Новий Генпрокурор Руслан Кравченко укріплює свої позиції на Банковій

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Також «російські військові можуть використати обмежене просування в Дніпропетровську область, щоб створити умови для майбутніх операцій з військової окупації Дніпропетровської області та інших регіонів східної та центральної України в довгостроковій перспективі».

Раніше ми детально розповідали, як прорив РФ біля Великої Новосілки може призвести до проблем для ЗСУ на всьому південному фронті, включно з наступом РФ у бік Дніпропетровської та Запорізької областей.

Зазначимо, що зараз від позицій РФ у Новодарівці до кордону Дніпропетровської області залишилося трохи більше ніж 7 км.

Петиція до президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила українське суспільство своєю швидкістю збору підписів. За лише три дні ця ініціатива набрала підтримку 25 тисяч голосів, що свідчить про великий інтерес та рішучість громадян у підтримці таких важливих ініціатив.

Згідно з пропозицією ініціатора петиції, слід врахувати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи осіб, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця пропозиція має на меті підтримати ветеранів та забезпечити їхню інтеграцію в цивільне життя.

Цікаво, що попередня подібна петиція, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, а її розгляд вже триває 4,5 місяці. Це відображає складнощі та терміновість розгляду таких питань у владних структурах.

Наслідком цього є зростаюча увага до петицій та швидкість їхнього розгляду. Навіть у порівнянні з минулим часом, коли громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, зараз петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, що свідчить про активізацію громадянської позиції та бажання долучитися до формування країни на засадах справедливості та соціальної відповідальності.

Висновки з цієї статті свідчать про важливість та актуальність питання мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери в Україні. Швидкість збору підписів під петицією, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростаючий інтерес громадян до цих питань та їх бажання брати активну участь у формуванні державної політики.

Пропозиція надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям є кроком у напрямку підтримки ветеранів та їхньої реінтеграції в цивільне життя. Такі ініціативи сприяють формуванню соціально відповідального суспільства, де кожен громадянин має можливість внести свій внесок у розвиток країни.

Наступний крок полягає в уважному розгляді цих петицій з боку владних структур та прийнятті необхідних рішень, спрямованих на вирішення проблем, що порушені. Такий підхід дозволить підтримати довіру громадян до владних інститутів та зміцнити демократичні засади в Україні.

Служба безпеки України розкрила чергову протиправну діяльність, що порушує основи національної безпеки та призводить до зловживання системою освіти. Згідно з інформацією спецслужб, організатором незаконної схеми фіктивного зарахування студентів призовного віку став проректор одного з університетів Харкова. Злочинна діяльність тривала впродовж 2024 року і мала на меті уникнути призову на військову службу за допомогою фальшивих документів.

46-річний проректор, який одночасно є позафракційним депутатом обласної ради, раніше мав зв'язки з забороненою проросійською партією. Спільно з двома колегами з іншого навчального закладу він організував механізм зарахування осіб як студентів, що фактично не мали наміру здобувати вищу освіту. Фігуранти справи вносили завідомо неправдиву інформацію до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), що дозволяло таким чином маніпулювати даними про реальних студентів.

У межах кримінального провадження на території Харкова проведено 36 обшуків за місцем роботи та проживання фігурантів. Під час слідчих дій вилучено документи, чорнові записи та мобільні телефони з доказами протиправної діяльності. Проректора і двох його спільників затримано.

Слідчі також встановили, що посадовець підтримував контакти з колишніми членами заборонених проросійських партій і активними учасниками «харківської весни» 2014 року, які нині перебувають у росії. За даними слідства, затриманий планував переїзд до Москви і шукав там нерухомість приблизною вартістю півмільйона доларів США.

На підставі зібраних доказів усім трьом повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, вчинене групою осіб за попередньою змовою). За цією статтею фігурантам загрожує покарання до восьми років позбавлення волі.

Слідчо-оперативні заходи тривають: правоохоронці перевіряють причетність інших осіб до схеми та вирішують питання щодо скасування незаконно оформлених відстрочок від мобілізації. Комплексні дії проводили співробітники СБУ у Харківській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Частка нових машин серед всіх реєстрацій BEV в липні цього року склала 21%, що є значним зростанням в порівнянні з 17% торік. Це свідчить про зростаючу популярність нових електромобілів в Україні.

Основну частину зареєстрованих в липні електромобілів склали легкові авто. З 4684 одиниць легкових електромобілів нових було 980, а уживаних – 3704.

У липні найбільший попит серед нових електромобілів мали наступні моделі:

Ці моделі продемонстрували значний інтерес споживачів до нових технологій та екологічних транспортних засобів.

Серед вживаних електромобілів найбільше реєстрацій у липні мали:

Ці дані відображають високий попит на перевірені часом моделі електромобілів, зокрема відомі бренди Tesla та Nissan.

Загальна картина

З початку 2024 року в Україні було зареєстровано понад 29,2 тисячі електромобілів на акумуляторних джерелах живлення. З цього числа 20% – нові автомобілі, а 80% – вживані. Зростання частки нових електромобілів свідчить про тенденцію до оновлення автопарку та збільшення інтересу до екологічного транспорту в Україні.