П’ятниця, 16 Січня, 2026

Неїжпапа: наступ з Криму у 2022-му вдався Росії — треба з’ясувати, чому

Важливі новини

Гриби як суперфуд: користь для імунітету, нервової системи та настрою

Гриби давно заслужено вважають одним із найуніверсальніших продуктів на кухні. Їх додають у супи, салати, гарніри, пасту, а інколи навіть у кавові напої, експериментуючи зі смаковими поєднаннями. Проте користь грибів виходить далеко за межі гастрономічного задоволення: у них містяться рідкісні мікроелементи, вітамін D та потужні антиоксиданти, які сприяють підтримці імунітету, здоров’я нервової системи та загальної життєвої енергії.

Сучасні наукові дослідження підтверджують, що регулярне вживання певних видів грибів пов’язане з покращенням стресостійкості та зниженням ризику розвитку депресії. Це пояснюється тим, що біологічно активні речовини в грибах здатні впливати на нейротрансмітери, які регулюють настрій, та зміцнювати природні механізми адаптації організму до стресових ситуацій. Деякі види грибів, зокрема шиїтаке, майтаке та рейші, у дослідженнях демонструють протизапальні властивості, підтримують роботу серцево-судинної системи і навіть покращують когнітивні функції.

Дієтолог Лаура Бурак пояснює: одна з ключових переваг грибів — їхня здатність допомагати організму краще адаптуватися до стресу і підтримувати гомеостаз, тобто внутрішній баланс фізіологічних процесів. За її словами, окремі види грибів сприяють тому, що організм легше переносить напруження, а емоційні “гойдалки” стають менш різкими.

Водночас фахівчиня застерігає: гриби не можна сприймати як “чарівну пігулку” від стресу. Вони працюють лише як частина загальної стратегії — збалансованого харчування, нормального сну, рухової активності та психологічної підтримки. Один продукт, яким би корисним він не був, не здатен самотужки компенсувати хронічне вигорання чи невирішені психологічні проблеми.

Серйозну увагу до грибів як до потенційного “антистресового” продукту привернуло дослідження, опубліковане в журналі Journal of Affective Disorders. Науковці проаналізували дані Національного опитування з питань здоров’я та харчування США за 2005–2016 роки, у якому брали участь 24 699 людей.

Учасників опитували про харчові звички за допомогою двох детальних 24-годинних харчових інтерв’ю, особливу увагу приділяючи вживанню грибів — зокрема білих печериць, шиїтаке та портобелло. Паралельно рівень депресивних симптомів оцінювали за стандартизованим опитувальником здоров’я пацієнта, коригуючи результати з урахуванням інших факторів.

Виявилося, що приблизно 5,9% респондентів мали ознаки депресії, тоді як 5,2% регулярно вживали гриби. Порівняльний аналіз показав: у групі любителів грибів частка людей із депресією була нижчою, ніж серед тих, хто їх майже не їсть. Хоча таке дослідження не доводить прямий причинно-наслідковий зв’язок, воно вказує на можливу захисну роль грибів у контексті психічного здоров’я.

Ще одна причина, чому фахівці радять частіше включати гриби до раціону, — їхній багатий нутрієнтний склад. Вони містять:

вітамін D, який підтримує імунітет, кістки та настрій;

вітаміни групи B, що беруть участь у виробленні енергії і роботі нервової системи;

селен і мідь, важливі для серцево-судинного здоров’я та антиоксидантного захисту;

харчові волокна, потрібні для нормальної роботи кишківника.

Окремої уваги заслуговують два антиоксиданти — ерготіонеїн і глутатіон. Саме їх пов’язують із уповільненням процесів старіння. Вони допомагають захищати клітини від ушкодження, підтримувати здоров’я мозку та когнітивні функції, а також опосередковано впливають на стан шкіри — менше зморшок, кращий тонус і пружність.

На хвилі популярності здорового харчування гриби стали справжнім трендом. Лаура Бурак відзначає: сьогодні на полицях супермаркетів і в соцмережах можна зустріти найрізноманітніші продукти на їх основі — від кави з грибними екстрактами та рослинних вершків до перекусів і альтернатив “м’ясу”.

Гриби мають щільну, “м’ясисту” текстуру, що нагадує яловичину, тому чудово працюють і для вегетаріанців, і для тих, хто просто хоче зменшити кількість червоного м’яса в раціоні, не жертвуючи відчуттям ситості. Вони швидко готуються, збільшують об’єм страви, додають їй поживності, але при цьому залишаються відносно низькокалорійними — отже, це продукт із дуже вигідним балансом “калорії проти користі”.

Для тих, хто не любить яскраво виражений грибний смак, дієтологи радять “маскувати” їх у знайомих стравах: дрібно нарізати і додавати до соусів, рагу, овочевих котлет, запіканок або змішувати з фаршем.

Експерти одностайні: гриби дійсно заслуговують на статус одного з найкорисніших продуктів у раціоні. Вони поєднують у собі вітаміни, мікроелементи, клітковину та антиоксиданти, здатні підтримувати і фізичне, і психічне здоров’я.

Водночас жодна порція печериць чи шиїтаке не замінить повноцінне лікування, якщо йдеться про клінічну депресію або тривожні розлади. Гриби — це розумне доповнення до здорового способу життя, а не альтернативна терапія замість консультації з лікарем чи психотерапевтом.

Проте як частина щоденного меню вони працюють на випередження: підтримують нервову систему, покращують живлення мозку, допомагають організму краще переносити стрес і старіти повільніше — і зсередини, і зовні.

Світлана Тарабарова роздумує про четверту дитину в родині

Українська співачка Світлана Тарабарова, яка вже майже дев’ять років виховує трьох дітей разом із чоловіком Олексієм Бондарем, несподівано поділилася планами щодо можливого розширення родини. В інтерв’ю для Smart Event Agency артистка зізналася, що замислюється про народження четвертої дитини, хоча чоловік ще не знає про ці плани.

Співачка розповіла, що материнство є однією з найважливіших складових її життя, а виховання дітей приносить їй справжнє задоволення та відчуття гармонії. Вона зазначила, що кожна дитина дарує нові емоції, відкриває унікальні аспекти власної особистості та сприяє зміцненню сімейних стосунків. Попри насичений графік концертів та творчих проєктів, Тарабарова завжди намагається приділяти максимум часу родині.

Світлана Тарабарова стала багатодітною мамою у квітні 2023 року, коли під час повномасштабної війни народила третю дитину — доньку Поліну. Її старший син Іван з’явився на світ у вересні 2019 року, а середня донька Марійка — у вересні 2020-го.

Попри складний час, артистка продовжує творити, виховувати дітей і навіть замислюється про ще одне поповнення в родині. Чи підтримає її в цьому чоловік — покаже час.

Прогноз погоди на 25 листопада: хмарність, локальні опади та ускладнення на дорогах

Метеорологічна служба повідомляє про змінний характер погоди в Україні у вівторок, 25 листопада. За очікуваннями синоптиків, значна частина території країни перебуватиме під впливом хмарності, яка чергуватиметься з нетривалими проясненнями. Найскладніша ситуація прогнозується у західному регіоні, де передбачаються невеликі дощі та мокрий сніг. Саме тут водіям варто бути максимально уважними — на дорогах очікується ожеледиця, що здатна істотно ускладнити пересування та підвищити ризик дорожніх інцидентів.

У центральних, північних, східних і південних областях переважатиме суха погода. Опади не прогнозуються, однак метеорологи звертають увагу на інший потенційний фактор небезпеки — туман у південно-східних регіонах, який може виникати в нічні та ранкові години. Обмежена видимість традиційно створює труднощі для автотранспорту, тому у ці періоди радять дотримуватися зниженої швидкості та збільшеної дистанції.

Температура повітря по країні вночі становитиме від +3 до –2 градусів, удень — від +3 до +8 градусів. У південних областях нічні значення коливатимуться в межах +1…+6°, а вдень очікується +8…+13°. У Криму місцями потеплішає до +17°.

У Києві та Київській області прогнозують хмарну погоду з проясненнями, без опадів. Вітер південно-східний, 7–12 м/с. Температура по області вночі — від +3 до –2°, удень — +3…+8°. У столиці вночі очікується близько 0…+2°, удень — +6…+8°.

Синоптики закликають водіїв бути обережними через туман та ожеледицю, а також враховувати пориви вітру в окремих регіонах.

Переговори між Україною та Польщею щодо обмеження торгівлі через кордон

Представники Польщі та України активно обговорюють можливість введення обмежень на кордоні між країнами для здійснення торгівлі. Згідно з виступом Туска, це питання буде також висвітлене під час його зустрічі з фермерами. Він вказав на існуючі спроби обмеження поставок сільськогосподарської продукції з України, запропонувавши обмеження, що відповідають середньому рівню за 2022-2023 роки. У Брюсселі Польща має намір внести пропозицію, згідно з якою референтним періодом буде час до початку конфлікту. Це спрямовано на посилення лімітів з метою захисту польських виробників. Водночас, тривають переговори щодо тимчасового закриття кордону для обміну товарами. Туск підкреслив, що будь-яке рішення про обмеження торгівлі з Україною має бути тимчасовим і здійснюватися за погодженням з Києвом, щоб уникнути зайвої напруги між країнами. Проте він настоює на необхідності знайти довгострокове рішення.

У вищезгаданій статті розглянуті переговори між Польщею та Україною щодо можливого закриття кордону для торгівлі товарами. Обговорюються спроби обмеження поставок сільськогосподарської продукції з України, а також можливість тимчасового закриття кордону. Важливо, що будь-яке рішення щодо обмеження торгівлі має бути тимчасовим і узгодженим з українською стороною для попередження надмірної напруги між країнами. Також акцентується на необхідності знаходження довгострокового рішення для вирішення цього питання.

Несподівані рухи у командуванні армії: як це впливає на передову

Новий розбурханий ранок приніс додаткові хвилі нестабільності в оборонній сфері України. Із відходом Генерального штабу та верхівки Збройних Сил, почалася ланцюгова реорганізація, яка лише загострює вже напружену обстановку на фронті. Говорять, що нові призначення та відставки військових керівників стануть невідворотними. Проблема полягає у тому, що багато з тих, хто перебуває на вищих військових посадах, більше зацікавлені в кар'єрному зростанні, ніж у військовому досвіді. Такі недоліки породжують численні провали та ризики на фронті, що несе загрозу безпеці країни.

У центрі уваги громадськості – очікування нових призначень, які повинні відбутися цього тижня. Загадка стає ще більш загостреною: хто замінить кого, і які наслідки це матиме для України? У політичних колах активно обговорюють майбутнє Міністерства молоді та спорту, навіть розглядають його можливу ліквідацію. Проте, деякі політичні гравці вважають за краще відкласти це рішення до завершення Олімпіади у Франції.

Майбутній міністр Міністерства молоді та спорту залишається питанням, на яке ще не знайдено відповіді. Але вже є кілька потенційних кандидатів, серед яких виділяють в.о. Матвія Бідного та голову міського управління спорту у Львові, Антона Нікуліна. Крім того, є ідея об'єднати Міністерство молоді та спорту з Міністерством культури та інформаційної політики.

Плани щодо перетворення міністерств не обмежуються лише спортом. Міністерство стратегічних галузей промисловості може стати основою для новоствореного Міністерства інфраструктури. Попередні рішення Кабінету міністрів передбачають включення Мінстратегпрому до складу нової структури, а функції регіональної політики можуть перейти до Мінекономіки.

На фоні цих змін, розглядається питання про майбутнє Міністерства закордонних справ. Дмитро Кулеба вже залишив свою посаду, і його наступник вже призначений. Тим часом, Ірина Верещук, ймовірно, залишить свою посаду віцепрем'єрки, але невідомо, чи прийме вона пропозицію очолити Тернопільську обласну адміністрацію.

Новий розбурханий ранок приніс додаткові хвилі нестабільності в оборонній сфері України. Із відходом Генерального штабу та верхівки Збройних Сил, почалася ланцюгова реорганізація, яка лише загострює вже напружену обстановку на фронті. Говорять, що нові призначення та відставки військових керівників стануть невідворотними. Проблема полягає у тому, що багато з тих, хто перебуває на вищих військових посадах, більше зацікавлені в кар'єрному зростанні, ніж у військовому досвіді. Такі недоліки породжують численні провали та ризики на фронті, що несе загрозу безпеці країни.

У центрі уваги громадськості – очікування нових призначень, які повинні відбутися цього тижня. Загадка стає ще більш загостреною: хто замінить кого, і які наслідки це матиме для України? У політичних колах активно обговорюють майбутнє Міністерства молоді та спорту, навіть розглядають його можливу ліквідацію. Проте, деякі політичні гравці вважають за краще відкласти це рішення до завершення Олімпіади у Франції.

Майбутній міністр Міністерства молоді та спорту залишається питанням, на яке ще не знайдено відповіді. Але вже є кілька потенційних кандидатів, серед яких виділяють в.о. Матвія Бідного та голову міського управління спорту у Львові, Антона Нікуліна. Крім того, є ідея об'єднати Міністерство молоді та спорту з Міністерством культури та інформаційної політики.

Плани щодо перетворення міністерств не обмежуються лише спортом. Міністерство стратегічних галузей промисловості може стати основою для новоствореного Міністерства інфраструктури. Попередні рішення Кабінету міністрів передбачають включення Мінстратегпрому до складу нової структури, а функції регіональної політики можуть перейти до Мінекономіки.

На фоні цих змін, розглядається питання про майбутнє Міністерства закордонних справ. Дмитро Кулеба вже залишив свою посаду, і його наступник вже призначений. Тим часом, Ірина Верещук, ймовірно, залишить свою посаду віцепрем'єрки, але невідомо, чи прийме вона пропозицію очолити Тернопільську обласну адміністрацію.

Командувач Військово-морських сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа заявив, що Росії у 2022 році вдалося розпочати успішний наступ із тимчасово окупованого Криму. В інтерв’ю «Радіо Свобода» він зазначив: хоча ворог атакував з різних напрямків, саме прорив з півдня заслуговує на окрему увагу та аналіз.

За словами Неїжпапи, вторгнення з боку Криму не можна вважати винятковим — війська РФ рухались і з Чернігівщини, Київської області, Білорусі, Донеччини. Проте факт того, що Росія змогла просунутись із півдня, викликає запитання.

«Противник готувався до цієї війни і заходив із різних напрямків… Просто що так йому вдалося це зробити, це вже треба розбиратися», — сказав він.

Морський напрям і стратегія Росії
Командувач ВМС наголосив, що Росія впродовж років посилено готувалася саме в морському напрямку. Чорноморський флот був значно модернізований — до його складу ввели нові фрегати, катери-носії крилатих ракет «Калібр» та підводні човни.

«Противник усю свою увагу сконцентрував на Чорноморському флоті», — підкреслив Неїжпапа.

На думку віцеадмірала, Москва розглядала Чорноморський флот не тільки як інструмент впливу на Україну, а й як базу для проєкції сили в Середземному морі. Через це з 2014 року Росія активно використовувала «сирійські експреси» — регулярні морські поставки техніки та озброєння до Сирії через Чорне море.

Чорне море як плацдарм глобального тиску
Неїжпапа вважає, що контроль над Чорним морем — стратегічне завдання Кремля. Це дозволяє Росії впливати на ситуацію на південному фланзі Європи, тримати під тиском НАТО і зміцнювати позиції на Близькому Сході.

Таким чином, наступ з Криму — лише один із проявів довготривалої стратегії, яка включає не лише військові дії, а й геополітичні амбіції Росії.

Останні новини