Норвегія відмовлятиме у притулку біженцям із Західної України

У звіті газети The New York Times відображено глибокі та тривожні аспекти сучасної ситуації в Україні. Російська агресія, яка вилилася в останні місяці, залишає Україну без необхідної зброї та живої сили, підштовхуючи людей до відчуття безпеки. Запровадження додаткових ресурсів для залучення більше чоловіків до армії стає вкрай складною місією, оскільки багато українців намагаються уникнути мобілізації, шукаючи безпечніші варіанти за кордоном.

Втікати через річку Тису на кордоні з Румунією стає вибором для деяких, хоча це пов'язано з ризиком стикнутися зі смертельною небезпекою східного фронту. Ця річка, звана "річкою смерті", вже відзначилася великою кількістю людей, які загинули під час спроби перепливти її. Тим не менш, для багатьох українців ризик померти від утоплення здається меншим, ніж загроза потрапити на фронт.

Ті, хто обираються за кордон, не обов'язково обмежуються лише Румунією. Сусідні країни, такі як Словаччина, Польща або Угорщина, стають місцями прихистку для українських чоловіків, які намагаються уникнути військової служби та мобілізації. Однак навіть у втечі з країни їх чекають нові випробування, включаючи статус біженців та зміни у характері контрабанди через українські Карпати.

Ця ситуація, як показує звіт, свідчить про те, що криза в Україні має далекосяжні наслідки не лише на полі бою, а й у повсякденному житті громадян.

Звіт, який ми розглядали, відображає серйозні виклики, з якими стикається Україна через загострення конфлікту з Росією. Брак зброї та живої сили стають нагальними проблемами, які потребують негайного вирішення. Втім, залучення додаткових чоловіків до армії виявляється надзвичайно важким завданням.

Втікання за кордон або спроби уникнути військової служби стають реальними альтернативами для багатьох українців, що створює додаткові напруги в суспільстві та змінює динаміку життя в країні. Ризиковані спроби перетнути кордон або шукати притулку в інших країнах свідчать про глибокі турботи та небезпеку, яку відчувають люди в Україні через військовий конфлікт.

Ця ситуація також підкреслює необхідність міжнародної співпраці та підтримки для забезпечення безпеки та стабільності в Україні.

Віддане прийняття законопроєкту щодо посилення мобілізації Верховною Радою України під номером №10449 стало важливим кроком в боротьбі з російською агресією, хоча й зазнає критики за відсутність чітких термінів демобілізації та строгих санкцій для ухилянтів. Голосами 283 депутатів законопроєкт було підтримано, перевищивши необхідну більшість (226). Зміни, внесені до початкового проєкту після першого читання у лютому, були значними, враховуючи понад чотири тисячі поправок від депутатів. Профільний комітет працював над ними майже два місяці. Важливо відзначити, що початковий проєкт був внесений до парламенту наприкінці 2023 року, але був відкликаний після критики Міністерства оборони, що призвело до підготовки нової версії.

Збільшення мобілізаційних можливостей вважається необхідним для максимального забезпечення військових сил та компенсації втрат, зазначених під час війни з Росією. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про намір мобілізувати цього року близько 450-500 тисяч новобранців, але головний командувач Збройних сил Олександр Сирський вказав на можливу корекцію цих планів після уточнення складу ЗСУ.

Закон спрямований на оновлення даних щодо військовозобов’язаних та їх облік, спрощуючи процес мобілізації для влади та уникнення "виловування" співробітниками територіальних центрів комплектування на вулицях. Чоловіки у віці від 18 до 60 років мають 60 днів на оновлення своїх облікових даних у військкоматі, центрі надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника.

Наявність та постійне носіння військово-облікових документів стали необхідними для українців як в межах країни, так і за її межами, оскільки вони можуть бути запитані поліцією або працівниками територіальних центрів комплектування (ТЦК). Без таких документів громадяни не матимуть можливості отримати паспорт або скористатися консульськими послугами за кордоном. Місцеві державні органи зобов'язані активно підтримувати процес мобілізації. Також громадяни, які перебувають на військовому обліку, можуть добровільно зареєструвати свій електронний кабінет.

Закон також скасовує відстрочку від служби для аспірантів, що навчаються на контракті, та осіб, які отримують наступну освіту, не вищу за попередню. Встановлюється "базова військова підготовка" замість строкової служби для громадян, яку можна буде пройти під час навчання у вищих навчальних закладах або у тренувальних центрах Збройних сил України з 1 вересня 2025 року.

Ухилянтів від мобілізації чекають серйозні наслідки згідно з законом, включаючи позбавлення водійських прав через суд за вимогою ТЦК та значне збільшення штрафів. Військкомат може звернутися в поліцію з проханням затримати ухилянта, а якщо це неможливо, надіслати йому рекомендований лист з вимогою з’явитися у військкоматі, який вважається врученим, навіть якщо людина його не отримала. Якщо протягом 10 календарних днів після цього вона не з’явиться у військкоматі, то військкомат має право звернутися до суду з вимогою позбавити ухилянта водійських прав.

Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції. Закон також передбачає винятки з обов’язкової мобілізації для певних категорій громадян, таких як особи з інвалідністю, батьки трьох або більше неповнолітніх дітей, усиновлювачі, опікуни дітей з інвалідністю або недієздатних осіб, а також співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та їх помічники, керівники міністерств і їх заступники, очільники судових органів і судді, представники місцевої влади, члени Рахункової палати.

Закон також невіднесений до призову на військову службу студентів, які здобувають професійну або вищу освіту за денною або дуальною формою навчання, і які отримали рівень освіти вищий за попередній. Винятково звільняються від мобілізації наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють не менше як на 0,75 ставки. Тільки за бажанням можуть бути мобілізовані громадяни з інвалідністю, бійців, звільнених з полону, а також особи віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку. Закон також передбачає, що всі мобілізовані мають пройти військову підготовку і мають право самостійно звертатися до рекрутингових центрів замість примусового призову через ТЦК. Норма про демобілізацію військових після 36 місяців служби, що була включена до першої версії проєкту закону, в останній момент була виключена з документа. Цю правку підтримали 227 депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів (226).

Ухвалений закон щодо посилення мобілізації в Україні має значний вплив на систему призову та обліку громадян у військовому віці. Він передбачає ряд винятків із призову на військову службу, зокрема для студентів, наукових працівників та осіб з інвалідністю. Також встановлено право громадян самостійно звертатися до рекрутингових центрів для проходження військової підготовки. Закон також недопущений норми про автоматичну демобілізацію військових після тривалого перебування на службі. Ці зміни в законодавстві спрямовані на оптимізацію системи мобілізації та підвищення ефективності її роботи в умовах загрози національній безпеці.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Завдяки урядовій постанові командири військових частин зможуть організовувати процес мобілізації без зайвих затримок, що значно скоротить час залучення нових військовослужбовців. Міністр оборони зазначив, що новий механізм сприятиме більш адресному підходу до мобілізації, враховуючи бажання та вміння добровольців.

«Ця постанова є інструментом, що дозволяє суттєво зменшити час рекрутингу й гарантує, що кожен та кожна зможе долучитися туди, де його чи її бажання та вміння збігаються з потребами оборони», — підкреслив Рустем Умєров.

Згідно з новими правилами, командири військових частин матимуть такі повноваження:

Окрім цього, військовозобов’язані та резервісти-добровольці отримують можливість самостійно обирати військову частину для служби, не звертаючись до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Генеральний штаб Збройних сил України визначатиме перелік частин, до яких можна буде долучитися.

Нагадаємо, Кабінет міністрів нещодавно вніс зміни до порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації. Нововведення надають командирам військових частин право направляти військовозобов’язаних на ВЛК для визначення їхньої придатності до служби.

Крім того, у жовтні цього року в застосунку Міністерства оборони «Резерв+» стане доступний новий сервіс рекрутингу. Завдяки цьому оновленню користувачі зможуть ознайомитися з актуальними вакансіями у військових частинах ЗСУ, що дозволить швидше знайти місце для своєї майбутньої служби.