Середа, 26 Серпня, 2026

Нові кредитні пільги для бізнесу: в Україні запроваджують кредити на відновлення під 0,1%

Важливі новини

В Україні загострюється криза хлібопекарської галузі: заводи на межі зупинки

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Тому існують великі ризики перебоїв із постачанням хліба в магазини, особливо в регіонах.

За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів і голови компанії “Київ Хліб” Юрія Дученка, ще з весни почали розганятися ціни на борошно. У підсумку вони підвищилися вже на 50%. Якщо у квітні пекарі купували борошно по 10 гривень за кілограм, то зараз змушені платити вже по 15 гривень. Очікується, що восени цінники на борошно злетять до 16 тисяч.

Крім того, борошномелам у липні масово відключали електроенергію, тож вони були змушені працювати на генераторах, що сильно вдарило по собівартості продукції.

“Борошняна” частка в собівартості хліба простих рецептур, за оцінками Дученка, сягає 40%.

Але, крім борошна, дорожчають й інші складові (цукор, соняшникова олія, пакувальні матеріали тощо). Скажімо, за сировинною групою (крім борошна) зростання цін від початку року перевищило 20%.

Водночас хліб у червні, за даними Держстату, зріс у ціні лише на 1,1%.

“Більшість основних виробників хліба і в червні, і в липні спрацювали в мінус або, в кращому разі, в нуль”, – каже Дученко.

Державного регулювання цін на хліб в Україні вже немає. Але, як розповіли “Стране” на одному з хлібозаводів, є вимога роздрібних мереж – підвищувати цінники не більше ніж на 5% на місяць.

Тому ставити вищі цінники хлібопекарі просто не можуть.

При цьому, за розрахунками Дученка, з урахуванням збільшених витрат хліб уже найближчим часом має подорожчати на 15-20%.

“Крім борошна, є ще безліч інших чинників, які впливають на собівартість. У нас зросли витрати на персонал, оскільки багатьох чоловіків мобілізують, доводиться підвищувати зарплати. Дорожчає також логістика. Ми ж, виходить, навіть не на крок, а на кілька кроків відстаємо від реалій ринку. Тому заганяємо себе в мінуси. Так триває з місяця в місяць, і перекривати касові розриви вже просто нічим. Альтернативи такі, що вже до вересня буде нічим розраховуватися з постачальниками і платити людям зарплати”, – розповідає керівник одного з регіональних хлібозаводів.

При цьому хліб в Україні залишається локальним продуктом. Тобто, якщо в місті зупиниться хлібозавод, почнуться перебої з хлібом і в місцевому роздробі, і в сусідніх селах.

“Ситуація на сьогодні така, що питання навіть не в тому, за скільки буде хліб, а в тому, чи буде він узагалі”, – каже керівник хлібозаводу.

Він також розповів, що багато замовників, особливо державних, не розраховуються вчасно за поставлений хліб. Зокрема, за постачання для армії заборгованість може сягати 4 місяців.

Посадовець Полтавського ЦНАПу засуджений за продаж даних кадастру

Заступник начальника одного з підрозділів Полтавського Центру надання адміністративних...

Затримання посадовця Міноборони: справа про хабар у валюті набула розголосу

Правоохоронні органи повідомили про затримання підполковника юстиції Вадима Краснянського, який обіймав посаду заступника керівника антикорупційного підрозділу Міністерства оборони України. За версією слідства, посадовець був викритий під час отримання неправомірної вигоди у розмірі 16,5 тисячі доларів США. Інцидент одразу привернув увагу, з огляду на службовий статус затриманого та специфіку підрозділу, в якому він працював.

Слідчі вважають, що йдеться про корупційну схему, пов’язану з наданням «послуг» військовозобов’язаним. За попередніми даними, за грошову винагороду посадовець сприяв вирішенню питань, які могли впливати на проходження військової служби або уникнення певних обов’язків. Такі дії, за оцінкою правоохоронців, завдають прямої шкоди обороноздатності держави, особливо в умовах повномасштабної війни.

Затримання Краснянського відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього його звільнили з Міноборони, арештували майно, проте він перебуває на свободі з обмеженням пересування до завершення досудового розслідування.

Справа Краснянського стала яскравим прикладом корупції серед посадовців, відповідальних за антикорупційний контроль у військовій сфері, та викликала підвищену увагу громадськості до боротьби з хабарництвом у Міністерстві оборони.

Співачка Камінська поділилася старими фото та жартома згадала невдалі операції

Слава Камінська, яка раніше неодноразово дозволяла собі гострі жарти щодо українців у соцмережах, цього разу вирішила посміятися із самої себе. Співачка поділилася архівними світлинами, зробленими під час зйомок кліпу «Юро, прощавай» ще у 2008 році — задовго до численних пластичних операцій. На фото Камінська зізнається, що ледь впізнала себе, і жартує про зміни у зовнішності: […]

У Раду внесено законопроєкт про переведення співробітників спецслужб до ЗСУ

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки подав законопроєкт №13346, який покликаний створити правові механізми для переведення окремих військовослужбовців зі складу спецслужб — Служби безпеки України (СБУ), Головного управління розвідки (ГУР) та Служби зовнішньої розвідки (СЗР) — до Збройних Сил України. Як зазначено в пояснювальній записці до документу, цей крок передбачався ще […]

З 1 липня в Україні стартує новий фінансовий механізм, спрямований на підтримку малого та середнього бізнесу, який постраждав від російських обстрілів. В рамках цієї ініціативи підприємства зможуть отримати пільгові кредити на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна під низьку ставку 0,1% річних протягом перших двох років. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко, зазначивши, що уряд налаштований максимально спростити процес відновлення підприємств, які, незважаючи на втрати, продовжують свою діяльність або мають намір її відновити.

Ця програма є частиною державної ініціативи «Доступні кредити 5-7-9%», яка протягом кількох років служила важливим інструментом фінансової підтримки бізнесу в Україні. Після закінчення пільгового періоду процентна ставка кредитування варіюватиметься в залежності від обставин діяльності компанії та створення нових робочих місць, становлячи 5%, 7% або 9%. Максимальна сума кредиту може досягати 150 мільйонів гривень, що дозволить бізнесу суттєво відновити виробництво, інфраструктуру та обладнання.

Перевагою нової програми є те, що кредити на відновлення зруйнованого майна не вплинуть на загальний кредитний ліміт підприємства в рамках інших державних програм. Це дозволяє бізнесу одночасно використовувати різні механізми державної підтримки без ризику втратити доступ до додаткового фінансування. Таким чином, уряд формує більш гнучку систему, що дозволяє підприємствам комбінувати кредити, гранти та інші форми компенсацій залежно від масштабів втрат та потреб у відновленні.

Програма «Доступні кредити 5-7-9%», яка функціонує з 2020 року, уже стала одним із найбільших фінансових проектів держави. За даними, понад 150 тисяч підприємців отримали кредити на загальну суму понад 531 мільярд гривень. Лише з початку 2026 року було видано більше 16 тисяч кредитів на суму більше 71 мільярда гривень. Цю програму уряд вважає невід'ємною частиною економічної політики, спрямованої на підтримку внутрішнього виробництва та відновлення економічної активності.

Крім нових кредитних можливостей, підприємства, що постраждали, можуть скористатися й іншими формами підтримки, такими як гранти на відновлення виробництва до 16 мільйонів гривень, які в основному призначені для закупівлі обладнання, а також програма компенсації витрат на заробітні плати працівників під час простою через руйнування. Також уряд працює над розширенням механізмів страхування воєнних ризиків, що має допомогти зменшити фінансові втрати бізнесу в умовах війни.

Економічна політика України в умовах війни все більше акцентує увагу на відновленні виробничого потенціалу та збереженні робочих місць, оскільки малий і середній бізнес є важливим джерелом зайнятості та податкових надходжень. Уряд підкреслює, що новий кредитний механізм не тільки компенсує втрати, але й сприяє розвитку підприємств, створенню нових робочих місць та розширенню виробництва навіть у складних умовах безпеки.

Останні новини