Новий удар по Чернігівщині: понад 4,5 тисячі абонентів без електрики

Народний депутат від партії «Слуга народу» Юрій Кісєль став фігурантом резонансної історії після оприлюднення запису його розмови з криворізьким бізнесменом Олександром Квасовим. Матеріали, які опинилися у розпорядженні журналістів-розслідувачів, стосуються обговорення можливих поставок вугілля на державні підприємства Львівської області та ролі посередників у цьому процесі.

Згідно з оприлюдненою інформацією, у розмові йшлося про організацію постачання палива з використанням зв’язків та впливу осіб, які раніше мали значний контроль над вугільним ринком. Зокрема, Олександр Квасов згадував Віталія Кропачова — колишнього так званого «смотрящего» за вугільною галуззю, який у 2014–2019 роках, за даними відкритих джерел, контролював істотні фінансові та логістичні потоки у цій сфері.

Розмова стосувалася організації постачання палива для державних об’єктів, зокрема теплоелектростанцій та підприємств, які забезпечують життєдіяльність Львівщини. Журналісти наголошують, що подібні переговори відбуваються поза офіційними тендерами та державними процедурами, що викликає питання щодо прозорості та законності дій політика.

Ця ситуація висвітлює, як окремі посадовці можуть вирішувати стратегічні питання життєзабезпечення регіонів у період війни, використовуючи контакти з бізнесом та особами з сумнівною репутацією. Дослідники відзначають, що такі схеми підривають довіру до державних інститутів та створюють ризики для енергетичної безпеки.

Журналісти обіцяють оприлюднити ще більше деталей із цього запису, що можуть пролити світло на взаємини нардепа з бізнесом та вплив на державні закупівлі.

Покровськ дедалі частіше називають уособленням нового етапу російсько-української війни, де бойові дії переходять у складний формат протистояння всередині міської забудови. Тут майже неможливо чітко провести лінію фронту: вона розмита між житловими кварталами, промисловими зонами та вузькими вулицями. У таких умовах російські диверсійні групи діють малими мобільними підрозділами, проникаючи в місто, маскуючись під цивільних або навіть під українських військових, і завдають точкових ударів по обороні.

За даними військових, тактика противника зводиться до раптових атак, розвідки боєм і підривної діяльності у глибокому тилу. Диверсанти намагаються уникати відкритих зіткнень, діючи приховано, що суттєво ускладнює роботу українських захисників. У місті панує постійна напруга: кожна підозріла постать може виявитися ворогом, а будь-який двір — точкою раптової атаки.

За оцінками аналітиків, російська армія змінила тактику і перейшла до формату “демеханізованої” війни — без великих колон техніки, які легко виявляють дрони. Замість цього РФ просувається дуже малими групами по 3–5 осіб.

“Лінія фронту розмивається“, — пояснює фінський аналітик Еміль Кастехельмі.

Російські розвідувальні дрони шукають прогалини в українській обороні. Через нестачу особового складу та постійний аеророзвідковий тиск повністю закрити місто від проникнень практично неможливо. Невеликі ворожі групи заходять у Покровськ велосипедами, мотоциклами, цивільним транспортом або пішки, користуючись туманом і дощем.

Однією з головних проблем стала неможливість швидко визначити, хто перед тобою — свій чи ворог. Українські військові повернулися до тактики перевірочних слів. Одне з ключових — “паляниця”. Але навіть це не завжди допомагає.

Ризики френдлі-файру зростають. Один з командирів пригадує, як бійцям заборонили відкривати вогонь по БМП, бо начебто “вона своя”. Виявилося, що це була російська машина. Її знищили дроном тільки після уточнення ситуації. В іншому випадку українська бригада помилково ліквідувала власні наземні безпілотники “Терміти”.

Бойові дрони стали ключовим інструментом української оборони в місті. Саме вони знаходять диверсантів та наносять удари по їхніх укриттях. Тому російські групи першими намагаються вийти на операторів — і вбивають їх.

“Наш другий ешелон не працює, а він дає 90% ударів“, — кажуть військові. Без цих ударів складніше зупиняти невеликі групи ворога на підході до міста.

За оцінкою Deep State, Росія наразі контролює щонайменше половину Покровська. Решта територій — сіра зона, де бої точкові та хаотичні. Немає жодного району, який би повністю контролювали українські сили.

Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про близько 300 російських диверсантів у місті, проте військові кажуть, що реальна цифра може бути значно вищою.

До Покровська перекинули елітні підрозділи. Бійці “Азову” намагалися стабілізувати фронт улітку, а спецпризначенці ГУР прибували на гелікоптерах Black Hawk, щоби відновити логістику та координацію. Однак російська тактика повільного проникнення продовжує діяти.

Покровськ залишається ключовою точкою перед можливими ударами РФ на Краматорськ і Слов’янськ. Аналітики не прогнозують стрімкого прориву ворога, адже тактика малих груп не передбачає швидкого просування.

“Якщо ви просто просуваєте піхоту, на якомусь рівні вас зупинять“, — зазначає Кастехельмі.

Хоч захоплення Покровська і не гарантує Росії швидкого контролю над Донбасом, тактика інфільтрації має одну критичну перевагу — її надзвичайно важко зупинити.

Представниця ОК “Південь” Наталія Гуменюк розкрила, що розслідування щодо трагедії з українськими військовополоненими в районі села Кринки Херсонської області продовжується, а також ведеться ідентифікація загиблих захисників. У своїй заяві вона підкреслила, що аналіз відео, що стало доступним у мережі, ускладнений, однак експерти, включаючи поліцейських, вже працюють над ним. За її словами, внаслідок цієї трагедії Україна звернулася за підтримкою до міжнародних організацій, зокрема до ООН та МКЧХ.

Гуменюк наголосила на тому, що подібні випадки страти беззбройних військовополонених вже неодноразово мали місце, і всі вони документуються для подальшого кримінального провадження. Вона відзначила, що опубліковане відео свідчить про те, що російські окупанти не змогли досягти успіху в районі Кринок, не зважаючи на безуспішні атаки. Навіть при великій кількості штурмів, які іноді досягали 16 за добу, вони зазнали значних втрат у особовому складі, але не змогли досягти своєї мети.

"Росіяни намагаються шукати способи витіснення ЗСУ з їхнього плацдарму, однак їхні спроби наразі безуспішні", — зазначила Гуменюк. "Вони зараз здійснюють у середньому лише п'ять-шість штурмів на добу, проте досі не вдається застосувати бронетехніку в бойових діях".

У результаті аналізу подій, пов'язаних з трагедією у районі Кринок Херсонської області, можна зробити кілька висновків. По-перше, розслідування цього події триває, і ідентифікація загиблих українських військових є одним із пріоритетів. По-друге, Україна активно звернулася до міжнародних організацій для отримання підтримки у з'ясуванні обставин цієї трагедії.

За результатами аналізу відеоматеріалів стало очевидно, що російські окупанти не змогли досягти успіху в районі Кринок, хоча намагалися застосовувати інтенсивні військові дії. Їхні спроби збільшити кількість штурмів та відступні дії виявилися неефективними, що свідчить про відсутність успіху у їхній стратегії в цьому регіоні.

Зазначається, що російські сили продовжують шукати способи витіснення українських військових, проте поки не досягли бажаного результату. Це свідчить про стійкість та високу бойову готовність Збройних Сил України в цьому районі, що зберігає оборону та контролює ситуацію на фронті.