Справедливість над Одеським припортовим заводом: розслідування зловживань і масштабний корупційний скандал

У Києві стався потужний вибух, який серйозно потряс столицю. Інцидент стався в одному з житлових районів, де вибухова хвиля пошкодила не лише будівлі, але й завдала шкоди багатьом інфраструктурним об'єктам. За попередніми даними, вибух спричинив численні пошкодження на вулицях, руйнуючи вікна в будинках та автомобілях, а також спричинив великі затори через блокування доріг. Влада вже оголосила надзвичайний стан і активно працює над ліквідацією наслідків.

За словами представників правоохоронних органів, наразі ведеться розслідування, але перші оцінки свідчать, що вибух був результатом терористичного акту або диверсії. Місто переживає важкі часи, але служби екстреної допомоги працюють без зупину, рятуючи людей і ліквідуючи наслідки. Місцеві жителі активно реагують на ситуацію, організовуючи допомогу постраждалим, надаючи першу медичну допомогу та забезпечуючи потреби тих, хто залишився без даху над головою.

Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.

Сніданок є основою продуктивного дня, адже саме від нього залежить наш настрій, рівень енергії та навіть здатність концентруватися. Замість звичних варіантів на кшталт вівсянки чи манки, фахівці з харчування радять звернути увагу на гречану кашу — продукт, який заслужено називають суперфудом. Ця крупа не лише смачна та поживна, а й має унікальний набір корисних речовин, необхідних для підтримки здоров’я в будь-якому віці.

Гречка є природним джерелом заліза, магнію, цинку, калію та вітамінів групи B. Такий склад допомагає зміцнити серцево-судинну систему, знизити ризик підвищеного тиску та покращити роботу серця. Завдяки високому вмісту антиоксидантів гречка підтримує еластичність судин і сприяє очищенню організму від токсинів.

Клітковина гречки допомагає очищенню організму, покращує травлення та роботу печінки. Регулярне споживання каші знижує ризик серцево-судинних захворювань, діабету та ожиріння. Крім того, гречка сприяє збереженню ясності розуму у старшому віці, підтримуючи нормальний рівень глюкози та живлячи клітини мозку.

Ще однією перевагою є відсутність глютену, що робить гречку безпечною для людей із непереносимістю пшениці чи алергією на інші злаки. Таким чином, ця каша стає ідеальним вибором для щоденного раціону, підтримуючи здоров’я та довголіття.

Україна продовжує зміцнювати свою систему мобілізації та військової підготовки, впроваджуючи передові електронні інструменти для громадян, які мають військовий облік. Один із важливих кроків у цьому напрямку — запуск електронного кабінету, який дозволить військовозобов'язаним зручно та оперативно оновлювати свої дані в Технічному центрі контролю за автомобілями (ТЦК) через Інтернет. Планується, що цей сервіс стане доступним вже цього літа.

Зараз реєстрація в електронному кабінеті для військовозобов'язаних є добровільною. Однак, в Міністерстві оборони передбачають, що у майбутньому всі громадяни, які підпадають під військовий облік, будуть автоматично зареєстровані у системі, щоб спростити процедуру актуалізації даних в ТЦК.

Згідно з новим законом про посилення мобілізації, українці, які перебувають на військовому обліку, мають 60 днів на актуалізацію своїх особистих даних. Електронний кабінет стане зручним інструментом для виконання цієї вимоги.

В електронному кабінеті військовозобов'язаного можна буде швидко та зручно внести необхідні дані, використовуючи будь-який доступний пристрій. Крім того, користувачі матимуть можливість перевірити інформацію, яка вже міститься в реєстрі "Оберіг".

Для авторизації у сервісі будуть використовуватися надійні методи, такі як BankID або "Дія.Підпис". Інформація, яка буде доступна в кабінеті, включатиме ПІБ, місце реєстрації, дату народження, сімейний стан, а також інші важливі відомості про користувача.

Однак, слід зазначити, що електронний кабінет не буде використовуватися для відправлення повісток про мобілізацію. Це питання не було врегульоване законодавством, тому розсилка повісток залишається поза межами цього сервісу.

Україна активно вдосконалює свою систему мобілізації та військової підготовки шляхом впровадження сучасних електронних інструментів для військовозобов'язаних громадян. Запуск електронного кабінету, який незабаром стане доступним, покликаний спростити процес актуалізації даних у Технічному центрі контролю за автомобілями (ТЦК) та зробити його більш зручним для користувачів. Хоча реєстрація в цьому сервісі є зараз добровільною, проте у майбутньому планується автоматичне зареєстрування всіх громадян, які мають військовий облік, з метою спрощення процедури актуалізації даних.

Закон про посилення мобілізації встановлює обов'язок українців, які стоять на військовому обліку, актуалізувати свою інформацію у ТЦК протягом 60 днів. Електронний кабінет стане важливим інструментом для виконання цієї вимоги, забезпечуючи зручний та швидкий доступ до необхідної інформації та забезпечуючи можливість перевірки даних, що містяться у реєстрі "Оберіг".

Хоча через електронний кабінет не будуть розсилатися повістки про мобілізацію, цей інструмент все ж відіграє важливу роль у підвищенні ефективності та зручності процесу мобілізації в Україні.

Населення України продовжує відстоювати своє ставлення до влади та перспективи у війні. За результатами дослідження групи "Рейтинг", підтримка президента Володимира Зеленського залишається значною, але вже не такою високою, як на етапі початкових дій у зустрічі з агресією Росії. Навіть у контексті звільнення більшості Українського суспільства вірить у перемогу, але деякі почувають, що темп мобілізації сповільнився. За дослідженням, підтримка дій президента залишається на рівні понад 60%, з упадком порівняно з попередніми періодами, але зберігається. Наприкінці 2023 року цей показник вже становив 91%, зростаючи до 94% у квітні 2022 року. Проте, число тих, хто відмовився від цілковитої або часткової підтримки президента, зросло до третини у лютому 2024 року, порівняно з 5% на початку конфлікту. У той же час, ставлення до інших органів влади, таких як Верховна Рада та уряд, стало ще негативнішим. Тільки 19% схвалюють роботу Верховної Ради, а уряд Дениса Шмигаля має підтримку лише 35% населення. Проте, високий рівень довіри зберігають Збройні Сили України — 93%. Більшість українців (88%) вірять у перемогу у війні з Росією, хоча це менше, ніж на початку конфлікту, коли цей показник становив 97%. Серед тих, хто вірить у перемогу, більше половини вважають, що Україна збереже всі свої території, що вона мала у 1991 році. У той же час, дослідження показало, що більшість українців (36%) вважають рівень мобілізації недостатнім, тоді як лише 30% вважають його оптимальним.

Дослідження, проведене наприкінці лютого на всій території України, окрім окупованих Росією регіонів Криму і Донбасу, пролило світло на деякі важливі аспекти громадської думки. Щодо рівня мобілізації до Збройних сил України, трохи менше чверті (19%) респондентів вважали його занадто високим, а 15% не могли визначитися. В українців запитали також, чому, на їхню думку, люди не прагнуть мобілізуватися. Найчастішою відповіддю був "страх смерті, інвалідності, полону, невизначеності", на другому місці — "несправедлива мобілізація", а на третьому — "брак техніки, амуніції та зброї".

У той же час, українців також цікавило, коли вони відзначають Різдво. Понад половина (53%) відзначили цей святковий день за новим календарем – 25 грудня, тоді як лише 11% святкували 7 січня. Решта або святкували в обидві дати (17%), або не відзначали цей день взагалі (19%).

Щодо планів на майбутнє, виявлено, що більшість людей (24%) планує своє життя на місяць наперед, а 23% — на понад рік. Проте, 15% взагалі не можуть будувати жодних планів, а ще 12% — планують до року. В умовах економічної нестабільності, 68% відповідаючих відчувають погіршення свого матеріального стану.

Щодо прогнозів на найближчий рік, майже половина (46%) вважають, що їхнє економічне становище залишиться незмінним, проте 18% очікують погіршення, а 15% — покращення. Такий оптимізм або песимізм визначають ситуацію, яка склалася в країні та власні можливості.

Опитування було проведене за участю приблизно двох тисяч респондентів віком від 18 років і старше шляхом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів, з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.

• Українці виявили підтримку президента Володимира Зеленського, але рівень цієї підтримки зазнав певного зниження протягом часу конфлікту з Росією.

• Істотна частина населення вірить у перемогу у війні, але деякі виражають обурення темпами мобілізації.

• Велика кількість людей святкує Різдво за новим календарем, але є і ті, хто залишається вірними традиції святкувати його 7 січня.

• Значна частина населення планує своє життя на короткий термін, що свідчить про відсутність стабільності у суспільному та економічному житті.

• Економічна нестабільність відчутна для більшості громадян, і існують певні оптимістичні та песимістичні очікування на майбутнє щодо змін в економічному стані країни.

У цілому, опитування відображає складну соціально-політичну ситуацію в Україні, в якій населення продовжує виявляти підтримку президенту та Збройним силам, але також висловлює занепокоєння щодо економічної та військової ситуації у країні.