Нові виклики для української оборони: зростаюча активність російської авіації

Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада виконала важливу місію – завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Народний депутат Ярослав Железняк довів цю новину до загального відома, підкресливши важливість виконаної роботи. Протягом 11 квітня очікується перехід парламенту до розгляду рекомендованих поправок, що стане наступним кроком у процесі прийняття закону в цілому. Ярослав Железняк розповів, що тривалий процес розгляду 4294 відхилених поправок завершився близько 2:00, затримавши увагу 11 годин. Не зважаючи на затягнуту процедуру, лише 30 депутатів залишилися в залі до її завершення. Відповідно до наступних кроків, після перерви до ранку та мотиваційного виступу військових, розпочнуться 31 голосування за враховані поправки до закону, а потім відбудеться голосування за законопроєкт в цілому.

На думку депутатів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, у сесійній залі протягом більшої частини 11-годинного процесу було недостатньо депутатів для ефективного голосування, що може призвести до залишення всіх розглянутих поправок відхиленими. Кожен автор поправки міг наполягати на її включенні до голосування, але для її прийняття потрібно було б отримати 226 голосів.

Щодо самого законопроєкту щодо мобілізації, відзначимо, що 30 січня уряд зареєстрував нову редакцію законопроєкту (№ 10449), в якій, серед іншого, передбачено введення повісток через електронний кабінет призовника. Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Зауважимо, що 7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації отримав підтримку парламенту на першому читанні, а 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання. 9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту і завершив його розгляд. Народна депутатка Ірина Фріз, член комітету, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту, зокрема, надання консульських послуг громадянам України за кордоном з умовою оновлення персональних даних протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону відповідно до вимог умов воєнного стану.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається на сьогоднішній день правом, а не обов'язком. Це означає, що кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн, але він не є примусовим заходом. Такий підхід сприяє зручності та доступності обслуговування для військовослужбовців, але залишає вільним вибір кожного щодо участі в цьому процесі. Однак варто враховувати, що використання електронного кабінету може забезпечити швидке та зручне отримання необхідної інформації, спростити взаємодію з військовими органами та зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним. Тому, хоча це не є обов'язковою умовою, використання електронного кабінету може бути корисним для кожного військовозобов’язаного.

• Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста є на сьогоднішній день правом, а не обов'язком.

• Кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн.

• Хоча використання електронного кабінету не є обов'язковим, воно може забезпечити зручність та швидкість отримання необхідної інформації та спростити взаємодію з військовими органами.

• Використання електронного кабінету може зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним.

• Незважаючи на те, що це право, а не обов'язок, користування електронним кабінетом може бути корисним для кожного військовозобов’язаного, оскільки забезпечує зручний та доступний спосіб виконання військових процедур.

Попри складне становище, що склалося в Україні, тарифи на електроенергію в країні залишаються одними з найнижчих у Європі, і це є досить обґрунтованим. Однак, цей факт має свої причини. Спочатку, треба зазначити, що рівень життя та доходи населення України значно відстають від середнього європейського показника. Люди, які працюють та платять рахунки за електроенергію, часто перебувають у скрутній фінансовій ситуації, тому підтримка низьких тарифів стає важливою складовою соціальної політики.

Однак, існує інший бік медалі: власники енергетичних потужностей, які мають контроль над значною частиною виробництва електроенергії і формально належать державі, відчувають невдоволення через низькі тарифи. Для них це може стати чинником, що гальмує розвиток та інвестиції у секторі. Вони переконані, що підвищення тарифів допоможе покрити витрати на модернізацію, розвиток та підтримку інфраструктури енергосистеми.

Звісно, розгляд цієї проблеми потребує уважного та збалансованого підходу. З одного боку, необхідно забезпечити доступність електроенергії для всіх верств населення, особливо тих, хто опинився у складній фінансовій ситуації. З іншого боку, важливо стимулювати розвиток енергетичного сектору шляхом створення конкурентного середовища та приваблення інвестицій.

Таким чином, питання тарифів на електроенергію залишається складною та багатогранною проблемою, яка потребує комплексного підходу з урахуванням інтересів як споживачів, так і виробників електроенергії, а також соціальної та економічної ситуації в країні.

Ідея підняти ціни на електрику до європейських не залишає розуму та думки Ріната Ахметова, який зможе завдяки цьому примножити доходи своєї і без того найпотужнішої в Україні ФПГ.

І він, незважаючи на війну, незважаючи на тягар та позбавлення українського народу, використовуючи свій вплив на політику, та банальний підкуп, цей свій план реалізовує.

Так попри обіцянки Президента, що тарифи на ЖКГ в Україні під час війни не зростатимуть, щороку вони зростають.

Тільки минулого року українцям довелося платити за електрику на 70% більше, а цього року тариф планується підняти ще на 93%!

Головним поясненням необхідності такого зростання називається необхідність залучити кошти на відновлення інфраструктури, пошкодженої ракетними ударами російського агресора.

Що фактично є спланованим шантажем та брехнею. Незважаючи на комерційний статус, а не державна енергокомпанія Ахметова – ДТЕК безоплатно отримує від західних партнерів різне обладнання та значні дотації. Але це не публічна інформація, бо знати, що Ахметов на їхньому горі непогано заробляє – українцям не треба.

Не треба, бо рівень бідності у країні значний. Неплатежі по ЖКГ загалом у країні лише на рівні 50-55%, із них по електриці в приватних споживачів на рівні 20-25%, а у бізнесу менше 10%.

Не треба, бо ніхто не хоче розповідати українцям, що зростання тарифів на електрику спричинить зростання цін на товари та послуги на 20% і вище! А проїзд в електротранспорті може подорожчати і в 2 рази!

Але кому на Печерських пагорбах на це не начхати?

Менеджер Ахметова – Шмигаль, та партнер з бізнесу – Єрмак вже затвердили, механізм підвищення тарифів через рішення НКРЕКП та з дня на день тарифи піднімуть А щоб збити негатив, менеджери Ахметова вигадали кейс з відключенням світла по всій країні, нібито через нездатність мережі в поточному стані всіх забезпечити світлом.

У Ахметова навіть порахували, що 2 тижні регулярного відключення світла можуть знизити негатив в українців від підвищення тарифів з 63% до 17%, а повернення до постійної подачі електрики після підвищення тарифів наблизить його до 7%!

Реалізацію цього примусу до ухвалення підвищення цін ми якраз зараз і спостерігаємо.

Спостерігаємо, незважаючи на те, що жодної глобальної проблеми немає!

АЕС щодня скидають надлишок енергії, який міг би зашкодити фінансовій піраміді Ахметов – ДПЕК і далі роздягатиме українців!

Якби уряд в Україні працював на користь народу, то Ахметов був би жебраком, а населення отримувало б дешеву енергію з атомних станцій, якої в нас надміру.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За прогнозом синоптиків, 23 листопада хмарно. У західних областях невеликий, вночі в Карпатах помірний сніг; температура вночі 3-8° морозу, вдень близько 0°.

У північних (крім Сумської), Вінницькій, Черкаській областях вночі значний мокрий сніг, подекуди налипання мокрого снігу, вдень місцями невеликий мокрий сніг; температура вночі та вдень від 3° морозу до 2° тепла.

На решті території помірні, місцями значні опади переважно у вигляді дощу; температура протягом доби 3-8° тепла (вдень на сході та південному сході країни 8-13°); в Криму вночі 8-13° тепла, вдень 11-16°.

У західних, більшості північних, Вінницькій та Черкаській областях на дорогах ожеледиця.

Вітер переважно північно-західний, 7-12 м/с, у південних, східних, більшості центральних та Сумській областях пориви 17-22 м/с, вночі на півдні країни місцями 25 м/с.

Хмарно. Вночі значний мокрий сніг та налипання мокрого снігу, вдень місцями невеликий сніг. На дорогах ожеледиця. Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі та вдень від 3° морозу до 2° тепла. По Києву температура вночі та вдень близько 0°.