Нова підозра у справі головного психіатра Збройних сил України

Інсайдерська інформація, отримана від джерела в Офісі Президента, розкриває, що уряд України узгодив з Міжнародним валютним фондом (МВФ) план приватизації понад 2700 підприємств та заводів до кінця 2025 року. Кабінет Міністрів уже працює над умовами широкомасштабної розпродажу державного майна в період війни, коли їхня вартість в десятки разів нижча за ринкову.

"Велика приватизація", запланована ще на 2020 рік, але зіткнулася з перешкодами через пандемію, отримає свій хід. Уряд розраховував отримати від неї 12 мільярдів гривень, проте зараз, у час війни, прибуток може бути навіть меншим, оскільки вартість державних активів з тих пір не зросла, а тільки зменшилася.

За інформацією, першими, хто буде виставлений на торги, будуть Одеський припортовий завод, Об'єднана гірничо-хімічна компанія та "Центренерго". Умови приватизації, особливо в умовах воєнного стану, сприятимуть участі великих іноземних інвесторів, які зможуть придбати українські підприємства за значно заниженими цінами. Західні партнери, зокрема послів G7 та Європейського Союзу, готові "допомогти" Фонду держмайна України у пошуку таких інвесторів.

Ця стратегія, хоч і може призвести до швидкої приватизації, стає предметом обговорення української громадськості та експертів, оскільки прискорений продаж державного майна за низькими цінами може мати важливі наслідки для економічної безпеки та розвитку України.

Уряд України затвердив план приватизації понад 2700 підприємств та заводів до кінця 2025 року в угоді з МВФ.Ця "Велика приватизація" відкриває можливості для продажу державних активів, особливо в період війни, коли їхня вартість значно знижена.Перший етап приватизації охопить Одеський припортовий завод, Об'єднану гірничо-хімічну компанію та "Центренерго".Прискорений продаж може привернути великих іноземних інвесторів, але такий підхід може мати вагомі наслідки для економічної безпеки та розвитку України.Допомога від західних партнерів, в особі послів G7 та ЄС, у пошуку інвесторів свідчить про зацікавленість з боку Заходу у реалізації цього плану.Ці кроки стають об'єктом глибокого обговорення в українському суспільстві, оскільки приватизація державного майна за низькими цінами може вплинути на подальший економічний розвиток та національну безпеку країни.

Джин із тоніком, напій із багатовіковою історією та усталеною культурною впізнаваністю, знову став предметом активних обговорень після заяв фахівців із харчування про його відносні переваги серед алкогольних напоїв. Медики підкреслюють: повністю безпечного рівня споживання алкоголю не існує, проте серед різновидів міцного спиртного саме джин-тонік інколи називають менш шкідливим варіантом, якщо людина вже вирішила вживати алкоголь.

Корені появи цього коктейлю сягають XIX століття, коли британські військові та колоніальні чиновники в Індії використовували тонік із хініном для профілактики малярії. Через різку гіркоту ліки було важко пити у чистому вигляді, тому його змішували з цукром, соком лайма та джином. Так медичний засіб поступово перетворився на популярний напій, який згодом покинув межі колоній та став класикою світових барів.

Дієтологи підкреслюють: основна перевага джина з тоніком полягає не у хініні, як часто припускають, а в низькій калорійності та властивостях прозорих спиртів. У стандартній порції джина близько 50 калорій, а легкий тонік додає приблизно 30. Таким чином один напій часто містить менше 100 калорій — значно менше, ніж у пиві або солодких коктейлях.

Експерти наголошують, що прозорі спирти легше метаболізуються та менше навантажують травну систему. Крім того, гіркуватий смак рослинних компонентів джина уповільнює темп пиття, що також зменшує загальне споживання алкоголю.

Втім, дієтологи застерігають: ключову роль відіграє міксер. Якщо змішати джин із солодкими газованими напоями, кількість цукру та калорій різко зростає. Солодкі міксери можуть підвищувати рівень глюкози в крові, викликати потяг до їжі та стимулювати переїдання, що зводить нанівець потенційні «переваги».

Попри поширену думку про вміст антиоксидантів у джині, експерти визнають: концентрація корисних речовин із ялівцевих ягід у готовому напої мінімальна й не може забезпечити значного впливу на здоров’я. Сучасні тоніки також містять лише сліди хініну, тому не мають заявленого протималярійного ефекту.

За даними британської служби здоров’я, середній житель країни споживає понад 17 одиниць алкоголю на тиждень. За підрахунками дієтологів, заміна такої кількості пива на джин-тонік теоретично зменшила б кількість «порожніх» калорій приблизно на 900 на тиждень, що могло б сприяти зниженню ваги. Однак це не робить напій корисним.

Фахівці підкреслюють: жоден алкоголь не приносить здоров’ю користі. Він лише створює ілюзію розслаблення, порушує роботу гормонів серотоніну й дофаміну, підвищує рівень кортизолу та погіршує якість сну. Натомість найкращим вибором лишаються безалкогольні альтернативи та помірність.

Експерти радять тим, хто не може повністю відмовитися від алкоголю, свідомо обирати менш калорійні варіанти, пити повільніше та чергувати алкоголь з водою. Усі інші довгострокові стратегії — лише компроміс між бажанням і реальністю, але не шлях до здоров’я.

Правоохоронні органи заочно оголосили підозру Денису Галушку, який раніше обіймав посаду заступника начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також матері його дружини. Їх звинувачують у низці тяжких правопорушень, зокрема в незаконному збагаченні, легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, та поданні недостовірних відомостей у деклараціях.

За даними слідства, суми та об’єкти майна, що опинилися у власності підозрюваних, не відповідають офіційним доходам членів родини, що стало підставою для розслідування. Паралельно перевіряється походження коштів та майна, щоб встановити факти можливої легалізації незаконних доходів.

За даними слідства, у період з 2020 по 2022 рік посадовець набув активів на суму понад 37,7 мільйона гривень. Ця сума більш ніж у 6 500 разів перевищує його офіційні доходи, з урахуванням неоподатковуваних мінімумів.

Серед виявленого майна — п’ять автомобілів преміумкласу: Mercedes-Benz GLE 43 AMG, Mercedes-Benz GLS 350d, Mercedes-Benz V-Klasse, BMW X7 XDrive 30D, Toyota RAV4 Hybrid, а також Mazda CX-5. Загальна вартість автопарку перевищує 12 мільйонів гривень.

Крім того, слідство встановило придбання трьох житлових будинків із земельними ділянками в смт Таїрове Одеської області. Їхня ринкова вартість перевищує 23 мільйони гривень. Також задокументовано внесення понад 1,58 мільйона гривень готівкою через термінали самообслуговування на банківський рахунок.

У ДБР наголошують, що офіційні доходи посадовця не дозволяли здійснити такі покупки. Слідство також вважає, що ексчиновник організував придбання та використання активів із ознаками злочинного походження, а у декларації за 2023 рік вніс недостовірні відомості.

Галушку інкримінують незаконне збагачення, організацію легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також декларування недостовірної інформації. Його тещі повідомлено про підозру у пособництві в легалізації майна та використанні завідомо підробленого документа.

Наразі обидва підозрювані перебувають за межами України. Їхнє місцеперебування встановлюється.

Денис Галушко був заступником колишнього військового комісара Одеської області Євгена Борисова, який також є фігурантом кількох кримінальних проваджень. У справі про самовільне залишення військової частини за Борисова внесено заставу в розмірі понад 20 мільйонів гривень, і наразі він перебуває під контролем із застосуванням електронного засобу стеження.

У 2023 році журналісти оприлюднили розслідування про придбання родиною тодішнього керівника обласного військкомату нерухомості та автомобілів в Іспанії на мільйони доларів під час повномасштабної війни.

Справу щодо Галушка та його родичів правоохоронці розслідують у межах антикорупційного напрямку. Подальші процесуальні рішення залежатимуть від встановлення їхнього місцеперебування та розгляду матеріалів у суді.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами Верещук, жодних підтверджених даних щодо масового повернення переселенців немає і бути не може. Вона звинуватила окремих чиновників і політиків у тому, що вони поширюють ці заяви для створення сенсаційних заголовків.

«Подібні заяви створюють враження, що в окупації жити краще, ніж в Україні. Це підривний і злочинний наратив, який допомагає ворогу», – заявила Верещук.

Хоча Верещук визнала, що підтримка переселенців з боку держави залишається недостатньою, вона підкреслила, що це не є основною причиною, яка могла б спонукати людей повертатися на окуповані території.

«Замість того щоб розповсюджувати недостовірну інформацію, закликаю зосередитися на реальній допомозі переселенцям», – наголосила заступниця голови ОП.

Ірина Верещук звернулася до авторів таких заяв, підкресливши, що вони своїми словами лише шкодять інформаційній безпеці України. Вона також запропонувала знаходити інші теми для привернення уваги замість спекуляцій на темі переселенців.