Німеччина розглядає законопроект, що обмежує соціальні виплати для громадян України

Правоохоронці Київської області розкрили діяльність злочинної групи, яка організувала серію шахрайських операцій, спрямованих на незаконне заволодіння товарами та коштами інтернет-магазину косметики та парфумерії. Зловмисники діяли на території кількох областей України, зокрема Київської, Рівненської, Дніпропетровської та Миколаївської. Схема їхньої діяльності полягала у використанні зламаних іноземних банківських карток для проведення оплат за товари та подарункові сертифікати на популярних онлайн-майданчиках.

Шахраї отримували доступ до карток, без відома їхніх власників здійснювали покупки, після чого перепродавали товар через різні онлайн-платформи. В результаті цих дій підприємству було завдано збитків на суму понад 700 тисяч гривень. Цей випадок став ще одним прикладом того, як злочинці використовують сучасні технології для обману та маніпуляцій з фінансовими ресурсами, що завдає серйозної шкоди не лише підприємцям, а й довірливим споживачам.

Після відпрацювання злочинної мережі поліцейські провели одночасні обшуки за місцями проживання фігурантів. Вилучено готівку, мобільні телефони, ноутбуки, банківські картки, чорнові записи та кілька автомобілів, які, за версією слідства, використовувалися у злочинній діяльності.

За фактом шахрайства відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство в особливо великих розмірах). Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідчі дії тривають, перевіряють причетність інших осіб та встановлюють повний механізм відмивання коштів.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Новий законопроєкт спрямований на посилення захисту дітей і запроваджує суворіші вимоги до потенційних усиновлювачів. Згідно з документом, усиновлювачами не зможуть стати:

Після ухвалення в першому читанні законопроєкт має пройти друге читання, де депутати зможуть внести правки. У разі остаточного прийняття він стане важливим інструментом захисту прав дітей та боротьби з небезпечними явищами в суспільстві.

Ініціатива є особливо актуальною в умовах війни, коли злочини проти держави та домашнє насильство стали більш помітними проблемами. Законодавці наголошують, що такі зміни сприятимуть підвищенню рівня відповідальності та запобіганню ризикам для дітей, які залишилися без піклування.

Булінг залишається однією з найгостріших соціальних проблем сучасної школи. Незважаючи на активну роботу педагогів, психологів і державних інституцій, рівень цькування серед учнів залишається стабільно високим. Це явище має не лише емоційні, а й довготривалі психологічні наслідки для всіх його учасників — як для жертв, так і для свідків чи навіть самих агресорів.

Фахівці Міністерства юстиції України підкреслюють, що ефективна боротьба з булінгом можлива лише за умови системного підходу. Йдеться не лише про покарання кривдників, а насамперед про створення атмосфери довіри, поваги та взаєморозуміння в освітньому середовищі. Важливо підвищувати правову грамотність школярів і педагогів, формувати усвідомлення, що будь-яке приниження чи агресія — це порушення прав людини.

Форми булінгу різноманітні — від образ, шантажу й принижень до побиття чи кіберзалякування у соцмережах. Особливо небезпечним є кібербулінг, адже його важче виявити, а наслідки можуть бути не менш болючими, ніж від фізичного насильства.

Важливо розрізняти конфлікт і булінг. Конфлікт передбачає рівність сторін і взаємну участь, тоді як булінг — це насильство, спрямоване на приниження та підпорядкування, де одна зі сторін має перевагу.

За цькування в освітньому середовищі передбачено адміністративну відповідальність (стаття 173-4 КУпАП):– штрафи від 850 до 3400 гривень або громадські роботи до 60 годин;– якщо правопорушення вчинили неповнолітні віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть їхні батьки;– неповідомлення керівництвом закладу освіти про випадки булінгу також карається штрафом.

У випадках, коли цькування призвело до тяжких наслідків або тілесних ушкоджень, можливе відкриття кримінального провадження.

Куди звертатися по допомогуЯкщо ваша дитина стала жертвою булінгу або ви стали свідком такого випадку, звертайтеся:– до поліції (102);– на гарячу лінію безоплатної правової допомоги (0 800 213 103);– на гарячу лінію з протидії насильству (116 123 або 0 800 500 335);– до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (0 800 50 17 20).

Кожна школа повинна мати чіткий алгоритм дій для запобігання та реагування на булінг, а педагогічні працівники — зобов’язані оперативно припиняти небезпечні дії, залучати медиків і повідомляти правоохоронців.

Пам’ятаймо: своєчасне втручання може врятувати не лише психіку дитини, а й життя.