Німецький експерт поставив під сумнів версію про підрив «Північних потоків» українцями з яхти «Андромеда»

У лютому 2019 року Олена Зайцева, учасниця резонансної ДТП в Харкові, була засуджена до 10 років позбавлення волі. Трагедія, що сталася 18 жовтня 2017 року, сколихнула всю країну: внаслідок аварії загинуло шестеро людей, а сама Зайцева, на момент аварії перебуваючи за кермом автомобіля, виявилася під впливом алкоголю. Попри всі спроби скоротити термін ув'язнення, у 2024 році суд відхилив її клопотання про умовно-дострокове звільнення.

На сьогоднішній день Олена Зайцева відбуває покарання в колонії на Сумщині. За інформацією з джерел, її поведінка оцінюється як «непогана». Вона працює в установі та регулярно отримує заохочення за свою дисципліну і відповідальність. Проте, цього виявилося недостатньо для того, щоб отримати умовно-дострокове звільнення. Колегія суддів зазначила, що на даному етапі покарання звільнення передчасне, враховуючи тяжкість злочину та його наслідки для жертв і їхніх родин.

Адвокатка засудженої утрималася від коментарів щодо можливості нової спроби Зайцевої.

Мати однієї з жертв ДТП, Світлана Вініченко, повідомила, що отримує від Зайцевої символічні виплати: останні суми становили по 995 гривень за півроку. Вона вважає такі виплати принизливими і сумнівно вірить у каяття засудженої.

Представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини відвідали колонію та повідомили, що вона має житлові та виробничі зони, забезпечене роздільне утримання засуджених, санітарні кімнати, кухню та приміщення для відпочинку з телевізорами і навіть акваріумом.

Сергій Старенький, колишній голова Держпенітенціарної служби, зазначив, що Зайцева може звернутися до суду з новим проханням про дострокове звільнення наступного року.

ДТП за участю Зайцевої сталася 18 жовтня 2017 року в центрі Харкова. Внаслідок аварії загинули шестеро людей, ще кілька отримали травми. Суд засудив Зайцеву та другого водія Геннадія Дронова до 10 років позбавлення волі.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Під час урочистого заходу Жан Беленюк потис руку лише міністру Бідному, ігноруючи Вадима Гутцайта. На запитання журналістки про причини такої поведінки спортсмен відповів, що вони не спілкуються.

Цей інцидент є продовженням давнього конфлікту між Беленюком та Гутцайтом. Голова НОК не привітав Жана Беленюка за його бронзову медаль на Олімпіаді, тоді як інші українські медалісти отримали вітання від Гутцайта. Раніше Гутцайт публічно вітав всіх українських спортсменів, які здобули медалі на Іграх, але Беленюк залишився поза його увагою.

Згідно з останніми заявами Беленюка, йому байдуже до поведінки Гутцайта. Спортсмен підкреслив, що його особисті відносини з головою НОК не впливають на його спортивні досягнення.

На фоні цього конфлікту, урочиста зустріч українських олімпійців на вокзалі стала зворушливим моментом єдності. Спортсмени разом із вболівальниками виконали гімн України, підкресливши свою гордість за досягнення на міжнародній арені, незважаючи на внутрішні суперечки.

Шийний відділ хребта є однією з найвразливіших зон людського організму. Незважаючи на високу рухливість, він складається з дрібних і відносно слабких хребців, а м’язовий корсет у цій ділянці значно поступається за потужністю спинному. При цьому навантаження на шию щодня колосальне: вона підтримує вагу голови, забезпечує рухливість у різних напрямках та передає сигнали нервової системи до всього організму.

Фахівці попереджають, що постійне «хрустіння» шиї, яке багато хто вважає звичайним явищем, може мати серйозні наслідки. За даними Radio Club, подібні звуки часто супроводжуються не лише стиранням суглобових поверхонь, а й пошкодженням внутрішніх структур хребетного стовпа, включно з міжхребцевими дисками та нервовими корінцями. У довгостроковій перспективі це може призвести до зниження рухливості, хронічного болю, а іноді й неврологічних ускладнень.

Механічний вплив на шийний відділ також може спровокувати появу міжхребцевої грижі. У результаті кровоносні судини затискаються, мозок недоотримує кисень, що викликає сильний головний біль, запаморочення та навіть порушення мовлення.

Існує реальний ризик перелому хребця. Незначні травми лікуються носінням спеціального бандажа — коміра Шанца протягом 6–8 тижнів. У складних випадках пацієнту може знадобитися операція та місяці перебування в жорсткому гіпсі.

Тому різкі рухи та «щоденне хрустіння» шиї можуть бути не просто звичкою, а серйозною загрозою для здоров’я. Фахівці радять контролювати рухи, зміцнювати м’язовий корсет шиї та при перших симптомах звертатися до лікаря.