Правоохоронці розслідують масштабну корупційну схему постачання неякісної молочної продукції для ЗСУ

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За шість місяців 2024 року сума відшкодувань у справах НАБУ і САП сягнула лише 209,3 мільйона гривень. Попри рекорди, корупційні злочини продовжують процвітати, перевищуючи успіхи антикорупційних органів.

Станом на 30 червня 2024 року державі було відшкодовано понад 9,3 мільярда гривень завдяки НАБУ та САП. Однак, загальні витрати на утримання цих органів становлять приблизно 12-13 мільярдів гривень, що ставить під сумнів економічну ефективність їх існування.

Крім того, на ефективність роботи НАБУ і САП впливає значна кількість виправдувальних вироків у їхніх справах, як у випадку з ексміністром Володимиром Омеляном, де обидві справи розвалилися у судах. Однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

Окрім того, Сольський сприяв ветеранам АТО в отриманні земельних ділянок, які інші зацікавлені особи могли “приберегти” для себе. Саме цей факт і збентежив НАБУ, яке стало на бік скандальної Національної аграрної академії замість військовослужбовців.

Подібні політичні переслідування і критично низька довіра українців до антикорупційних органів є серйозними сигналами напередодні першого міжнародного аудиту НАБУ, який за словами керівництва бюро має от-от розпочатися.

Разом з тим, ідея створення власної експертної установи при НАБУ, запропонована Семеном Кривоносом, викликає серйозні побоювання, враховуючи неодноразові випадки маніпулювання експертизами, що може призвести до заангажованих переслідувань і трансформації в радянське НКВС.

Саме підтасовування експертиз детективами НАБУ зазвичай є юридичним підґрунтям для виправдальних вироків ВАКС. Як зокрема, було у справі ексміністра Омеляна. І вірогідно буде у справі ексміністра Сольського, де детективи НАБУ вдалися до спроби приховати та анулювати експертизу, яку самі і призначили. Ймовірно, через те, що експертиза могла засвідчити невинуватість підозрюваних.

Зима здатна непомітно, але відчутно змінювати внутрішній стан людини. Скорочення світлового дня, тривала похмурість і низькі температури поступово впливають на біологічні механізми, які регулюють настрій, сон і рівень енергії. За даними Real Simple, сезонні зміни можуть безпосередньо позначатися на виробленні серотоніну та мелатоніну — гормонів, що відповідають за відчуття емоційної стабільності та повноцінний відпочинок. Коли природного світла стає менше, порушуються циркадні ритми, організм гірше відновлюється, а ранкове пробудження перетворюється на справжній виклик.

Нестача сонячного світла знижує синтез серотоніну — нейромедіатора, який часто називають «гормоном гарного настрою». У результаті з’являється апатія, зменшується мотивація, зростає втомлюваність. Водночас підвищений рівень мелатоніну може спричиняти постійну сонливість і відчуття млявості навіть після тривалого сну. Так формується замкнене коло: людина почувається виснаженою, менше рухається, рідше буває на свіжому повітрі, що ще більше посилює негативний ефект.

Одна з найпоширеніших зимових реакцій — бажання залишатися вдома. Хоча це здається природним, тривале перебування у приміщенні без денного світла посилює відчуття ізоляції. Короткі прогулянки у світлу пору доби допомагають стабілізувати ритм дня та покращують настрій.

Ще одна звичка — збільшення часу перед екранами. Соцмережі та новинні стрічки стають основним способом проведення вечорів, але надлишок інформації може провокувати порівняння з іншими та відчуття власної недостатності, що підсилює тривожність.

Порушення сну — ще один фактор ризику. Нерегулярний графік відпочинку сигналізує організму про стрес. Вранці з’являється виснаження, яке часто компенсують кофеїном, але надмірна стимуляція лише посилює нервове напруження.

Фахівці також звертають увагу на тенденцію скасовувати плани через холод чи ожеледицю. Відмова від зустрічей і активностей зменшує соціальну взаємодію, що може посилювати тривожні думки. Підтримка звичного ритму життя допомагає зберігати психологічну рівновагу.

Алкоголь, який іноді сприймається як спосіб розслабитися взимку, у довгостроковій перспективі може підвищувати рівень тривожності. Аналогічний ефект має й надлишкове споживання кофеїну.

Важливу роль відіграє рух. Навіть легкі фізичні вправи або прогулянки активізують природні механізми зниження стресу. Регулярна активність сигналізує організму про безпеку та сприяє виробленню гормонів, що стабілізують настрій.

Окремо експерти наголошують на необхідності більш м’якого ставлення до себе. Самокритика та завищені вимоги в холодний сезон можуть лише посилити напруження. Натомість невеликі ритуали турботи про себе — стабільний сон, світло, рух і підтримка соціальних контактів — допомагають зберігати емоційний баланс.

Зима не обов’язково має бути періодом підвищеної тривожності. Невеликі зміни у щоденних звичках здатні значно покращити психологічне самопочуття навіть у найтемніші місяці року.

У світлі неспокійних подій на міжнародній арені та в контексті санкцій проти Росії, українське суспільство стикається з новим, скандальним епізодом, пов'язаним із ввезенням російських товарів на територію країни, що приховуються від глаз громадськості. Ця історія розгортається навколо двох компаній: ТОВ "МАНІПАК" (код 37675136) та ТОВ "СВЕТПРИНТ" (код 30550039), які, здавалося б, функціонують незалежно одна від одної, але насправді контролюються одними й тими ж громадянами України. Обидві компанії спеціалізуються на реалізації поліетиленової плівки. Згідно з документами, ця плівка імпортується через Туреччину від компанії SPI Corporation-FZCO (ОАЕ), вказуючи код товару 3920202900, який дозволяє уникнути сплати мита через використання преференцій. Проте, насправді імпортована плівка виробляється російською компанією "Вотерфол" з міста Шахти, Росія (основний платник податків Ростовської області), і має інший код товару — 3920202100, за яким преференцій немає.

За останній рік лише ці дві компанії залучили російську плівку на суму 4 мільйони доларів, і ці товари ніяк не перевірялися, не експертезувалися або не визначалися як ризикові. Усі контролюючі органи, здається, втрачають зорі, слух та мову. І це відбувається навіть при тому, що величезні залишки цієї продукції знаходяться на складах підприємств, звідки вона і реалізується. Виникає враження, що митниця, замість використання баз даних та інтернету, використовує кришталеву кулю та інші містифікації. Простий пошук у пошукових системах за виробником плівки SPI Corporation-FZCO з ОАЕ показує, що такий виробник не існує. Митниця, БЕБ, податкова, Google – де ви всі?

Українські компанії ТОВ "МАНІПАК" та ТОВ "СВЕТПРИНТ" використовують схему ввезення російської плівки через Туреччину, щоб уникнути митних обмежень, вона походить з Росії. Ця ситуація свідчить про важливість контролю за зовнішньоекономічними операціями та необхідність посилення діяльності контролюючих органів для запобігання використанню подібних схем у майбутньому. Акцент на цю проблему може допомогти зберегти економічну безпеку країни та запобігти незаконним діям на міжнародному рівні.