Четвер, 30 Липня, 2026

Нові обмеження уряду загрожують колапсом фармринку України

Важливі новини

Прем’єрка Свириденко оголосила аудит державних видатків і скорочення перевірок для бізнесу

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила про старт масштабного аудиту всіх державних видатків і оголосила курс на дерегуляцію. Відповідне рішення, за її словами, є продовженням реалізації ініціативи РНБО щодо мораторію на перевірки бізнесу. “Бізнес очікує від уряду відчутні кроки з дерегуляції. Тому починаємо аудит усіх державних видатків. Плануємо значне скорочення бюрократичних процедур”, — написала очільниця Кабміну у […]

НАБУ закуповує кондиціонери на 763 тисячі за гроші платників податків

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Це рішення поставило під сумнів ефективність використання державних коштів, адже витрати на кондиціонери не обмежуються лише їхньою закупівлею. На додачу до вартості самих приладів, з’являться додаткові витрати на електроенергію, оскільки, за підрахунками, у 2025 році НАБУ планує витратити понад 10 мільйонів гривень на електричну енергію. З новими кондиціонерами ці витрати можуть збільшитись ще більше.

У той час як країна переживає економічні труднощі та боротьбу з корупцією, деякі держоргани здаються байдужими до запитів суспільства про раціональне використання бюджетних коштів. Виникає питання: чи справді в період економії та обмежень на першому місці повинні бути комфортні умови для чиновників? Чи не краще було б спрямувати ці кошти на більш важливі державні ініціативи, що допомагають у боротьбі з корупцією чи розвитку інфраструктури?

Законопроект про зміни в системі кримінальної відповідальності за ухилення від мобілізації: що пропонується?

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект, що стосується карного стягнення за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно до нинішнього законодавства, за такі дії передбачено позбавлення волі на період від трьох до п'яти років. Проте запропоновані зміни передбачають встановлення штрафу від 51 000 до 85 000 гривень, а також можливість виконання громадських робіт протягом 160-240 годин, виправних робіт на період від одного до двох років або обмеження волі на той же термін. Також законопроект розглядає питання відповідальності за ухилення від військового обліку або навчальних зборів, яка регулюється статтею 337 Кримінального кодексу України. Автором ініціативи є народний депутат Анатолій Бурміч, який аргументує необхідність змін тим, що позбавлення волі у даному контексті може виявитися занадто суворим покаранням, тоді як інші види каральних заходів дозволять заощадити ресурси країни та направити їх на інші потреби. Однак, через те, що ініціатором виступає лише один депутат, який не є частиною коаліції, шанси на прийняття даного законопроекту вважаються низькими, особливо в умовах обговорюваної жорсткості заходів щодо мобілізації.

Запропонований законопроект про зміни у відповідальності за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації є актуальним кроком у напрямку реформування кримінальної політики. Встановлення альтернативних видів покарань може забезпечити більш ефективне використання ресурсів держави та зменшити навантаження на пенітенціарну систему. Однак, ймовірність прийняття даного законопроекту вважається низькою через обмежену підтримку серед парламентських фракцій та обговорювану жорсткість заходів щодо мобілізації. Водночас, обгрунтованість і необхідність таких змін в кримінальному законодавстві підкреслюється потребою в справедливому та пропорційному застосуванні покарань за подібні правопорушення.

Невістка нардепа Петьовки хизується колекцією Dior і Cartier

Дружина сина народного депутата Василя Петьовки — Беатриса Греченюк — активно демонструє у соцмережах свою пристрасть до розкоші, викладаючи фото з брендовими сумками та коштовностями від світових модних домів. На її життя звернув увагу Telegram-канал Bankova Mail. Беатриса Греченюк — уродженка одного із закарпатських сіл. Вона є донькою колишнього сільського депутата Миколи Греченюка, якого на […]

Лубінець: система водовідведення в критичному стані

Україна стоїть перед масштабною інфраструктурною кризою у сфері водовідведення. За словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, близько 40% мереж централізованого водовідведення зношені настільки, що потребують повної заміни, а ще 30% уже вичерпали свій термін експлуатації. Про це Лубінець заявив під час презентації спецдоповіді щодо стану водної інфраструктури в Україні. «Ситуація критична. Часті […]

З 1 березня 2025 року в Україні набрали чинності нові правила ціноутворення на фармацевтичному ринку, які мали на меті здешевити ліки для споживачів. Утім, замість очікуваного зниження цін урядові ініціативи призвели до масового закриття аптек, зростання збитків і дефіциту життєво необхідних препаратів — особливо в селах і малих містах.

Суть нововведень — жорстке обмеження націнки: 8% для дистриб’юторів і 35% для аптек, а також повна заборона маркетингових договорів із виробниками, які раніше компенсували витрати аптечної мережі. Ці механізми були ключовими для її виживання, особливо в малорентабельних локаціях.

«Коли існували маркетингові угоди, аптеки могли працювати без підвищення цін для пацієнтів. Тепер вони позбавлені цього ресурсу. Відповідальність намагаються перекласти на аптекарів, хоча насправді проблема — в непродуманій політиці», — пояснює економіст Борис Кушнірук.

Комерційні мережі вже скорочують свою присутність у регіонах. За словами керівника мережі “Подорожник” Тараса Коляди, тільки з початку березня компанія була змушена закрити дев’ять аптек і планує закриття ще п’яти. Збитковими стали саме ті точки, які працювали у віддалених населених пунктах.

Громадські організації б’ють на сполох: у країні стрімко скорочується доступ до ліків. «Аптеки вже втрачають десятки тисяч гривень щомісяця. Усе це — прямий удар по пацієнтах», — каже Олена Прудникова з ГО “Фармрада”.

За словами співзасновника Українського центру охорони здоров’я Павла Ковтонюка, держава запровадила “ручне регулювання” без адаптації до реального стану ринку: «Такі рішення завжди обертаються дефіцитом. І це вже відбувається».

Найбільше втрачає сільська місцевість. Тут аптека нерідко є єдиною точкою доступу до медикаментів. Її зникнення — це не лише бізнесове питання, а питання виживання. Під час війни вже припинили роботу понад 1500 аптек. За поточних умов ця цифра може зрости вдвічі.

Експерти закликають уряд переглянути політику, перш ніж ситуація вийде з-під контролю. Без швидкої реакції система постачання ліків може не витримати — з усіма відповідними наслідками для здоров’я українців.

Останні новини