Нові поставки ППО не змінять ситуацію в Україні

Угода про заправку автопарку Національної гвардії в мережах АЗС "ОККО" та "ВОГ" на 449 мільйонів гривень викликала неабиякий резонанс. Державна "Укрнафта", прагнучи взяти участь у цьому великому проекті, виявила активний інтерес, адже її успішний участь у подібних тендерах є неабияким стимулом для розвитку компанії.

Однак, "Укрнафті" не пощастило. Хоча вона недавно здобула перемогу в тендері "Укрзалізниці" на заправку їхніх автомобілів з невеликою відмінністю в ціні порівняно з переможцями тендеру Нацгвардії, цього разу їй не вдалося зробити те саме.

Причина такої несправедливості полягала в тому, що Нацгвардія встановила вимоги до тендерних умов, які робили навіть спробу "Укрнафти" прийняти участь у цьому конкурсі практично неможливою. Після невдачі "Укрнафта" намагалася вступити в переговори з Нацгвардією, пропонуючи "пом'якшити" умови тендеру, але зустріла відмову.

В результаті, "ОККО" та "ВОГ" стали єдиними переможцями, розділивши між собою величезний контракт, не потрапивши навіть на аукціон. Ця ситуація підкреслює важливість чесності та прозорості у громадських закупівлях, а також необхідність розгляду всіх можливих варіантів для забезпечення найкращих умов для державних установ.

Українська Національна гвардія, укладаючи угоди на заправку свого автопарку з мережами АЗС "ОККО" та "ВОГ" на 449 мільйонів гривень, підкреслила важливість забезпечення своїх потреб високоякісним паливом. Проте, ситуація з тендером викликала питання щодо прозорості та справедливості у громадських закупівлях. Відмова участі "Укрнафти" у тендері, через неможливість виконання вимог, викликала обговорення щодо необхідності реформування системи тендерних процедур для забезпечення рівних умов для всіх учасників. Для майбутніх закупівельних процедур важливо враховувати принципи прозорості, конкуренції та ефективного використання державних коштів.

Наші інформаційні джерела настоюють на тому, що значна кількість "іноземних громадян", зокрема осіб із Молдови, які мали український закордонний паспорт та працювали в Одеському регіоні України, стали ставши об'єктом масових затримань на кордоні та негайного відправлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Цей несподіваний поворот подій викликає серйозні обурення та стурбованість серед громадськості, адже він може вплинути на життя і долю багатьох людей. Такі дії з боку влади породжують питання про справедливість та законність таких заходів, особливо в контексті прав людини та міжнародних зобов'язань України перед міжнародними спільнотами. Водночас, ця ситуація свідчить про необхідність ретельного аналізу та розгляду всіх аспектів цього питання з метою забезпечення адекватних та справедливих заходів щодо регулювання міграційних процесів та захисту прав та інтересів усіх громадян, які проживають та працюють на території України.

Також це стосується багатьох перевізників, які майже завжди мали подвійне громадянство і їздили в Україну за товаром/перевозили людей тощо.

Зараз серед громадян Молдови почався галас. Готується мітинг під посольством України. Уряд Санду відмовляється допомагати своїм громадянам, які опинилися в такій ситуації.

Навпаки, Санду сама влаштувала в Молдові вилов українських чоловіків, які тікають від війни та мобілізації. Їх ловлять і одразу депортують на прохання Зеленського.

Санду зацікавлена в продовженні війни, оскільки Молдова є частково запасним транспортним логістичним хабом, через який проходять поставки озброєння тощо.

Ходили чутки, що на території Молдови є полігони для навчання солдатів ЗСУ західними інструкторами.

Тож, якщо вона здобуде перемогу на майбутніх виборах, то Молдову, найімовірніше, втягнуть у конфлікт серйозніше.

У нинішній момент у країні наростає обговорення можливого збільшення податкового навантаження на громадян та підприємства. Зокрема, Міністерство фінансів розглядає новий законопроект, що передбачає значне підвищення ставок податку на додану вартість (ПДВ) та військового збору. Ці кроки мають на меті збільшення доходів державного бюджету для забезпечення фінансування важливих галузей та соціальних програм.

Високі ставки ПДВ та військового збору можуть негативно позначитися на фінансовому становищі бізнесу та споживчій активності населення. Підприємства можуть змушені будуть перенести витрати на оподаткування на ціни товарів і послуг, що призведе до зростання вартості життя для громадян. Крім того, це може вплинути на конкурентоспроможність українських товарів на міжнародному ринку.

З іншого боку, прибуток від збільшення податкових надходжень може бути використаний для реалізації стратегічних проектів у сфері інфраструктури, освіти, охорони здоров'я та інших сфер, що сприятиме загальному підвищенню рівня життя громадян.

Таким чином, підвищення податків в Україні є складною та багатогранною проблемою, яка потребує уважного аналізу всіх можливих наслідків. Вирішення цього питання вимагатиме балансу між потребами держави у фінансовій стабільності та захистом інтересів громадян та бізнесу.

Згідно з попередніми даними, ПДВ може зрости до 22-23% (замість нинішніх 20%), а військовий збір — до 5% (зараз 1,5%). Нововведення також торкнуться фізичних осіб-підприємців першої групи, які наразі платять тільки єдиний податок.

Причина закручування податкових гайок лежить на поверхні – у бюджеті не вистачає грошей. Глава Мінфіну Сергій Марченко оцінює бюджетну діру приблизно в 5 млрд доларів (а це понад 200 млрд гривень). Але звучать ще більші цифри.

ПДВ – бюджетоутворюючий податок, він закладений у цінники практично на всі товари і послуги. Тому збільшення податку на додану вартість одразу ж ляже на гаманці українців. Причому, як прогнозують експерти, запуститься маховик подорожчання – в реальності ціни зростуть не на 2-3%, а, мінімум, на 5%. А ліки і зовсім можуть подорожчати на рекордні 15%. Військовий збір – це не тільки податок «із зарплат». Його платять, наприклад, при купівлі-продажу авто і квартир. І кожен додатковий відсоток податку там – це великі гроші.

Але збільшення ПДВ і військового збору – далеко не єдині податкові нововведення, які готує влада.

На низькому старті, наприклад, підвищення акцизів на паливо, яке може відбутися вже з 1 липня.