Новий етап пілотного проєкту з базової соціальної допомоги: що змінилося

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У польському місті Любліні, на базі рекрутингового центру при Генеральному консульстві України, перша група добровольців “Українського легіону” офіційно уклала контракти зі Збройними силами України. Про це повідомляє “Укрінформ”, у вівторок, 12 листопада.

Керівник рекрутингового центру запросив кожного добровольця по черзі підписати контракт, із яким вони ознайомилися заздалегідь.

За словами представника центру Петра Горкуші, на сьогодні заявки на вступ до “Українського легіону” подали вже понад 600 осіб.

Цей добровольчий підрозділ ЗСУ створено в межах безпекової угоди, яку в липні підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у Варшаві. Одним із ключових пунктів цієї угоди є організація підготовки українських військових підрозділів на території Польщі.

Після підписання контрактів добровольців направлять на полігон поблизу Любліна для проходження базового навчання за стандартами НАТО. Навчальний курс триватиме 35 днів під керівництвом інструкторів з країн-членів Альянсу. Для тих, хто потребуватиме додаткового вишколу за спеціалізацією, передбачено подальшу підготовку в інших місцях.

Добровольці мають можливість підписати контракт на три роки або до завершення особливого періоду.

За домовленістю сторін, Україна забезпечує учасників Легіону військовою формою та медикаментами, тоді як Польща надає інфраструктуру, техніку та озброєння для навчання. Питання про повне оснащення підрозділу польською технікою й озброєнням для його подальшого відрядження до України все ще перебуває на стадії обговорення.

Нагадаємо, 3 жовтня Міноборони повідомило про початок прийому документів у Польщі від громадян України, які висловили бажання вступити до лав Сил оборони в “Український легіон”.

Уряд Чехії стежить за формуванням “Українського легіону” в Польщі та розглядає можливість участі в цьому проєкті.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Автори розслідування заявляють, що виявлене у Луценка, який нині підробляє у Порошенка військовим експертом, майно нажито корупційним шляхом. А отже, він має потрапити до в’язниці. При цьому в розслідуванні стверджується, що свого часу гучну квартиру Луценка в Ялті, оформлену ним на свого бухгалтера Світлану Риженко, було продано якійсь громадянці РФ у 2012. Але там інша ситуація.

По-перше, квартира Луценка в Ялті за адресою Парковий проїзд, 6-а, це квартира в ЖК «Омега» в Приморському парку. Це апартаменти в елітній багатоповерхівці, якою керували структури ялтинського ділка Сергія Карнауха. Купив квартиру у Карнауха Луценко, який має широкі зв’язки в російських і українських спецслужбах, з Медведчуком, Коломойським, екс-спікером ВР Литвином, Карнауха Луценко через спільних знайомих з «ОЗГ “Лужніковська”, саме через Бабакова, чиї інтереси Луценко не безоплатно представляв за часів Ющенка. Квартиру кілька разів переоформляли, але вона продовжує понятійно вважатися за сім’єю Луценка – тому що екс-генпрокурор, який публічно виступає проти РФ, не публічно зберігає добрі стосунки з Бабаковим та «ОЗУ “Лужніковська”. На місці це питання курирує Карнаух.

Також Карнаух, який свого часу допоміг побудувати цілий комплекс багатоповерхівок у заповідному лісі біля Лівадії спікеру ВР Литвину через ТОВ «Ренесанс-Південь», курирує і питання більшості інших цікавих українських віпів. Наприклад, один із бізнес-партнерів Карнауха і Литвина – Тетяна Дагаєва, родичка генерала МВС і «завгоспа» Кучми, яка продовжує володіти елітним житлом під Ялтою.

Вважається, що у Ігоря Коломойського, який вирішив поборотися із Зеленським і Єрмаком у надії на Трампа, у 2023-2024 забрали у РФ усі активи, зокрема кримську нерухомість дочки олігарха Анжеліки Коломойської. Але особливо улюблений Коломойським мисливський будиночок у заповіднику в горах над Ялтою поблизу Ай-Петрі в нього не забрали, охороняє цей таємний актив олігарха Карнаух.

Також віп-клієнтом Карнауха є ще один нинішній найближчий соратник Порошенка Олександр Турчинов. Ще до подій 2014 року Турчинов за участю Литвина разом із Карнаухом захопив дуже дорогу елітну землю в центрі Ялти, на ній побудували житловий комплекс за адресою вул. Руданського, 8-б. У будівлі потім відкрилося агентство нерухомості Карнауха «Ренесанс», яким заправляють браття Тюлєнєви, які нібито пізніше посварилися з Карнаухом. У 2014 Турчинов як «в.о. президента» особисто віддавав накази, що забороняють українським військовим атакувати в Криму зелених чоловічків. Після чого Турчинов із Карнаухом і російськими партнерами провернули схему – висотку на Руданського нібито націоналізували, після чого розпродали квартири в ній за викидними цінами. Гроші поділили Карнаух, Турчинов і представники Аксьонова.

Частина гарантів і бенефіціарів цих таємниць і схем досі перебуває в Києві. Це екс-начальник кримського республіканського земельного комітету Олександр Чабанов, який працював із Карнаухом і переїхав до Києва як екс-начальник майдану, який «симпатизує майдану», Олександр Чабанов, який за протекцією Кличка і Порошенка у 2014 році став топ-посадовцем Держагенства земельних ресурсів України. Це протеже Кличка і Порошенка в Криму Олександр Мочков. Він як депутат Масандрівської селищної ради і нардеп від «Удару» посилено пиляв кримську землю одночасно і в інтересах своїх «проєвропейських покровителів», і близьких Януковича. Потім займався охороною кримських таємниць як соратник професійного активіста і прокурора Віктора Чумака. Брат Мочкова веде розкішне життя в Ялті, гроші на яке бере як комунікатор між російськими та українськими віпамі з ялтинських земельних питань.

Нещодавні дані компанії OpenAI привернули значну увагу фахівців у галузі технологій і психіатрії. Згідно з оприлюдненою інформацією, серед користувачів ChatGPT спостерігається частка людей із потенційними ознаками психічних розладів, таких як манія, психоз або суїцидальні думки. Аналітика компанії показала, що приблизно 0,07% активних користувачів протягом тижня демонструють симптоми психічних розладів, а у 0,15% розмов зафіксовані явні ознаки суїцидальних намірів.

Хоча OpenAI відзначає, що ці випадки є «надзвичайно рідкісними», експерти звертають увагу на реальний масштаб проблеми. Навіть невеликий відсоток серед 800 мільйонів користувачів платформи означає сотні тисяч людей, які потенційно потребують психіатричної або психологічної підтримки. Це створює серйозні виклики не лише для самих користувачів, а й для системи онлайн-платформ, які повинні забезпечувати безпечне та відповідальне спілкування.

Після появи занепокоєння компанія створила міжнародну мережу підтримки з понад 170 фахівців у сфері психічного здоров’я з 60 країн. Вони консультують розробників, допомагаючи створювати алгоритми, які розпізнають небезпечні сигнали у спілкуванні користувачів із ChatGPT і заохочують звертатися по реальну допомогу.

Нові версії ChatGPT також отримали оновлення: система здатна емпатійно реагувати на повідомлення про самозашкодження, марення або маніакальні стани, а в окремих випадках — перенаправляти користувачів до «безпечніших» варіантів моделі.

Доктор Джейсон Наґата з Каліфорнійського університету у Сан-Франциско зауважує, що навіть 0,07% користувачів — це величезна кількість людей: «ШІ може допомагати у сфері психічного здоров’я, але він не замінює реального фахівця».

Професорка Робін Фельдман з Університету Каліфорнії додає, що ChatGPT створює «надто реалістичну ілюзію спілкування», що може бути небезпечним для вразливих користувачів.

Нові дані з’явилися на тлі кількох гучних інцидентів. У США батьки 16-річного Адама Рейна подали до суду на OpenAI, стверджуючи, що ChatGPT міг підштовхнути підлітка до самогубства. Це перший випадок такого позову. Ще один інцидент стався у Коннектикуті, де підозрюваний у вбивстві-самогубстві публікував свої розмови з ChatGPT, які, за даними слідства, підживлювали його марення.

У компанії визнають, що навіть незначна кількість користувачів із потенційними психічними проблемами — це серйозний виклик. OpenAI намагається знайти баланс між користю штучного інтелекту як інструменту підтримки та ризиком, який виникає, коли технологія починає здаватися надто «людяною».