Новий скандал з деклараціями чиновників у Волинській області: подарунок від сина для Лілії Бас

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалив важливе для освітньої системи рішення, яке стало новим орієнтиром у тлумаченні порядку здобуття вищої освіти в Україні. У межах розгляду справи № 200/5372/24 суд сформував позицію, яка суттєво змінює підходи до переходу студентів між закладами вищої освіти та усуває нечіткість, що існувала у чинних нормативних документах.

Суд визначив, що студент, який не завершив навчання за програмою бакалавра та не отримав відповідного диплома, має законне право продовжити здобуття освіти на тому самому рівні та за тією ж спеціальністю в іншому університеті. У рішенні наголошено, що така ситуація не є повторним отриманням освітнього ступеня, а становить продовження перерваного навчального процесу, незалежно від причин, з яких попереднє навчання було припинено. Такий підхід, за логікою суду, відповідає принципу доступності освіти та забезпечує реалізацію права студента на освіту без дискримінаційних обмежень.

Студент із 2012 року навчався за спеціальністю «Менеджмент» у Донецькому державному університеті управління, але 1 квітня 2015 року був відрахований з третього курсу. Документа про вищу освіту він не отримав.

У 2022 році його зарахували на третій курс тієї ж спеціальності вже в іншому виші — Донбаському державному педагогічному університеті. Однак у червні 2024 року в довідці ЄДЕБО для відстрочки від призову зазначили, що студент нібито порушує «послідовність здобуття освіти».

Це дало підстави МОН вважати навчання повторним бакалавратом.

ВС встановив:

здобуття першого (бакалаврського) рівня освіти починається з моменту зарахування і завершується лише після вручення диплома;

якщо диплом не отримано, студент не вважається таким, що вже здобув вищу освіту;

поновлення або повторний вступ на той самий курс і спеціальність в іншому закладі не є повторним здобуттям освіти, навіть якщо минуло багато років;

така ситуація не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні статті 10 Закону «Про освіту».

Верховний Суд:

визнав дії МОН протиправними;

зобов’язав сформувати нову довідку ЄДЕБО зі статусом: «Так, не порушує»;

стягнув зі Міністерства освіти і науки 4 360,32 грн судових витрат на користь студента.

Постанова остаточна і не підлягає оскарженню.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з даними слідства, підозрюваний депутат систематично в своїх публічних виступах і інтерв’ю розповсюджував викривлені факти про зовнішній і внутрішній політичний курс України. Зокрема, він поширював інформацію, що сприяла маніпуляціям, формуючи у громадян хибну думку та ставлення до важливих державних питань.

Комплексна психолого-лінгвістична та військова експертиза показала, що дії депутата завдали шкоди обороноздатності України ще до початку повномасштабної війни. Висловлювання, розміщені ним у соціальних мережах, мали на меті підрив інформаційної безпеки та створення підґрунтя для антиукраїнської діяльності.

Наразі слідство встановило, що своїми діями депутат фактично сприяв державі-агресору у веденні підривної інформаційної війни проти України. Його висловлювання стали важливим інструментом у маніпуляціях, що використовувались для розколу суспільства та ослаблення державної стабільності.

Офіс Генерального прокурора планує подати клопотання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це має на меті не лише забезпечити відповідальність за вчинені дії, а й попередити подальші можливі загрози національній безпеці України.