Посадовець Полтавського ЦНАПу засуджений за продаж даних кадастру

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Він вважає, що Зеленський «не відразу поступиться», якщо Трамп припинить фінансову допомогу Україні.

«Багато хто вважає, що Трамп припинить фінансову допомогу Україні, щоб змусити її зайняти більш поступливу позицію. Однак президент Володимир Зеленський не відразу поступиться; у нього залишиться деяка підтримка від Америки, виділена в останні дні адміністрації Байдена, а також допомога від Європи», – вважає Кулеба.

Але, якщо фінансування від Штатів усе ж таки припиниться, то, за словами ексглави МЗС, «без коштів Україна може повністю втратити позиції». А якщо Зеленський через крах фронту піде на переговори, в Україні, на думку Кулеби, можуть початися заворушення.

«Якщо адміністрація Трампа потім нав’яже Україні неприйнятні умови миру, а Зеленський погодиться (що малоймовірно), частина українського суспільства чинитиме опір. Внутрішні заворушення можуть призвести до колапсу країни. Це дасть Путіну бажану перемогу, представляючи Україну як державу, що не відбулася, але відповідальність за це ляже повністю на Трампа», – написав ексміністр.

Він вважає, що Трамп не може собі дозволити «нового Афганістану» і змушений буде відновити допомогу Києву.

«Ті, хто жадає деескалації під керівництвом обраного президента, можуть бути шоковані, побачивши прямо протилежне в найближчі місяці. Наразі і Зеленський, і Путін бачать у Трампі шанс змінити баланс на свою користь. Зі свого боку, Трамп буде змушений слідувати за ними, посилюючи свою лінію», – вважає Кулеба.

Зазначимо, що подібні міркування в Україні – про ймовірність нового Майдану в разі закінчення війни на лінії фронту – вже звучали.

Однак, як ми вже писали, висновки ці дуже спірні. Куди більше ризиків і для України, і для Зеленського особисто несе довга війна на виснаження. Особливо, якщо вона супроводжуватиметься подальшим відступом ЗСУ на фронті, великими втратами, енергетичними та економічними втратами, а також зростанням корупції.

При цьому далеко не факт, що закінчення війни по лінії фронту призведе до серйозних внутрішніх потрясінь і до повалення Зеленського.

Водночас тези «у разі зупинки війни на лінії фронту в Україні почнеться бунт, держава впаде і Трамп отримає свій Афганістан» напевно будуть активно використовуватися тими силами, які намагаються переконати обраного президента США не вести справу до якнайшвидшої зупинки війни на лінії фронту, а продовжувати колишню лінію Вашингтона щодо війни в Україні або навіть її посилити.

Протягом багатьох років українці проводжають старий рік 31 грудня та зустрічають новий 1 січня, сприймаючи цей порядок як єдино можливий. Втім, історія зберегла пам’ять про іншу дату настання нового року, яка сьогодні відзначається як Старий Новий рік. Це свято, хоч і має переважно світський характер, тісно переплелося з народними обрядами та християнськими традиціями, зберігаючи відтінки минулого в сучасному житті українців.

Старий Новий рік виник після календарної реформи 1918 року, коли Україна перейшла з юліанського календаря на григоріанський. Різниця між двома системами становить 13 днів, тому «перше січня» за старим стилем припадає на 14 січня за новим. Завдяки цьому традиція святкування другого нового року збереглася у народі і дійшла до наших днів як символ зв’язку поколінь та історичної пам’яті.

Для українців 14 січня має не лише світське, а й релігійне значення. За староцерковним календарем цього дня вшановують святого Василя Великого. Тому більшість звичаїв і вірувань, пов’язаних зі Старим Новим роком, мають християнське коріння.

Напередодні, у вечір Маланки, який називали Щедрим, уся родина збиралася за святковим столом. Вважалося, що зустрічати рік потрібно в чистому одязі та з добрим настроєм, аби наступний рік був щасливим і заможним. Стіл накривали щедро: подавали м’ясні страви, а завершувала трапезу щедра кутя.

Уранці 14 січня, у день Василя, молодь ходила по домівках із посіванням. Юнаки брали зерно, заходили до хат і бажали господарям достатку, здоров’я та добробуту. Вважалося, що чим щедріше посівальників обдарують, тим успішнішим буде рік. Також цього дня було заведено відвідувати хрещених, родичів і сусідів, засіваючи зерном поріг та коридор оселі.

Віруючі українці на Старий Новий рік відвідують церковну службу. Оскільки святий Василь вважається покровителем свинарства, традиційними є страви зі свинини, які символізують достаток і ситість.

Існували й заборони. Наші предки вірили: як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. Тому 14 січня не можна сваритися, лихословити, згадувати старі образи чи бажати зла іншим. Також не радили давати гроші в борг або залишати гаманець порожнім — вважалося, що це може принести фінансові труднощі впродовж року.

Попри зміну календарів і сучасний ритм життя, Старий Новий рік залишається для багатьох українців особливим днем — тихою, теплою нагодою ще раз зібратися з родиною і символічно побажати одне одному щастя та достатку.