Середа, 2 Вересня, 2026

Нові правила оподаткування доходів в Україні: Верховна Рада ухвалила “податок на OLX”

Важливі новини

Скорочення цін на пальне в Україні: бензин, дизель та автогаз подешевшали

У середині квітня в Україні спостерігається зниження гуртових цін...

Адвокати і судді зливали інформацію про слідчі дії фігурантам справ НАБУ

У справі адвокатської компанії «Гарантія ваших прав», очолюваної Дмитром Борзих, виявлено далеко не єдиний випадок витоку інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень. Як заявив в інтерв’ю ZN.UA директор НАБУ Семен Кривонос, мова йде про масову й системну компрометацію доступів до ЄДРСР, зокрема з боку суддів і посадовців. За його словами, ситуація значно серйозніша, ніж […]

Онлайн-відстрочка для багатодітних батьків: новий етап цифровізації послуг

Міністерство оборони України оголосило про запуск бета-тестування оновленої функції в застосунку «Резерв+», що відкриває нові можливості для багатодітних батьків. Йдеться про дистанційне оформлення відстрочки від мобілізації без необхідності особистого відвідування територіальних центрів комплектування. Такий крок став продовженням курсу на цифровізацію державних сервісів і спрощення взаємодії громадян із державними структурами.

Головна зміна полягає в тому, що відтепер під час перевірки права на відстрочку враховуються всі неповнолітні діти віком до 18 років, незалежно від того, чи народжені вони в одному шлюбі, чи в різних. Таким чином держава визнає реальні сімейні обставини та забезпечує рівний підхід до всіх багатодітних батьків. Раніше скористатися онлайн-сервісом могли лише ті, хто мав трьох дітей, народжених в одному зареєстрованому шлюбі, що створювало додаткові труднощі для багатьох родин.

У Міноборони пояснюють, що новий підхід спрямований на усунення обмежень, які не враховували реальні життєві обставини родин. Система автоматично перевірятиме інформацію через державні реєстри, зокрема дані про дітей та наявність заборгованості зі сплати аліментів у Єдиному реєстрі боржників.

Якщо заборгованість перевищує суму платежів за три місяці або в реєстрах виявлено некоректні дані, відстрочку не буде надано. У такому випадку заявнику потрібно спершу врегулювати фінансові зобов’язання та оновити інформацію.

На першому етапі функція буде доступна лише користувачам зі списку бета-тестувальників. Після завершення тестування послугу планують відкрити для всіх багатодітних батьків.

Процедура оформлення відбувається повністю в електронному форматі. Користувач подає запит у застосунку, система перевіряє підстави, і в разі підтвердження інформація про відстрочку відображається в електронному військово-обліковому документі. Зазвичай обробка заявки займає від кількох хвилин до кількох годин.

У відомстві наголошують, що цифровізація процесу дозволяє підвищити прозорість, мінімізувати людський фактор та зменшити навантаження на територіальні центри комплектування.

Москва готова на енергетичне перемир’я, але питання територій залишається ключовим. Джерела

За інформацією наших джерел, під час тристоронньої зустрічі української, російської та американської переговорних груп в Абу-Дабі будуть обговорюватись “питання територій та припинення ударів по критичній інфраструктурі України”. “Попередньо Москва готова на припинення ударів по критичній інфраструктурі України в обмін на припинення ударів по НПЗ та військовим заводам вглиб території РФ” – зазначає джерело. Водночас, за […]

Справедливість над Одеським припортовим заводом: розслідування зловживань і масштабний корупційний скандал

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) передав обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду у справі про корупційні зловживання на Одеському припортовому заводі (ОПЗ). Серед обвинувачених фігурує колишній народний депутат Олександр Грановський, який, за версією слідства, організував багатомільйонну схему з продажу добрив через підставну компанію. Розслідування було проведене за матеріалами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яке детально досліджувало механізм корупційних дій на підприємстві.

Як стверджує слідство, у 2015 році ОПЗ уклав низку контрактів з британською компанією Newscope Estates Ltd., яка, за їхніми даними, виконувала роль посередника у поставках аміаку та інших хімічних добрив. Однак фактичні поставки не відбувалися, а самі контракти були підписані з наміром занижувати реальну вартість продукції. Таким чином, частина грошей, що мала надійти до державного підприємства, була перенаправлена через низку фіктивних схем, що завдало значної фінансової шкоди ОПЗ та, зрештою, державному бюджету.

Слідство оцінює розмір недопущеного доходу заводу у 93,3 млн грн.

Окрім Грановського, у справі фігурують Ольга Ткаченко, колишня членкиня правління ОПЗ і помічниця депутата, та Павло Чумак, власник Newscope Estates Ltd. Усі трьох оголошено в розшук. За даними правоохоронців, Грановський виїхав з України в серпні 2019 року й має паспорт громадянина Ізраїлю; наразі він перебуває за кордоном.

Раніше ВАКС надав стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами справи до 3 жовтня 2025 року. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду.

9 червня Верховна Рада України затвердила законопроєкт №15111-д, що запроваджує нові механізми оподаткування для доходів, отриманих через цифрові платформи. Цей документ, який вже охрестили "податком на OLX", діятиме не лише для одного маркетплейсу, а й для інших сервісів, таких як платформи для оренди житла, фрилансу, перевезень та багато інших. Підтримали законопроєкт 241 депутат.

Зміни стосуються не лише податку на окремі онлайн-продажі. Закон вводить в Україні автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, у відповідності з міжнародними стандартами ОЕСР та директивою DAC7 Європейського Союзу. Ця ініціатива є частиною зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом та важливим кроком на шляху до євроінтеграції.

Платформи, через які українці реалізують товари, здають житло в оренду або надають послуги, стануть податковими агентами. Це означає, що вони будуть зобов'язані збирати дані про доходи своїх користувачів і передавати цю інформацію до податкових органів, зменшуючи необхідність для громадян подавати додаткову звітність.

Дискусії навколо законопроєкту тривали досить довго, оскільки перші версії викликали занепокоєння щодо контролю за банківськими рахунками та можливого оподаткування продажів особистих речей. Проте, під час доопрацювання значна частина суперечливих положень була виключена. Зокрема, з документа прибрали вимогу відкривати спеціальні рахунки для продавців та доступ до банківської таємниці.

Важливим нововведенням є запровадження неоподатковуваного мінімуму: доходи від продажів через платформи до 2000 євро на рік не підпадатимуть під нові правила. Це дозволить захистити звичайних громадян, які продають особисті речі, не займаючись систематичною підприємницькою діяльністю.

Представники Міністерства фінансів повідомили, що метою закону є легалізація доходів, які наразі часто не декларуються, а також виконання міжнародних зобов’язань щодо податкової прозорості. Закон також передбачає механізми автоматичного обміну інформацією з іноземними країнами та адаптацію українського законодавства до європейських норм.

Реакція політиків на ухвалення закону була неоднозначною: деякі вважають його важливим кроком для регулювання цифрової економіки, тоді як інші висловлюють побоювання щодо додаткового податкового тягаря для громадян та підвищення цін на товари і послуги.

Крім того, увага до законопроєкту зросла через його зв'язок із необхідністю виконання умов співпраці з МВФ. Зокрема, ухвалення документа є частиною реформ, передбачених меморандумами з міжнародними кредиторами, що й стало причиною багатократного перенесення голосування.

Згідно з положеннями закону, він набере чинності не раніше 1 січня 2027 року, що дозволить платформам адаптувати свої системи, а державним органам підготуватися до адміністрування нових правил.

Експерти вважають, що ухвалення цього закону може стати одним з найзначніших кроків у сфері цифрового оподаткування в Україні за останні роки, адже країна приєднується до практики, що вже реалізується в Європейському Союзі, де великі цифрові платформи звітують про доходи користувачів перед податковими органами.

Таким чином, закон не передбачає негайного запровадження нових податків для користувачів OLX та інших платформ, але створює систему податкової прозорості для цифрової економіки, яка має вступити в силу в 2027 році. Дискусії щодо впливу нових норм на продавців та фрилансерів, безумовно, триватимуть ще довго.

Останні новини