Середа, 23 Липня, 2025

Новий рік під загрозою: чому Росія атакує Україну в свята

Важливі новини

7 000 кроків для здоров’я: оксфордські вчені назвали новий стандарт щоденної активності

Британські дослідники з Оксфордського університету зруйнували популярний міф про необхідність проходити 10 тисяч кроків щодня. Нове масштабне дослідження показало, що вже 7 000 кроків на день достатньо, аби суттєво знизити ризик розвитку онкологічних захворювань, підтримувати здоров’я і залишатися у формі. Результати дослідження опублікували в British Journal of Sports Medicine. Згідно з ними, 7 000 кроків […]

ДБР проводить обшуки в поліції Полтавщини

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Передісторія справи про розкрадання пального

Це не перший випадок розслідування за подібними обвинуваченнями. У листопаді 2019 року ДБР вже проводило обшуки за аналогічною справою, що стосувалася підробки паливних талонів для батальйону «Полтава» та розкрадання державних коштів. У рамках цього розслідування Олена Головко, співробітниця поліції Полтавщини, була підозрювана у підробці документів та розтраті 530 тис. грн державних коштів.

У 2020 році Московський районний суд Харкова призначив домашній арешт для Головко, яка була звинувачена в організації цих порушень. Однак слідство по справі було призупинено через проблеми з дослідженням матеріалів розслідування, що викликало додаткові питання щодо ефективності правосуддя в даній справі.

Ситуація на сьогодні

Наразі, слідчі ДБР продовжують свою роботу в рамках кримінальної справи, виявляючи нові аспекти можливих зловживань. Як стало відомо, обшуки в ГУНП Полтавської області можуть стати новим етапом у розслідуванні розкрадання пального, що неодноразово ставало предметом перевірок правоохоронців у регіоні.

Тема розкрадання паливно-мастильних матеріалів в органах поліції залишається актуальною, і продовження слідчих дій може привести до нових обвинувачень і виявлення нових фактів зловживань.

Очікуємо на офіційні повідомлення від ДБР щодо результатів обшуків та подальших кроків у розслідуванні цієї справи.

Причиною вибуху на Житомирській трасі могло бути ураження підземного складу – ЗМІ

Ймовірною причиною вибухів, що спричинили руйнування на автодорозі М-06 “Київ—Чоп” неподалік Житомира, в середовищі військових експертів називають ураження підземного складу з боєприпасами. Про це повідомляє видання 360ua.news. Подія сталася 2 липня близько 18:00 поблизу села Березина Глибочицької громади, поруч з якою розташовані численні АЗС, тому спочатку з’явилась інформація про вибухи АЗС, яка згодом не підтвердились. […]

Справа Екс-садовця Міноборони Лієва: Запобіжний захід скасовано, сума майже 1,5 мільярда гривень у центрі уваги

Відповідно до недавнього рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, випустили під особисте зобов’язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Відзначено, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення, а також направив ухвалу у СІЗО. Варто зауважити, що під час розгляду справи прокурор за невідомих причин був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не представили достатніх доказів підозри про розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін на засіданні зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Щодо підозри у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, адвокат Кульчицький повідомив, що Лієва було взято під варту з 50 мільйонами гривень застави, але через місяць він був відпущений під особисте зобов’язання. Однак, рішення ВАКС від 9 квітня про скасування запобіжного заходу не викликало повернення Лієва до СІЗО, оскільки його термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснив адвокат. На жаль, ВАКС 17 квітня відхилив клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення, залишивши його без розгляду.

Висновки з вищезгаданої статті вказують на складну ситуацію щодо судового процесу навколо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. З одного боку, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення під особисте зобов’язання. З іншого боку, рішення про це виникло після відсутності прокурора під час засідання та недостатності доказів від НАБУ і САП щодо підозри у розкраданні. Також важливим є факт, що відсутність Лієва у СІЗО після закінчення терміну тримання під вартою була результатом рішення ВАКС про скасування запобіжного заходу. Отже, справа Лієва підкреслює необхідність ретельного дослідження та обґрунтованого прийняття судових рішень для забезпечення справедливості та дотримання закону.

Обмеження для народних обранців: заборона виїзду за кордон для відпочинку

Схеми використання запрошень від міжнародних організацій на відпочинок за кордоном народними депутатами є неприпустимою практикою, яка потребує негайного уваги та запобігання. Серед останніх випадків подібних від'їздів — відвідування Ігорем Молотком Іспанської Андалусії на початку березня цього року, у компанії невизначеної жіночої особи. Разом з Молотком туди вирушив також Іван Крулько, народний обранець з фракції "Батьківщина", який, за попередніми відомостями, привідмовлявся відкривати свої майнові декларації у реєстрі. Обох депутатів помітили на пункті пропуску Чоп. Бажаємо гідного відпочинку та продуктивних канікул цим "тяжковтомленим" народним представникам. Однак, нагадуємо, що війна вимагає постійної уваги та відданості. Іван Крулько, який є депутатом з 2014 року та є членом фракції "Батьківщина", у минулому відмовився від голосування за відкриття реєстру електронних майнових декларацій, пояснивши це міркуваннями безпеки під час воєнних дій. Ігор Молоток, депутат VII—IX скликання, також відомий як член депутатської групи "За майбутнє" та член Комітету з питань бюджету.

У висновках до цієї статті слід підкреслити наступне:

• Необхідно негайно припинити практику використання запрошень від міжнародних організацій для відпочинку за кордоном народними депутатами.

• Потрібно вжити заходів для забезпечення прозорості та відкритості у діяльності народних обранців, зокрема, щодо їхніх майнових декларацій.

• Важливо зазначити, що в умовах війни, як українська, народні депутати повинні демонструвати відданість і відповідальність у виконанні своїх обов'язків.

• Публічність подібних випадків може сприяти залученню уваги до проблем корупції та недбалості серед політичних еліт.

• Зміцнення довіри до парламенту та його членів вимагає системних змін у законодавстві та практиці діяльності, спрямованих на підвищення відкритості та відповідальності перед громадянами України.

Україна зустрічає Новий рік під звуки сирен і вибухів. У ніч на 31 грудня 2024 року російські загарбники вкотре атакували мирні міста, використовуючи дрони-камікадзе та створюючи балістичну загрозу. Ці дії пояснюють не лише військовою стратегією, але й спробами психологічного тиску.

Військовий експерт Павло Нарожний зазначив, що вибір дат для атак — не випадковий. Росія традиційно надає великого значення символічним датам, і 1 січня не є винятком. “Це робиться саме із залякуванням цивільного населення, аби зіпсувати свято,” — зазначив експерт.

Згідно з офіційною інформацією:

  • В ніч на 31 грудня росіяни запустили ударні БПЛА типу “Шахед”.
  • О 03:00 з’явилася додаткова загроза балістичних ракет.
  • Повітряна тривога охопила всю Україну зранку 31 грудня.

Ворожі удари було завдано по Києву, де ефективно працювала система ППО. У столиці поки що не зафіксовано втрат серед цивільних, але в інших регіонах ситуація складніша.

У місті Шостка, Сумська область, під удар потрапили багатоповерхові будинки, заклади освіти та об’єкти соціальної сфери. Голова громади Микола Нога повідомив про значні пошкодження: зруйновано 12 багатоповерхівок і два навчальні заклади.

Чому росіяни атакують саме на свята

Російські атаки в новорічну ніч — це не лише спроба завдати фізичної шкоди, а й психологічний тиск на українців. Росія намагається створити атмосферу страху та дестабілізації. Як зауважив Павло Нарожний, такі дії спрямовані на те, щоб українці не почувалися спокійно навіть у дні, що символізують надію та нові починання.

Попри все, українці демонструють стійкість і силу духу. Щоразу після атак країна швидко відновлює пошкоджені об’єкти, а населення підтримує одне одного у важкі часи.

Цей Новий рік вкотре показує, що ворог може спробувати зруйнувати святкову атмосферу, але не здатний зламати дух народу, який обрав свободу та гідність.

The post Новий рік під загрозою: чому Росія атакує Україну в свята first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини