Незабутня трагедія Оленівки: чому важливо постійно пам’ятати та розповідати про неї

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення прокурора прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя Михайла Горощенка після масштабного корупційного скандалу, що привернув значну увагу суспільства та правоохоронних органів. Рішення комісії стало логічним продовженням подій, які розгорталися після затримання посадовця 27 травня 2025 року в Києві неподалік ресторану «Sunset Terrace». Саме там, за даними оперативників, він отримав від посередника 10 тисяч доларів, а передача відбувалася під повним контролем СБУ та Державного бюро розслідувань.

Слідство стверджує, що Горощенко вимагав кошти як плату за нібито можливість вплинути на перебіг одного з кримінальних проваджень у Київській області. Суть обіцянки, зафіксованої детективами, полягала в тому, що прокурор нібито міг домогтися перекваліфікації підозри з тяжкої корупційної статті, пов’язаної з отриманням хабара, на значно м’якшу норму. Така «послуга» відкривала б для підозрюваного шлях до уникнення суворого покарання, а також створювала ризики для подальшого розвалу справи.

Розмови про суму та погрози «реальним строком» тривали кілька тижнів до затримання. За інформацією правоохоронців, прокурор усвідомлював ризик документування та навіть радив співрозмовникам бути «конспіративнішими», однак продовжував вимагати кошти. Його пояснення про те, що гроші були нібито компенсацією за пошкодження автомобіля дружини після ДТП, комісія назвала вигаданими — жодного підтвердження такої аварії не надано.

Після повідомлення про підозру дії прокурора кваліфікували як шахрайство в особливо великих розмірах. КДКП, розглянувши дисциплінарні матеріали, дійшла висновку, що поведінка Горощенка грубо порушує стандарти доброчесності і є несумісною з перебуванням у системі прокуратури. Навіть його понад двадцятирічний стаж, який зазвичай розглядають як пом’якшувальну обставину, не вплинув на рішення.

Комісія остаточно ухвалила звільнення та направила його Генеральному прокурору для виконання. Відтепер Михайло Горощенко офіційно позбавлений посади та статусу прокурора.

Міністерство охорони здоров’я України за останні роки дедалі частіше опиняється в центрі критики через зміну власної ролі в системі охорони здоров’я. Відомство, яке традиційно мало б виконувати функції жорсткого державного регулятора та гаранта безпеки пацієнтів, усе більше асоціюється з платформою, що створює комфортні умови для великих фармацевтичних компаній. На тлі заяв про реформи та модернізацію з’являється відчуття, що ключові рішення ухвалюються не публічно й не завжди в інтересах суспільства.

Замість комплексних змін у системі контролю якості ліків, ціноутворення та доступності медичних послуг суспільство спостерігає низку рішень, які виглядають фрагментарними та вигідними передусім великим гравцям ринку. Скандали, що супроводжують діяльність МОЗ, поступово складаються в логічний ланцюг, формуючи уявлення про певну управлінську модель. У цій моделі держава ніби відходить на другий план, поступаючись місцем корпоративним інтересам.

Паралельно МОЗ демонструє повну пасивність щодо цінової політики фармвиробників. Зокрема, компанія Фармак ігнорує президентські укази про стабілізацію вартості ліків і продовжує підвищувати ціни. Реальна структура собівартості та маржі залишається закритою, тоді як дистрибуція фактично зосереджена у двох афілійованих операторів — БаДМ та Оптима-Фарм, які контролюють понад 85% оптового ринку.

Фінансові показники цих структур лише підтверджують картельну модель. За останні чотири роки дохід «БаДМ» сягнув 67,8 млрд грн, а прибуток зріс у 3,5 раза. «Оптима-Фарм» за цей самий період збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Навіть штрафи Антимонопольний комітет України у розмірі 4,8 млрд грн виглядають непропорційними до отриманих надприбутків і не змінюють правил гри.

Окреме, найбільш токсичне питання — присутність продукції «Фармак» на ринку Росії та на тимчасово окупованих територіях. Попри публічні заяви про припинення будь-яких зв’язків, українські ліки продовжують з’являтися у державі-агресорі через мережі посередників у Білорусі, Туреччині, країнах ЄС та офшорні ланцюги. МОЗ не демонструє жодної публічної реакції на ці факти.

Віктор Ляшко прийшов у міністерство з риторикою змін і реформ, але фактично став обличчям втрати МОЗ своєї регуляторної ролі. За його каденції міністерство системно толерує фармацевтичні картелі, закриває очі на ціни та допускає схеми, що прямо суперечать національним інтересам у воєнний час. Це вже не серія помилок, а ознаки системного захоплення державного органу приватними інтересами — з прямими наслідками для здоров’я і безпеки пацієнтів.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

ТЦК може мобілізувати навіть заброньованого, якщо він не повідомив про свою броню.

Такий висновок зробив Закарпатський окружний адмінсуд. Непридатний і заброньований чоловік подав позов на прикордонників, які затримали його на кордоні та відправили до ТЦК, звідки його відправили до військової частини.

Чоловік каже, що на ВЛК скарги і факт його перебування на військовому обліку в ТЦК як непридатного до уваги не брали

У ТЦК заявили, що чоловік не повідомив їх про свій статус, не надав документів, а інформації про це в “Оберезі” не було.

Суд постановив, що ті, хто має бронь або відстрочку від призову, зобов’язані самі повідомити про це “шляхом вчинення активних дій оформлення відповідним способом ТЦК”.