Нова банкнота в Україні: чому з’явиться купюра номіналом 2000 гривень

У столиці правоохоронні органи завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо 24-річного водія таксі. За версією слідства, чоловік під час виконання службових обов’язків вчинив дії, які стали підставою для висунення йому офіційного обвинувачення. Матеріали справи вже передані до суду для розгляду по суті.

Як встановили слідчі, інцидент стався під час поїздки з пасажиром у межах Києва. Під час конфліктної ситуації, що виникла між водієм та клієнтом, дії таксиста, за оцінкою правоохоронців, вийшли за межі закону. Потерпілий звернувся до поліції, після чого було відкрито кримінальне провадження та розпочато комплекс слідчих дій.

Водій відреагував агресивно. Замість того щоб допомогти пасажирці, він зупинив авто, висадив жінку на вулиці та двічі вдарив її кулаком по обличчю. Після цього чоловік залишив місце події.

Потерпіла звернулася по медичну допомогу. Лікарі діагностували у неї забої та перелом щелепи. Отримані травми кваліфікували як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Правоохоронці встановили особу нападника — ним виявився 24-річний мешканець Києва, який працював таксистом. Слідчі Дніпровського управління поліції повідомили йому про підозру за ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України — умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Наразі досудове розслідування завершено, а матеріали справи передано до суду. У разі доведення вини обвинуваченому загрожує до трьох років позбавлення волі.

Служба безпеки України висловила коментар стосовно обшуків, які проводилися серед співробітників "Спілки православних журналістів" – ресурсу, який підтримує Українську Православну Церкву та публікує матеріали, в тому числі про захоплення церков УПЦ з боку ПЦУ. За даними слідства, вдалося ліквідувати обширну агентурну мережу Федеральної Служби Безпеки Росії (ФСБ), яка прагнула насадити дестабілізацію в Україні. За версією розслідування, учасники цієї справи виробляли та розповсюджували прокремлівські наративи та провокаційні повідомлення з метою поглиблення суспільно-політичної нестабільності та розпалювання релігійної ворожнечі в Україні. При цьому конкретні приклади таких повідомлень не були наведені. Затримано чотирьох осіб, включаючи одного з настоятелів храму УПЦ в Києві. Зазначається, що загалом в рамках цієї справи перебуває під відсотроком 15 осіб, і ця мережа ФСБ є однією з найбільших, яка діяла в Україні з початку повномасштабного вторгнення. Один зі звинувачень вказує на те, що матеріали "Спілки православних журналістів" використовувалися російськими ЗМІ та сайтами єпархій УПЦ, а також православними телеграм-каналами. Затриманим оголошено про підозру за статтями 111 (державна зрада), 111-1 (колабораційна діяльність), 28 та 255 (створення та участь у злочинній організації), 161 (розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, вчинене організованою групою), 436-2 (виправдання агресії РФ проти України).

• Служба безпеки України оголосила про обшуки у співробітників "Спілки православних журналістів", яка підтримує Українську Православну Церкву та публікує матеріали про захоплення церков УПЦ з боку ПЦУ.

• Заявлено, що знешкоджено агентурну мережу ФСБ, яка намагалася дестабілізувати ситуацію в Україні, розповсюджуючи прокремлівські наративи та провокаційні повідомлення.

• В рамках цієї справи затримано чотирьох осіб, серед яких один з настоятелів храму УПЦ в Києві, та загалом перебуває під відсотроком 15 осіб.

• Затриманим оголошено підозру за рядом статей Кримінального кодексу України, включаючи державну зраду, колабораційну діяльність та розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті.

• У рамках цієї справи одним зі звинувачень є передрук матеріалів "Спілки православних журналістів" російськими ЗМІ та іншими російськомовними джерелами.

Кутя належить до найдавніших обрядових страв української культури й до сьогодні зберігає глибоке символічне наповнення. Це не звичайна каша, а ритуальна їжа, що уособлює зв’язок поколінь, пам’ять про предків, родинну згуртованість і надію на добробут. Упродовж зимового календарного циклу кутю готують кілька разів, і кожного разу вона набуває нового змісту, відображаючи духовний стан громади та характер свята.

Першою у цьому циклі є багата кутя, яку традиційно варять на Святвечір напередодні Різдва. За новим церковним календарем у 2025 році цей день припадає на 24 грудня. Саме з вечері зі Святвечора починається різдвяний період, наповнений особливою тишею, очікуванням і молитвою. Багата кутя готується з пшениці або ячменю з додаванням маку, меду, горіхів та сухофруктів. Кожен інгредієнт має власну символіку: зерно означає життя і безперервність роду, мак — захист і пам’ять, мед — солодкість життя та Божу благодать.

Друга кутя — щедра — готується у Щедрий вечір, який передує Новому року. У 2025 році це 31 грудня, день святкування Маланки. На відміну від різдвяної, щедра кутя може бути скоромною: до неї дозволяється додавати вершкове масло, молоко або вершки. Вона символізує щедрість, відкритість і надію на багатий та успішний рік, що настає.

Третя — голодна кутя — вариться напередодні Водохреща. За новим календарем Хрещення Господнє відзначають 6 січня, а Водохресний Святвечір припадає на 5 січня 2026 року. Ця кутя є пісною й максимально простою за складом. Вона уособлює стриманість, духовну зосередженість і підготовку до великого церковного свята.

Кожен із трьох різновидів куті має власне символічне навантаження. Багата кутя пов’язана з народженням, достатком і родинною єдністю. Щедра — з очікуванням нового циклу життя, матеріального добробуту та радості. Голодна — з очищенням, постом і внутрішньою дисципліною. Разом вони формують цілісний зимовий обрядовий цикл.

У народній традиції кутя супроводжувалася численними прикметами та звичаями. Вважалося, що правильне приготування страви впливає на врожай, здоров’я родини та мир у домі. Господарі могли підкидати ложку куті до стелі, спостерігаючи за зернами як за знаком майбутнього достатку, залишати страву на столі на ніч для померлих родичів або починати трапезу спільною молитвою.

Окремі заборони стосувалися поспіху, сварок чи легковажного ставлення до обряду. Особливо суворо дотримувалися правил під час приготування голодної куті, де не допускалося жодних скоромних інгредієнтів. Усе це відображало уявлення про кутю як сакральну страву, що поєднує земне й духовне.

Таким чином, кутя залишається не лише елементом святкового столу, а й важливою частиною культурної пам’яті українців. Через неї зберігається зв’язок поколінь, традиція спільної молитви й уявлення про гармонію в родині та суспільстві, актуальні й у сучасному календарному контексті.