Нотаріус у Києві незаконно зареєструвала право власності на уявні будинки

За останніми аналітичними матеріалами ISW, військові експерти вважають, що імовірність сухопутної операції з боку Російської Федерації проти Харкова в найближчий час досить мала. Проте, згідно з американськими аналітиками, це може змінитися вже цієї весни, враховуючи активну підготовку РФ до створення стратегічних резервів та перегрупування сил на фронті. Аналіз показує, що загроза можливого наступу російських військ на Харків або Суми змушує Збройні Сили України переглянути розподіл обмеженого особового складу та техніки для будівництва оборонних укріплень у цих регіонах.

Російські збройні сили демонструють здатність мобілізувати значні ресурси, сподіваючись на прорив на ділянках фронту, які вони обирають самі. Крім того, існує ймовірність використання російськими військами раніше вразливих ділянок фронту, особливо через перенесення живої сили та техніки Збройних Сил України. З цими потенційними загрозами перед ЗСУ виникає необхідність у посиленні оборонної стратегії та удосконаленні координації дій для забезпечення безпеки Харкова та суміжних областей.

На підставі аналізу американських та міжнародних джерел можна зробити наступні висновки:

• Імовірність сухопутної операції Російської Федерації проти Харкова в найближчий час оцінюється як невелика, але не можна виключати можливості змін у цьому плані в найближчі місяці.

• Підготовка РФ до створення стратегічних резервів та перегрупування сил на фронті свідчить про потенційну загрозу для Харкова та суміжних областей, зокрема через можливе використання раніше вразливих ділянок фронту.

• Національні оборонні сили України повинні підсилювати оборонну стратегію та удосконалювати координацію дій для забезпечення безпеки регіону.

• Враховуючи потенційні загрози, важливо продовжувати міжнародну співпрацю та залучати підтримку союзників для зміцнення оборонної потужності та збереження миру та стабільності на території України.

Ключові елементи військового обліку:

Як розповіла Пилипенко, з точки зору біології та еволюції стандартним часом для людини, для її природи є саме “зимовий” час, а не “літній”, який штучно створений.

“Людина до кінця не могла адаптуватися до “літнього” часу. Вона в середньому недосипала протягом цих 7 місяців – 50 хвилин. Якраз те, що нарешті ми вже прислухалися до більшості світової спільноти, тому що американське товариство з дослідження сну, європейські, всі ратують за те, щоб все ж таки відмінили переведення на “літній” час, тому що це абсолютно з точки зору здоров’я недоцільно, і з точки зору економіки. З іншої сторони, якщо подивитися на зони ризику, або як це буде впливати… у будь-якому випадку переведення годинника впливає негативно на людину, тому що нам треба перейти цей фарватер. Переведення стрілок годинника негативно впливає, тому що у людини якраз буде збиватися циркадна ритміка”, – сказала Пилипенко.

За її словами, переведення стрілок годинника створює десинхронізацію.

“Тобто ми їмо в один і той же час, температура тіла знижується відповідно до коливань біологічного годинника, артеріальний тиск, серцеві скорочення. Це все регулюється нашим внутрішнім біологічним годинником. Якраз ці циркадні ритми контролюють зміну дня і ночі. Ми не можемо просто змусити себе заснути, тому що така година. Або ми не можемо прокинутися, тому що, наприклад, зараз шоста година, а не сьома. Ми будемо або вставати невиспані, або прокидатися раніше, коли переводять стрілки годинника.

У цьому якраз ця невідповідність, яку дуже складно багатьом людям пережити. У нормі здорова людина адаптується до нового часу протягом 24-48 годин. Але при умові, якщо вона абсолютна здорова, і при умові, що немає недосипання. В українців у всіх недосипання. Ми всі недосипаємо через нашого хворого сусіда. Ми всі автоматично в зоні ризику, тому що ми маємо всі недосипання. Ми перебуваємо в затяжному стресі, який виснажує нервову систему”, – додала сомнолог.

Вона зазначила, що українці відчують наслідки переведення часу вже наступного понеділка.

“Звісно, що наслідки будуть. У першу чергу це в понеділок, тому що ми встаємо за новим часом. Лягаємо за старим, а встаємо все ж таки за новим. Їсти, наприклад, походи у вбиральню і т.д. у нас все ще будуть регулюватися старим ритмом. Так, говорять, що, типу, у нас буде на годину більше для сну, але циркадний ритм у нас додається якраз світлом. От якраз світло є датчиком. Наскільки воно попадає інтенсивно на сітківку ока, настільки мозок отримує інформацію про те, що зараз день або ніч”, – зазначила Пилипенко.

Переведення стрілок годинника в Україні регулюється постановою Кабінету міністрів №509 від 13 травня 1996 року “Про порядок обчислення часу на території України”. У ній вказується, що на території України запроваджено час другого часового поясу з переведенням щорічно годинникової стрілки: в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад.

У 2011 році Верховна Рада зробила першу спробу скасування переведення стрілок годинника, ухваливши постанову №3914, яка передбачала залишити в Україні “літній” час.

Однак це викликало невдоволення в західній частині України, зумовлене недоліком щодо занадто раннього пробудження, адже там сонячний час різко відрізняється від 3-го часового поясу. Висловлювалися думки, що такий час зашкодить перш за все дітям, що відвідують школи та дитсадки.

Згодом Рада визнала постанову такою, що втратила чинність. Чутки про нове скасування переведення стрілок годинника розпочалися у 2012 році. Наводилися аргументи, що скасування буде зручним для проведення Євро-2012.

У жовтні 2020 року нинішній спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук вніс до парламенту законопроєкт, який мав скасувати перехід на “зимовий” та “літній” час.

Ухвалення закону, на думку Стефанчука, “має забезпечити захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України, оскільки, як відомо, на тимчасово окупованих територіях України встановлений час держави-агресора – російської федерації. Тому встановлення і закріплення на всій території України без виключення єдиного київського часу в свою чергу дозволить зміцнити й безпекові позиції України та сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій”.

Розглянули у ВР документ лише через 6 місяців. Проєкт закону був ухвалений основу із скороченням строку підготовки, адже документ передбачав, що Україна має зилишитися у “зимовому” часі. Однак вже за декілька днів законопроєкт був відправлений на повторне друге читання.

Розглянули законопроєкт в парламенті лише через 3 роки. 16 липня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №4201 про скасування переведення часу в Україні з зимового на літній.

За законом, сезонний перехід часу на території України не здійснюється, а набрати чинності повинен з 1 січня 2025 року. Тобто Україна має залишитися у “зимовому” часі.

У вересні законопроєкт був переданий на Президенту України Володимиру Зеленському. Але нещодавно стало відомо, що Зеленський не має наміру підписувати закон про скасування сезонного переведення годинників. Повідомляється, що це рішення пов’язане з можливими економічними збитками та петиціями громадян.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

В області працювали сили ППО. Ворожі цілі знищено. Постраждалих серед населення немає. Влучань в об’єкти критичної та житлової інфраструктури не допущено

За його словами, падіння уламків збитих ворожих цілей фіксуються поза межами населених пунктів на відкритих ділянках місцевості.

Оперативні служби продовжують роботу з фіксації наслідків нічної атаки ворога, додав Кравченко.