новий лист (кому і з якою метою?)

Депутатці Одеської міської ради від партії «Довіряй ділам» Ірині Куценко (Єсенович) повідомлено про нову підозру у справі розкрадання бюджетних коштів, призначених на програми боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, гепатитами та наркоманією. Територіальне управління Бюро економічної безпеки в Одеській області повідомило, що слідство встановило систематичне порушення фінансової дисципліни протягом 2023–2024 років із боку депутатки та групи її спільників.

За даними слідчих, Куценко, як член постійної комісії з питань охорони здоров’я міськради, організувала схему з розподілу та використання бюджетних коштів у змові з шістьма особами, серед яких були посадовці комунального некомерційного підприємства «Центр профілактики та боротьби з хворобами» та інші пов’язані фігуранти. Схема передбачала підконтрольне укладання договорів із приватними структурами та перерахування фінансів на рахунки, які не забезпечували належного виконання програм, або й взагалі використовувалися не за призначенням.

За даними слідства, учасники схеми складали акти виконаних робіт, у яких штучно завищували кількість осіб, яким нібито була надана допомога, а також включали послуги, що фактично не виконувалися. Один із ФОПів, який використовувався у програмі, був створений родичами Куценко, що, за даними слідства, дозволяло привласнювати частину бюджетних коштів. Загальний встановлений збиток становить понад 2,2 мільйона гривень.

Сімом учасникам, включно з депутаткою, оголошено підозру за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 3 ст. 28 (злочин, учинений організованою групою), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 3 ст. 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), ч. 5 ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах). Слідство продовжується.

Для забезпечення відшкодування збитків суд наклав арешт на нерухомість і транспортні засоби фігурантів. Водночас, як повідомляють у БЕБ, депутатка заздалегідь переоформила своє майно на дітей — це сталося ще влітку 2025 року.

Україна зіткнулася зі значним економічним викликом у 2026 році у зв'язку з введенням Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Згідно зі статтею Politico "The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine" авторства Федеріки Ді Саріо, цей механізм може коштувати українським підприємствам мільйони доларів, якщо не будуть прийняті невідкладні заходи.

Європейська політика нині входить у протиріччя щодо України. З одного боку, ЄС обіцяє фінансування військових зусиль України, але з іншого – вводить новий закон, який може суттєво зашкодити її економіці. Введення податку на викиди вуглецю на імпортовані товари може призвести до серйозних втрат для українських компаній, що експортують залізо та сталь до ЄС.

З урахуванням обмежень торговельних маршрутів через військові конфлікти, Україна стала ще більш залежною від європейського ринку. Введення CBAM може стати серйозним викликом для української економіки, і експерти прогнозують великі втрати через цей податок.

Українські чиновники вже заявляють про готовність до відповідності європейським екологічним стандартам, проте, час для переговорів обмежений. Введення CBAM може стати причиною серйозних економічних труднощів для України, які можуть вплинути на металургійну промисловість та економіку в цілому.

Українські металургійні компанії переживають складнощі через російську морську блокаду, яка призвела до втрати доступу до Чорного моря. Це змусило їх перенаправити свою продукцію суходолом до європейських країн. Як наслідок, Європейський Союз став основним споживачем української сталі та чавуну, хоча загальний обсяг експорту до блоку зменшився.

Директор GMK Center, Станіслав Зінченко, наголошує, що залежність українських компаній від європейського ринку зросла майже вдвічі порівня

За повідомленнями низки міжнародних і вітчизняних ЗМІ, українські підрозділи радіоелектронної боротьби розробили та випробували підхід, що дозволяє нейтралізувати загрозу від протикорабельних і аеробалістичних ракет типу «Кинджал» без застосування прямого вогню. Сутність методу полягає не в руйнуванні ракети в повітрі, а в цілеспрямованому втручанні в її систему наведення — так, що бойова частина втрачає орієнтацію і виходить за межі планованої траєкторії.

Якщо ці повідомлення підтвердяться, такий підхід матиме важливі тактичні та стратегічні наслідки: по-перше, дозволить знизити потребу у дорогих зенітно-ракетних системах для перехоплення, по‑друге, зменшить ризик ураження цивільної інфраструктури побічними уламками від збитих носіїв. Водночас технічна реалізація втручання у навігацію — складне завдання: воно вимагає точного виявлення сигналів керування, знання алгоритмів наведення й синхронізації дій у високошвидкісних умовах.

За даними ЗМІ, схема роботи виглядає так: спершу радіолокаційні засоби фіксують пуск і зближення ракети, після чого підрозділи РЕБ вводять у дію спеціалізовані системи радіоелектронного впливу.

Основна ідея – цілеспрямований вплив на супутникову навігацію ракети, зокрема на сигнали систем супутникового позиціонування. Через потужні перешкоди або підміну сигналів ракета отримує помилкові координати, втрачає точність і йде убік від наміченої цілі.

У деяких публікаціях навіть описується символічна деталь: замість “чистого” навігаційного сигналу ракета може “чути” сторонній потік даних – аж до фрагментів відомої патріотичної мелодії. Фактично це ілюстрація принципу “засмічення” і підміни інформації, яку отримує бортова електроніка.

Експерти наголошують, що йдеться про роботу операторів РЕБ і спеціалізованої техніки, а не про новий тип ракети-перехоплювача. Ракета “Кинджал” продовжує летіти, але її “очі й мозок” працюють неправильно.

Про те, що українська армія активно нарощує можливості РЕБ проти високоточної зброї, писали й раніше. У профільних матеріалах зазначається, що частина російських ракет і авіабомб втрачає точність саме через масоване радіоелектронне придушення навігації та зв’язку.

Логіка проста: чим швидше рухається ракета, тим важче їй точно визначати свої координати, а в умовах потужних перешкод навіть “просунута” навігація починає “сліпнути”. Цим і користуються українські військові, поєднуючи класичні системи ППО (Patriot та інші) з наземними засобами РЕБ, які “збивають” ракетам приціл.

Раніше Україна вже демонструвала здатність збивати “Кинджали” ракетами Patriot – перше підтверджене перехоплення такої ракети над Києвом відбулося ще у травні 2023 року.

Тепер, за даними ЗМІ, до арсеналу додалася можливість позбавляти “Кинджал” точності ще на етапі польоту, знижуючи ефективність удару без гарантованого прямого ураження.

Про те, що українські системи РЕБ активно працюють із супутниковою навігацією, свідчать і попередні офіційні заяви Генштабу. Ще у 2024 році військові попереджали: під час масованих атак дронів і ракет можливі збої у роботі GPS на смартфонах, коли телефони раптово “переселяються” на мапі в російські міста або змінюють часовий пояс. Це прямий наслідок GPS-спуфінгу – підміни навігаційного сигналу для збиття з пантелику ворожих апаратів.

Якщо подібні методики адаптували і для роботи по ракетах “Кинджал”, це означає, що український РЕБ вийшов на якісно новий рівень застосування навігаційних перешкод.

Якщо повідомлення ЗМІ підтвердяться, можна говорити про серйозний тактичний прорив у протидії високоточній зброї. Для України це має одразу кілька наслідків:

частину ударів можна нейтралізувати або “розмазати” по площі, навіть без гарантованого збиття ракети в повітрі;

росії доведеться або ускладнювати системи навігації, або витрачати ще більше коштів на захист від РЕБ, що вже зараз оцінюють у мільярдні суми;

досвід українських розробників РЕБ і військових стає еталонним кейсом для армій НАТО та інших країн, які вивчають цю “війну сигналів” як зразок майбутніх конфліктів.

Водночас експерти застерігають: жодна технологія не дає 100% захисту. Частина ракет, зокрема “Кинджалів”, як і раніше прориватиметься до цілей, особливо якщо росія адаптуватиме свої системи керування під нові умови.

Тому РЕБ розглядають не як “чарівну кнопку”, а як додатковий шар оборони поруч із ППО, укриттями та розосередженням критичної інфраструктури.