Нове призначення в КМДА і питання до майнового стану: що відомо про кар’єру Тетяни Мостепан

Історія з будівництвом дороги М-12 у Івано-Франківській області яскраво ілюструє глибокий розрив між державними деклараціями та фактичними фінансовими потоками у сфері відновлення інфраструктури. Попри численні публічні заяви про «нульову толерантність до корупції», реальна ситуація свідчить про те, що контроль над ключовими процесами часто залишається в руках осіб, пов’язаних із сумнівними схемами. Зокрема, керівник регіонального підрозділу Служби відновлення та розвитку інфраструктури Любомир Симанів продовжує опікуватися процесами закупівель та підрядів, які дедалі менше відповідають законним нормам і прозорим процедурним стандартам.

Події навколо М-12 нагадують попередні скандали, такі як схема Палиці–Кулеби–Бойка щодо проєктування дороги на Буковель вартістю 6,6 млрд гривень, що підкреслює системний характер проблем. Вони демонструють, що навіть за умов високого суспільного резонансу та медійного контролю, реальна реалізація проєктів часто відходить від заявлених стандартів прозорості та ефективного використання бюджетних коштів.

30 вересня 2025 року Служба оголосила тендер на реконструкцію М-12. Учасниками були міжнародна компанія ТОВ «АЗВІРТ» та ТОВ «ПБС» — підрядник, пов’язаний з Ігорем Палицею. Після тривалих суперечок Антимонопольний комітет 8 грудня 2025 року ухвалив рішення про намір укласти договір із «АЗВІРТ», яка запропонувала нижчу ціну та кращу якість.

Однак 2 січня 2026 року замовник раптово скасував процедуру, пославшись на «скорочення обсягів видатків». При цьому бюджетні кошти були передбачені, а терміни виконання робіт залишалися до кінця 2026 року. Паралельно Служба оголосила ще дві ідентичні процедури з тими самими учасниками, у яких переможцем стало ТОВ «ПБС». Таким чином, одну процедуру скасували під надуманим приводом, а дві інші провели без проблем, що вказує на керовану схему.

Додатково постановою Кабміну від 10 вересня 2024 року №1060 реконструкція ділянки М-12 була включена до переліку фінансованих об’єктів, з обсягом 601,5 тис. грн. Загальний обсяг фінансування за програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг» не скорочувався, що робить аргумент про нестачу коштів безпідставним.

19 січня 2026 року АМКУ зобов’язав Службу скасувати рішення про скасування тендеру, прямо вказавши на незаконність дій замовника. Проте питання полягає не лише в конкретній закупівлі, а в тому, як довго можна ігнорувати рішення Кабміну, АМКУ та базові принципи конкуренції, поки група Палиця–Микита–Кулеба–Симанів продовжує просувати інтереси «ПБС».

Поки що реальність така: Симанів залишився на посаді саме для того, щоб схеми працювали далі, а державні дороги будувалися не за законом, а за домовленістю.

Обмеження вільної міграції депутатів: чому офіс Президента не випускає опозиційних парламентарів за кордон

У висловленому інтерв'ю з народним депутатом від "Голосу" Ярославом Железняком було заявлено, що офіс Президента Володимира Зеленського запобігає виїзду опозиційних депутатів за кордон. За його словами, навіть такі спроби, як подорож до Вашингтона для спілкування з американськими політиками та участь у заходах Міжнародного валютного фонду, блокуються через втручання офісу Президента.

Железняк стверджує, що кожне плановане відрядження депутатів, навіть після отримання всіх необхідних дозволів, повинне отримати погодження з офісом Президента на дуже високому рівні. Він також вказав на те, що голосування депутатів часто прив'язують до можливості або неможливості виїзду за кордон, що він вважає неправомірним і порушенням закону.

За Железняком, подібна практика має політичний характер і є засобом тиску на депутатів. Він наголосив на тому, що ці факти документовані і передані міжнародним партнерам, і він впевнений, що вони мають зреагувати на цю ситуацію.

Зокрема, Железняк відзначив, що такі дії офісу Президента можуть порушувати законодавство, включаючи кримінальне. Він впевнений, що це питання буде вирішено, і відправив відповідні матеріали на міжнародний рівень для уваги та можливих дій.

У висновку можна зазначити наступне:

Офіс Президента України здійснює контроль над можливістю виїзду опозиційних депутатів за кордон

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з повідомленням СБУ, для викриття підозрюваної спецслужба використовувала свого “подвійного агента” — мешканця Києва, який, виявившись частиною плану, співпрацював з українською розвідкою після того, як був викритий на підготовці до одного з підпалів. Цей агент допоміг задокументувати підривну діяльність жінки.

Затримана діяла під безпосереднім керівництвом співробітника головного управління генштабу збройних сил Росії (ГРУ). Вона координувала групи підпалу, забезпечуючи їх інструкціями з виготовлення саморобних запалювальних пристроїв. Її завданням було організувати підпали автомобілів військових, що мало спричинити хаос і розхитати ситуацію в Україні.

На момент затримання жінка намагалася зняти на відео один із запланованих підпалів. Оперативники СБУ вилучили на місці події саморобний запалювальний пристрій та мобільний телефон з доказами її підривної діяльності.

Фігурантка потрапила в поле зору воєнної розвідки Росії на початку повномасштабної війни, коли вона проживала в Токмаку на Запоріжжі. Після захоплення частини регіону вона переїхала до Києва, де російське ГРУ відновило з нею контакт і запропонувало співпрацю, за що вона обіцяла отримати гроші, яких так і не дістала.

Служба безпеки України оголосила жінці підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Зараз вона перебуває під вартою і їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.