, де він підозрюється у створенні групи, причетної до привласнення значної суми коштів.

• Вищий антикорупційний суд встановив заставу для Шила у розмірі 30 мільйонів гривень, що є альтернативою утриманню його під вартою.

• Ця справа виникла у зв'язку з розкриттям діяльності організованої групи, яка заволоділа фінансами АТ "Укрзалізниця", та виявленням її лідера із прямим впливом на компанію.

• Прокуратура зазначає, що група була створена з метою контролю за фінансами "Укрзалізниці", її діяльність відбувалася в період воєнного стану.

• Шила також був звільнений з посади в Службі безпеки України, що свідчить про широкий розгалужений характер цієї справи та його важливість для влади.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Таку оцінку дала своєму творінню дизайнерка Роксолана Дудка, чию інсталяцію «Ракета» встановили замість бюста російському поету.

Вона пояснила, що об’єкт є «складною алюзією» на ракети, встановлені на дитячих майданчиках за часів СРСР.

«Об’єкт є складною алюзією на архетипну форму ракети, яка відсилає нас до радянських дитячих майданчиків – феномену, який сьогодні зустрічається в урбаністичних ландшафтах українських міст. Така конструкція викликає візуально-когнітивний дисонанс у контексті сучасної української реальності, де ракети та обстріли стали інструментом щоденного геноциду російськими військовими проти мирного населення України», – заявила Дудка.

На фоні непередбачуваного економічного ландшафту, де долар продовжує встановлювати нові рекорди, фінансові установи стикаються зі складними викликами та несподіваними змінами. За даними Bloomberg, відзначається зростання курсу долара до позначки понад 40 гривень за один долар. За останній тиждень, міжбанківський курс на цій платформі підвищився з 38,80 гривень до 39,45 гривень за долар, а на початку цього тижня досягнув 39,47 гривень за долар. Наразі ці котирування вже перевищили 39,50 гривень за долар, а закриття торгів відбулося на рівні 39,61 гривень за долар. Офіційний курс гривні до долара, встановлений Національним банком, також досяг нового історичного максимуму, становлячи 39,5737 гривень за долар.

Зростання цін на долар обумовлене не лише національними процесами, а й міжнародними фінансовими операціями. Наприклад, Національний банк зазначив збільшення обсягу продажів долара зі своїх валютних резервів, що перевищило $100 мільйонів. За період з 8 по 12 квітня відбулося викидання на міжбанк валюти на суму понад $378,3 мільйонів. Це викликало значне збільшення курсу долара, що, зокрема, ставило певний тиск на регулятора.

Різноманітні фактори, такі як обсяги валютних операцій Національного банку та домагання влади щодо девальвації гривні для поліпшення конвертації міжнародної допомоги, впливають на рух курсу. Згідно зі словами директора казначейства одного з великих банків, середньорічний курс у 40,7 гривень за долар, передбачений у держбюджеті на 2024 рік, має відображати реальний стан ринку. З огляду на ці динаміки, очікується подальше зростання курсу долара, що викликає серйозні перетурбування у фінансовому середовищі та серед населення.

Разом із зростанням міжбанківського курсу, також підвищується курс чорного ринку та валютних кас. Долар у банківських касах подорожчав на 15-20 копійок, зазначаючи максимальні котирування від 39,65 до 39,99 гривень за долар. Ситуація на фінансовому ринку вимагає уважності та обережності від усіх громадян та фінансових установ, оскільки подальші зміни можуть мати значний вплив на економічну ситуацію в країні.

У фінансовому ландшафті країни зафіксовано ряд значущих тенденцій, що відображають складні економічні реалії. Згідно з даними, майже всі державні банки утримувалися в середніх межах котирувань. Приватбанк встановлював курси купівлі/продажу у діапазоні від 39,10 до 39,70 гривень за долар, Ощадбанк – від 39,30 до 39,85 гривень за долар, в той час як у Сенс Банку котирування становили від 39,40 до 39,90 гривень за долар.

Карткові курси банків перетнули психологічний рубіж 40 гривень за долар, однак це зробив лише один банк – Акордбанк, встановивши картковий курс продажу на рівні 40,40 гривень за долар. Середня шкала курсів на ринку коливалася від 39,20 гривень за долар (Укрсиббанк) до 39,99 гривень за долар (Кредобанк). Щодо викупу, карткові курси знаходилися в діапазоні від 38,42 до 39,85 гривень за долар.

Середня ціна продажу долара на поточні рахунки фізичних осіб у рамках місячного ліміту у 50 тисяч гривень з можливістю миттєвого зняття становила 39,4 гривень за долар (з урахуванням додаткових комісій). Мінімальний курс тут склав 39,24 гривень за долар (банк "Український капітал"), а максимальний – 40,54 гривень за долар (Банк Авангард). Варто відзначити, що понад 20 банків тримали розцінки вище 40 гривень за долар.

Ці котирування та коливання на фінансовому ринку свідчать про важливі зміни та виклики, перед якими стоїть економіка України. Це також підкреслює необхідність уважного та обачного підходу до фінансових операцій для всіх учасників ринку та громадян.

Український фінансовий ринок переживає період значних коливань, які відображають складні економічні умови країни. Зростання курсу долара надихає банки на встановлення нових рекордних котирувань, що ставить перед ними виклики у забезпеченні стабільності та конкурентоспроможності. Перевищення психологічного рубежу у 40 гривень за долар карткових курсів відображає складність ситуації, яка може вплинути на фінансове благополуччя громадян. Варто уважно стежити за розвитком подій на фінансовому ринку та приймати обачні рішення щодо фінансових операцій для збереження стабільності та ефективного управління фінансами.