Четвер, 30 Липня, 2026

Нові обмеження уряду загрожують колапсом фармринку України

Важливі новини

САП висунуло нову підозру у справі нардепа Задорожнього

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила про підозру старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах департаменту карного розшуку Нацполіції В’ячеславу Мірошнику. Його підозрюють у причетності до корупційної схеми, пов’язаної з нардепом від “Слуги народу” Миколою Задорожнім. Суд ухвалив рішення взяти Мірошника під арешт із правом внесення застави у розмірі 850 тисяч гривень. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) […]

The post САП висунуло нову підозру у справі нардепа Задорожнього first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Декларація за 2025 рік посадовця ДСНС у Київській області: майновий стан і відкритість

У декларації за 2025 рік заступника начальника 19-ї державної пожежно-рятувальної частини 9-го пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Київській області Олександра Васильовича відображено відомості про доходи, майно та фінансові зобов’язання відповідно до чинних вимог антикорупційного законодавства. Документ подано в установлені строки та містить структуровану інформацію, що дає змогу оцінити фінансовий стан посадовця і джерела його формування.

У розділі доходів зазначено надходження, пов’язані зі службовою діяльністю в системі ДСНС, а також інші дозволені законом виплати. Дані подано з розмежуванням за видами доходів і періодами їх отримання, що відповідає стандартам електронного декларування та забезпечує прозорість фінансової звітності.

Того ж дня Лукашенко задекларував і земельну ділянку площею 1000 квадратних метрів у тому ж населеному пункті. Її вартість вказана на рівні 30 тисяч гривень. Навіть за найнижчими ринковими оцінками земля під житлову забудову в Кагарлику коштує значно дорожче, а зазначена сума виглядає не просто заниженою, а фактично нереалістичною.

Окрему увагу привертає третій об’єкт, також оформлений 23 травня 2025 року. У декларації йдеться про житловий будинок площею 1740 квадратних метрів, вартість якого зазначена на рівні 4 445 гривень. Навіть з урахуванням можливих технічних помилок або неточностей у характеристиках, поява житлового будинку такої площі з ціною у кілька тисяч гривень не піддається жодному логічному поясненню.

Усі три об’єкти задекларовані як власність одного посадовця. Тип вартості зазначено як «вартість на дату набуття права», що означає декларування саме фактичної ціни угоди, а не умовної або довідкової оцінки.

Теоретично можна припустити спадкування майна або інші особливі юридичні підстави його набуття. Проте навіть у таких випадках законодавство передбачає проведення оцінки, а настільки суттєва різниця між задекларованими сумами та ринковою вартістю не може пояснюватися звичайними формальностями. Йдеться не про незначну похибку, а про заниження у десятки разів.

Фактично маємо набір об’єктів нерухомості в Київській області, оформлених на чинного посадовця ДСНС, із цінами, які більше нагадують формальне заповнення декларації, ніж відображення реальних майнових операцій. Особливо показовим є будинок площею 1740 квадратних метрів за 4 445 гривень — сума, що виглядає як технічна умовність, а не реальна вартість нерухомості.

Такі дані об’єктивно потребують уваги з боку органів фінансового контролю та правоохоронних структур, адже йдеться не про випадкову помилку, а про системну і грубу невідповідність між задекларованими цифрами та елементарною економічною логікою.

Хлібна галузь України на межі кризи

Зараз українська хлібна галузь перебуває в надзвичайно складній ситуації. Проблеми з електропостачанням та браком кваліфікованих працівників негативно позначаються на всій ланцюгові виробництва. Безперечно, хліб являє собою продукт №1 для українців, але зростання його вартості може стати серйозним випробуванням для багатьох громадян.

Несправності в електромережах зумовлюють нерівномірне живлення обладнання, що призводить до збоїв у виробництві хлібопродуктів. Крім того, брак кваліфікованих працівників у галузі ускладнює ситуацію: багато підприємств змушені працювати на межі своїх можливостей через недостатню кількість робочої сили.

Найбільшою загрозою для галузі є криза платежів. Недостатнє фінансування виробництва може призвести до обмеження випуску продукції або навіть припинення роботи певних підприємств. Це, в свою чергу, призведе до дефіциту на ринку та подальшого зростання цін на хліб.

Урядові та галузевим організаціям необхідно негайно реагувати на цю ситуацію та приймати ефективні заходи для забезпечення стабільності у хлібній галузі. Це може включати вдосконалення інфраструктури електромереж, залучення додаткових фахівців та надання фінансової підтримки підприємствам. Тільки шляхом спільних зусиль усіх зацікавлених сторін можна забезпечити стабільність у хлібній галузі та запобігти подальшому зростанню цін на продукти.

Проблеми в українській енергетиці торкнулися і хлібної галузі, де ситуація з постачанням електрики сьогодні критична. Це врешті-решт позначиться і на кінцевій ціні для споживача, оскільки вартість хліба може зрости на третину. Про це заявив президент Всеукраїнської асоціації пекарів, директор ТОВ «Київ Хліб» Юрій Дученко.

Він нагадує, що більшість підприємств хлібної галузі сьогодні належать до переліку об’єктів критичної інфраструктури, а отже, їм не повинні відключати електроенергію. Однак у реальності картина абсолютно протилежна. Через це ті підприємства, які мають можливість, переходять на електрогенератори, що позначається на стабільності роботи та подальшій ціні готового продукту.

«Хлібна галузь споживає не так багато електроенергії, проте аварійні відключення, відключення поза графіком, призводять до виробництва бракованої продукції, виходу з ладу обладнання. Не всі заводи можуть працювати на генераторах. А ті, що мають, мають бути попереджені, щоб планово переключити виробництво на аварійну роботу на 2-3 години, не більше. Ситуація вже призвела до дефіциту потужностей, адже є заводи, які не можуть відновити обладнання через блекаути”, – наголосив експерт.

Він зазначив, що графіки відключення електроенергії для хлібозаводів також не підходять, оскільки впливають на технологічний цикл. Так, якщо світла немає 2 години, графік випікання хліба зміщується на 8 годин.

Щодо ціноутворення, то в собівартості хліба простої рецептури електрика становить 50 копійок, а при виробництві цього ж хліба на генераторі – 1,5 грн.

Друга проблема, з якою зіткнулася галузь, – бронювання працівників. Через брак людей деякі заводи змушені змінювати графік роботи, а також коригувати обсяги та асортимент виробництва в бік скорочення. Крім того, зараз критично важливі працівники, яким складно знайти заміну.

Але й на цьому перелік викликів, з якими зіткнулися хлібопекарі, не обмежується. Гостро стоїть проблема з відсутністю зерна другого та третього класу.

«Не розумію, як ми будемо працювати до нового врожаю. Нам терміново потрібно говорити з усіма учасниками процесу, під егідою профільного міністерства підписувати меморандум з аграріями та експортерами, адже борошномели сьогодні вже не можуть знайти зерна, щоб сформувати помольні партії. Саме борошно піднялося також у ціні на 25-30%”, – каже Дученко.

Вишенька на торті – криза платежів за вже поставлену хлібобулочну продукцію в торгівлю і ЗСУ.

«Брак обігових коштів не дає змоги підприємствам своєчасно платити за сировину, енергоносії, зарплату. А ще потрібно придбати генератори, пальне. Уже мовчу про розвиток і модернізацію галузі, на що взагалі немає коштів”, – акцентує експерт.

Таким чином, резюмує Дученко, уже зараз є всі передумови до того, що хліб спершу подорожчає на 10%, а в наступні кілька місяців його ціна зросте ще на 20%.

Пенсійний фонд пояснив, за яких умов потрібно повертати гроші

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області звернулося до громадян із важливим нагадуванням: у разі зміни життєвих обставин пенсіонери повинні своєчасно повідомляти про це ПФУ, інакше можуть утворитися переплати, які доведеться повертати. У фонді наголошують: розмір пенсії напряму залежить від багатьох факторів. Якщо про зміну обставин не повідомити вчасно, система може автоматично нарахувати надміру […]

Масові відмови артистів: новорічний концерт “Кварталу 95” під тиском скандалу

Напередодні традиційного новорічного концерту студії “Квартал 95” стало відомо про хвилю відмов від участі серед провідних артистів. Причиною стали обставини навколо співвласника студії Тімура Міндіча, який наразі перебуває у центрі великого корупційного скандалу, пов’язаного з державною компанією “Енергоатом”. Скандал охопив суспільство, викликавши занепокоєння серед творчих колег і змусив багатьох з них дистанціюватися від проєкту.

Серед перших, хто відкрито відмовився, була популярна співачка Kola, яка заявила, що не готова асоціювати себе з проєктом у такій ситуації. Після цього аналогічні заяви зробили львівський хор “Гомін” та співачка Надя Дорофєєва, підтвердивши свій намір не брати участі у концертах, запланованих на 6-7 грудня. Вони підкреслили, що рішення продиктоване не лише етичними міркуваннями, а й бажанням уникнути репутаційних ризиків, пов’язаних із корупційним скандалом.

Після перших відмов студія оновила афішу концерту, прибравши згадки про всіх артистів, щоб не створювати їм “інформаційний тиск”. На сайтах квиткових операторів збереглася інформація про склад учасників.

Колишній віцепрем’єр Павло Розенко публічно закликав артистів не брати участі у концерті, підкресливши, що гонорари студії надходять “з коштів, які спричинили страждання українців”. Студія у відповідь заявила, що не дозволить втягувати себе в політичні ігри та наголосила, що події навколо Міндіча не стосуються роботи команди та творчості.

“Квартал 95” також зазначив, що продовжить свою діяльність і на концерті глядачі побачать позицію студії, висловлену мовою творчості та гумору. Попри скандал, квитки на два новорічні концерти у Палаці “Україна” активно продаються.

Студія “Квартал 95” була заснована Володимиром Зеленським до його президентства і регулярно потрапляла у скандали через гострий гумор. Однак тепер ситуація відрізняється тим, що причиною відмов артистів стали не жарти, а корупційний скандал серед акціонерів студії.

З 1 березня 2025 року в Україні набрали чинності нові правила ціноутворення на фармацевтичному ринку, які мали на меті здешевити ліки для споживачів. Утім, замість очікуваного зниження цін урядові ініціативи призвели до масового закриття аптек, зростання збитків і дефіциту життєво необхідних препаратів — особливо в селах і малих містах.

Суть нововведень — жорстке обмеження націнки: 8% для дистриб’юторів і 35% для аптек, а також повна заборона маркетингових договорів із виробниками, які раніше компенсували витрати аптечної мережі. Ці механізми були ключовими для її виживання, особливо в малорентабельних локаціях.

«Коли існували маркетингові угоди, аптеки могли працювати без підвищення цін для пацієнтів. Тепер вони позбавлені цього ресурсу. Відповідальність намагаються перекласти на аптекарів, хоча насправді проблема — в непродуманій політиці», — пояснює економіст Борис Кушнірук.

Комерційні мережі вже скорочують свою присутність у регіонах. За словами керівника мережі “Подорожник” Тараса Коляди, тільки з початку березня компанія була змушена закрити дев’ять аптек і планує закриття ще п’яти. Збитковими стали саме ті точки, які працювали у віддалених населених пунктах.

Громадські організації б’ють на сполох: у країні стрімко скорочується доступ до ліків. «Аптеки вже втрачають десятки тисяч гривень щомісяця. Усе це — прямий удар по пацієнтах», — каже Олена Прудникова з ГО “Фармрада”.

За словами співзасновника Українського центру охорони здоров’я Павла Ковтонюка, держава запровадила “ручне регулювання” без адаптації до реального стану ринку: «Такі рішення завжди обертаються дефіцитом. І це вже відбувається».

Найбільше втрачає сільська місцевість. Тут аптека нерідко є єдиною точкою доступу до медикаментів. Її зникнення — це не лише бізнесове питання, а питання виживання. Під час війни вже припинили роботу понад 1500 аптек. За поточних умов ця цифра може зрости вдвічі.

Експерти закликають уряд переглянути політику, перш ніж ситуація вийде з-під контролю. Без швидкої реакції система постачання ліків може не витримати — з усіма відповідними наслідками для здоров’я українців.

Останні новини