Комунальні тарифи у 2026 році: за яких умов українцям варто готуватися до змін у платіжках

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Слідчі з’ясували, що фігурант разом з і спільниками організували схему, за якою деякі військовослужбовці частини знаходилися вдома, а згідно з документами – перебували на службі та отримували за це відповідне грошове забезпечення.

Свої зарплатні банківські картки ці військові віддавали організаторам схеми, які замість них отримували всі виплати. За попередніми даними, за час дії схеми ділки встигли оформити понад 20 осіб та отримати від них до 20 млн грн.

2 серпня 2024 року ДБР спільно зі Нацполіцією затримали заступника командира військової частини та деяких військовослужбовців. Під час обшуків в них виявили та вилучили вогнепальну зброю та боєприпаси, наркотичні засоби та понад 118 тис. доларів США. Заступнику командира військової частини повідомлено про підозру у перевищенні службових повноважень та у пособництві в ухиленні від несення військової служби (ч. 5 ст. 426-1, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України)

Чоловіку обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 20 млн грн. Підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Слідство триває, встановлюються інші особи, причетні до організації схеми. Також вживаються заходи для арешту майна фігурантів для відшкодування завданих державі збитків.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Філатов заявив, що Лисенка «фактично вбили так звані правоохоронці своїми нескінченними переслідуваннями, обшуками та цькуванням». Міський голова підкреслив, що на Лисенка було відкрито «десятки кримінальних справ, сотні обшуків і численні арешти», які, на його думку, є частиною інформаційної кампанії з дискредитації працівників та депутатів міськради.

У своїй заяві Філатов також звинуватив «перевертнів у погонах» у фальсифікації доказів, проведенні слідчих дій без судових ухвал та підробці експертиз. Він попередив, що ситуація триватиме й надалі, додавши, що після знищення Лисенка можуть бути нові кримінальні справи, зокрема, щодо закупівлі квадроциклів для армії.

«Вони вже зламали одну людину і продовжать знущатися з інших», – заявив Філатов, наголошуючи на систематичному тиску на міськраду, через який вона не може здійснити закупівлю дронів чи систем радіоелектронної боротьби.

«Я хочу попередити всіх містян – це триватиме і надалі. Причини мені невідомі. Можливо, це вказівка, підготовка до виборів або частина російського сценарію», – зазначив він.

Мер також пообіцяв надати відкритість і публічність, запевнивши, що всі квадроцикли, придбані для армії, вже передані на фронт. «Я вас не боюсь», – звернувся він до тих, хто може бути причетним до смерті Лисенка.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Це яскравий і значущий сигнал громадськості щодо необхідності та актуальності вирішення питань безпеки та ефективності роботи державних структур. Ініціатива передбачає створення можливості пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи осіб, які демобілізовані із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Це вражаюче порівняння з попереднім досвідом, коли подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, причому з великими зусиллями та підтримкою відомих телеграм-каналів. Не менш важливою є інформація про те, що ця петиція перебуває на розгляді президента Зеленського вже протягом 4,5 місяців.

Зауважимо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, відображаючи зростаючу активність та зацікавленість громадян у вирішенні важливих державних питань.

Українською мовою висновки до вищезгаданої статті можуть бути наступні:

• Петиція щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала значну кількість голосів лише за три дні, що свідчить про високий рівень зацікавленості громадян у покращенні ситуації в державному управлінні та забезпеченні безпеки.

• Порівняння з попереднім досвідом показує швидкі та ефективні зміни в громадській активності та увазі до проблем державного управління.

• Потреба в мобілізації державних службовців та правоохоронців визнається як важлива та актуальна, особливо в контексті змін в суспільно-політичній ситуації країни.

• Зростаюча підтримка громадськості свідчить про перехід до більш активної форми участі громадян у вирішенні важливих державних питань.

У 2025 році Державна податкова служба України значно посилила контроль за грошовими переказами, які громадяни отримують через онлайн-платформи та небанківські фінансові сервіси. Цей крок є частиною стратегії боротьби з ухиленням від сплати податків і легалізацією доходів, отриманих через неформальні канали. Відповідно до даних ДПС, було направлено понад 6 тисяч запитів до платників податків, з вимогою надати детальні пояснення щодо походження коштів, що надійшли через ці платформи.

Як результат, понад 2 тисячі громадян добровільно зареєструвалися як фізичні особи-підприємці, що дозволило їм перевести частину своїх неофіційних доходів у легальну сферу. Це не лише допомогло їм уникнути санкцій, але й дало можливість отримати всі переваги від офіційного статусу підприємця, зокрема, легальний доступ до фінансових ресурсів і можливість працювати з великими партнерами.

Крім того, податкова склала понад 100 адміністративних протоколів за фактом здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. Всі матеріали направлені до суду за місцем вчинення правопорушення.

ДПС уже працює з новим масивом інформації щодо операцій, пов’язаних з прийманням коштів і їх подальшим переказом громадянам. Нині у фокусі — ті особи, які отримували:

регулярні перекази,

великі суми,

платежі через онлайн-платформи або небанківські установи.

Податкова як приклад наводить два випадки:

у вересні одна громадянка отримала понад 60 переказів на суму більш як 280 тисяч грн;

інша — у жовтні отримала понад 700 транзакцій на суму майже 300 тисяч грн.

ДПС наголошує, що головне завдання таких перевірок — стимулювання декларування доходів та протидія неофіційній підприємницькій діяльності.

Податкова служба планує й надалі відслідковувати операції, які можуть свідчити про ведення бізнесу без реєстрації.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Коли відбудеться легалізація криптовалют – у фінансовій системі відбудеться досить значний відтік капіталу з банківського сектору, на криптовалюту”, – зазначив Новак.

За його словами, відтік грошей може відбутися з кількох причин. Одна з них – це можливість отримати значно більший дохід, в разі успішної гри на коливаннях вартості криптовалюти, ніж по депозитах у банках.

“По-друге, для, скажімо, багатої частини українського суспільства, особливо тих, хто пов’язаний з політикою, важливо приховати свої капітали, статки. І найлегше це зробити через криптовалюту. І пояснити свої статки тим, що колись я дуже гарно і вправно грав на криптовалюті”, – зазначив Новак.

Співзасновниця першої в Україні фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка зазначила, що легалізація криптовалют в Україні матиме й свої переваги для української економіки. Зокрема, за її словами, такий крок забезпечить більшу прозорість для інвесторів та користувачів криптовалют, що дозволить здійснювати операції в рамках чітких правових норм, не наражаючи себе на регуляторні ризики.

Окрім того, на думку Олени Сосєдки, офіційне визнання крипти створить сприятливі умови для притоку міжнародних інвестицій, які є надзвичайно важливими для розвитку української економіки, а також надасть поштовх для розвитку інноваційних фінансових технологій. Зокрема, це сприятиме розвитку блокчейн-платформ, а також дозволить уряду краще контролювати транзакції та оподаткування в цьому секторі.

На думку фінтехексперта, додатково важливою є роль криптовалют у стимулюванні малого і середнього бізнесу, оскільки багато компаній зможуть здійснювати операції з використанням криптоактивів, обходячи складнощі банківських процедур. Це підвищить гнучкість і швидкість фінансових операцій.

Водночас Олена Сосєдка додала, що для того щоб уникнути незаконних транзакцій, таких як відмивання коштів чи фінансування тероризму, необхідно впровадити чіткі механізми контролю за криптовалютними ринками.

“Легалізація криптовалют в Україні — це надзвичайно важливий крок, який відкриває нову еру в розвитку фінансової системи країни”, – резюмувала фінтехексперт.