Нічна атака безпілотників у Харкові: російська агресія забрала людські життя й залишила руйнування

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«Я знаю, що обраний президент зустрічався з Путіним і сказав, що, будь ласка, не треба ескалації (в Україні. – Ред). Путін не дослухався до поради обраного президента», – сказав Маккол. Зазначимо, що про зустріч Путіна і Трампа після виборів ніхто ніколи не повідомляв. Була інформація в ЗМІ про їхню телефонну розмову, яку спростували в Кремлі.

Також Маккол, який очолює комітет Палати представників із закордонних справ, підтримав дозвіл на використання американських ракет для ударів по території РФ.

«Україна, я вважаю, потребує цих ATACMS, тому що, якщо і коли настане момент, коли буде оголошено про припинення вогню і розпочнуться переговори, Україна повинна бути в максимально сильній позиції з найбільшою кількістю важелів, щоб отримати найкращі переговори за столом», – сказав Маккол.

При цьому він припустив, що озвучена ним позиція не користується підтримкою більшості республіканців.

«Можливо, я зараз у меншості у своїй партії. Але я завжди ставлю запитання, що б зробив Рейган? Моїм колегам-республіканцям: що б зробив Рональд Рейган, хлопець, який розвалив Радянський Союз? А тепер у нас є ці пропутінські люди, які люблять Росію. Я цього не розумію», – сказав Маккол.

Раніше ми розповідали, що серед республіканців багато представників “партії війни” (зокрема й лобісти американського ВПК), які з питань постачання зброї Києву навіть радикальніші за адміністрацію Байдена, що йде.

При цьому прихильники Трампа, в основному, дотримуються іншої точки зору, критикують виділення Україні мільярдів доларів допомоги, виступають проти дозволу на удари ракетами по РФ і закликають до якнайшвидшого завершення війни. І поки що обраний президент оточує себе представниками «антивоєнної» партії (на кшталт Ілона Маска чи Тулсі Габбард), а «яструбів» на кшталт колишнього держсекретаря Помпео до себе не наближає.

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про суттєве посилення військової складової у системі вищої освіти. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, відтепер підготовка офіцерів запасу стає обов’язковою частиною навчання для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей. Такий крок розглядається як стратегічний елемент зміцнення обороноздатності держави та формування якісного кадрового резерву у сфері військової медицини.

Уряд пояснює своє рішення зростаючою потребою у фахівцях, які здатні працювати в умовах надзвичайних ситуацій та воєнних викликів. Йдеться не лише про лікарів на передовій, а й про підготовлених спеціалістів для тилових госпіталів, евакуаційних підрозділів, реабілітаційних центрів і системи екстреної медичної допомоги. Обов’язкова військова підготовка дозволить майбутнім медикам отримати базові знання з тактичної медицини, організації медичного забезпечення та дій у критичних умовах.

Кабмін оновив перелік вишів, які проводитимуть відповідну підготовку, а також уточнив професійний стандарт для офіцерів запасу. Він включає:

розширені вимоги до знань і навичок,

оновлені компетентності, необхідні для служби,

деталізовані програми навчання.

За словами Свириденко, навчальний процес буде посилений: обсяг навчального часу збільшать на 20%, а програми структуровано приведуть до єдиного стандарту з чіткими вимогами до теорії та практики.

Наразі в Україні діє 33 кафедри військової підготовки, які здійснюють підготовку офіцерів запасу. Уряд очікує, що після ухвалених змін підвищиться якість навчання, а кадровий резерв стане більш підготовленим і чисельним.