Понеділок, 31 Серпня, 2026

Нова підозра для Коломойського: слідство викрило схему на понад 100 млн грн з ПриватБанку

Важливі новини

Кислий, гіркий чи металевий присмак у роті може сигналізувати про небезпечні хвороби

Неприємний присмак у роті — це явище, яке іноді трапляється навіть у людей, котрі не мають явних проблем зі здоров’ям. Таке відчуття може бути результатом недостатньої уваги до гігієни ротової порожнини, але в деяких випадках воно може служити сигналом про наявність серйозніших проблем в організмі.

Якщо після їжі ви відчуваєте кислоту в роті, це може свідчити про карієс, гастрит, підвищену кислотність або порушення у водно-електролітному балансі. Також він може бути пов’язаний із дискінезіями жовчовивідних шляхів. Негативний вплив мають і шкідливі звички — куріння та вживання алкоголю.

Найчастіше виникає через потрапляння жовчі в стравохід. Це сигнал про можливі проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Неприємний гіркий присмак може також з’являтися у тих, хто часто вживає жирну їжу та алкоголь. Деколи він є наслідком запальних процесів у яснах.

Його зазвичай відчувають курці та любителі кави. Проте це може бути і банальною реакцією на нестачу рідини в організмі. У деяких випадках солоний присмак сигналізує про інфекції у верхніх дихальних шляхах.

Це відчуття в роті — найбільш тривожне. Воно може свідчити про залізодефіцитну анемію, захворювання нирок, печінки чи шлунка, отруєння важкими металами або навіть розвиток цукрового діабету. Також металевий присмак іноді з’являється через проблеми з яснами чи зубами.

Ігнорувати незвичні присмаки у роті не варто. Якщо вони з’являються регулярно, краще звернутися до лікаря та пройти обстеження. Адже організм часто попереджає про проблеми ще до появи серйозних симптомів.

Автоматичне підвищення пенсій: кому нарахують доплати у серпні 2026 року

У серпні 2026 року деякі українські пенсіонери отримають підвищені...

Британія планує розмістити 30 тисяч миротворців ЄС в Україні: чому план може не реалізуватися

Великобританія розглядає можливість запропонувати США план розміщення 30 тисяч миротворців Європейського Союзу на території України. Згідно з цією ініціативою, контингент європейських військових повинен захищати стратегічні міста України, які є основними осередками для міжнародної допомоги та логістики. Але, за словами експертів, це може бути складним кроком через кілька факторів, які ставлять під сумнів успіх такого плану. […]

The post Британія планує розмістити 30 тисяч миротворців ЄС в Україні: чому план може не реалізуватися first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Зниження суми застави для Євгена Борисова: нові деталі справи та можливі наслідки

Колишній керівник Одеського обласного ТЦК та СП Євген Борисов, який наразі перебуває під слідством у кількох кримінальних справах, отримав можливість вийти з-під варти після ухвалення рішення суду про зменшення суми застави. Спочатку встановлену суму в 450 мільйонів гривень було знижено до 44 мільйонів. Це рішення стало можливим завдяки зусиллям кількох компаній та приватних осіб, які об’єднали свої ресурси для збору необхідної суми.

Серед тих, хто допоміг у цьому процесі, опинилися відомі адвокати Віталій Сердюк та Олександр Бабіков. Обидва правники мають значний досвід роботи, зокрема в кримінальних справах, і раніше захищали інтереси екс-президента Віктора Януковича. Залучення таких фігур до справи Борисова свідчить про серйозність ситуації та можливу політичну складову справи.

Бабіков у минулому обіймав посаду заступника директора Державного бюро розслідувань, а нині захищає одеського афериста та організатора терористичного угруповання «Тамплієри» Олега Мальцева.

Факт участі адвокатів з оточення Януковича у зборі коштів на заставу для Борисова викликає суспільний резонанс і запитання щодо походження грошей та зв’язків між учасниками схеми.

Євген Борисов є одним із найвідоміших фігурантів справ про зловживання у військових комісаріатах. Його неодноразово підозрювали у корупційних оборудках та незаконному збагаченні. За даними ДБР, Борисов підробив документи, аби незаконно оформити собі статус пораненого під час війни.

Жан Беленюк проігнорував Гутцайта

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Під час урочистого заходу Жан Беленюк потис руку лише міністру Бідному, ігноруючи Вадима Гутцайта. На запитання журналістки про причини такої поведінки спортсмен відповів, що вони не спілкуються.

Цей інцидент є продовженням давнього конфлікту між Беленюком та Гутцайтом. Голова НОК не привітав Жана Беленюка за його бронзову медаль на Олімпіаді, тоді як інші українські медалісти отримали вітання від Гутцайта. Раніше Гутцайт публічно вітав всіх українських спортсменів, які здобули медалі на Іграх, але Беленюк залишився поза його увагою.

Згідно з останніми заявами Беленюка, йому байдуже до поведінки Гутцайта. Спортсмен підкреслив, що його особисті відносини з головою НОК не впливають на його спортивні досягнення.

На фоні цього конфлікту, урочиста зустріч українських олімпійців на вокзалі стала зворушливим моментом єдності. Спортсмени разом із вболівальниками виконали гімн України, підкресливши свою гордість за досягнення на міжнародній арені, незважаючи на внутрішні суперечки.

Ігорю Коломойському, українському бізнесмену, оголошено нову підозру у справі, що стосується заволодіння коштами одного з найбільших банків України — ПриватБанку. Слідство вказує на виведення понад 100 мільйонів гривень через фінансові схеми, які, за даними правоохоронців, функціонували ще в 2014 році.

Про нові деталі кримінального провадження повідомили представники Служби безпеки України та Офісу Генерального прокурора. Хоча ім'я підозрюваного офіційно не озвучено, джерела ЗМІ підтверджують, що йдеться саме про Коломойського. Правоохоронці вважають, що в 2014 році було реалізовано схему незаконного заволодіння банківськими коштами через кредитування контрольованих компаній.

За версією слідства, підприємства отримували великі кредити без належного забезпечення та без реальної діяльності, що дозволяло проходити коштам через складну мережу юридичних і фізичних осіб. Це створювало видимість легальних фінансових операцій. У СБУ зазначають, що кінцевою метою таких дій було виведення грошей на рахунки осіб, які могли бути причетні до організації схеми. Зокрема, згідно з матеріалами справи, частина коштів була перерахована на особисті рахунки під виглядом виконання договорів, один з яких стосується переказу значної суми в грудні 2014 року.

Крім того, правоохоронці встановили, що джерелом цих коштів були кредитні ресурси ПриватБанку, які використовувалися в схемі перекредитування. Цей механізм не лише дозволяв виводити кошти, але й маскував їхній рух через фінансову систему. Згідно з попередніми даними, в реалізації схеми брали участь службові особи банку та керівники підприємств, які допомагали у транзиті активів і оформленні документації.

Дії слідства кваліфікуються за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайське заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, що вчинене в складі організованої групи. За цією статтею передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.

Необхідно зазначити, що досудове розслідування триває, і особа вважається невинуватою до доведення її вини в суді відповідно до Конституції України. Це вже не перша підозра, висунута Коломойському: з вересня 2023 року він перебуває під вартою за іншою справою, пов'язаною з шахрайством та легалізацією коштів. Також у травні 2024 року йому було оголошено підозру у справі про можливу причетність до організації замовного вбивства.

Справи, пов'язані з ПриватБанком, залишаються одними з найгучніших у українському фінансовому секторі. Після націоналізації банку держава неодноразово підкреслювала необхідність розслідування схем, що призвели до значних фінансових втрат. Нові дані, озвучені правоохоронцями, свідчать про те, що слідство продовжує виявляти нові факти та розширювати обсяг звинувачень.

Експерти наголошують на важливості таких справ не лише з юридичної, але й з економічної точки зору, адже це безпосередньо впливає на довіру до банківської системи й ефективність боротьби з фінансовими злочинами. Остаточні висновки щодо вини або невинуватості підозрюваного може зробити тільки суд.

Підозра в справі про можливе заволодіння коштами ПриватБанку стала черговим етапом у тривалому розслідуванні діяльності колишнього власника банку. Слідство триває, а подальші події залежать від зібраних доказів і рішень суду.

Останні новини