Новий законопроєкт: працівників ТЦК та ВЛК можуть притягнути до кримінальної відповідальності за порушення правил мобілізації

Протягом січня-серпня 2025 року морські порти України продемонстрували значне зростання обсягів обробки контейнерів, обробивши 134 191 TEU. Це на 3,3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, що є найкращим результатом від початку повномасштабної війни. Такий приріст свідчить про відновлення та стабільність транспортної інфраструктури країни навіть у умовах складної економічної ситуації.

Варто зазначити, що у 2024 році загальний обсяг перевалки контейнерів в українських портах склав 129 902 TEU, що вказує на поступове, але стабільне відновлення морських перевезень. За результатами поточного року, обсяги січня-серпня перевищили показники всього попереднього року, що є важливим індикатором для галузі.

Голова АМЕУ Віктор Берестенко зазначив, що більше 60% вантажів з доданою вартістю та готовою продукцією йдуть через порти Прибалтики. Він також наголосив, що для повернення довоєнного обсягу перевалки ще потрібні зусилля.

«Ціль – 200 000 TEU. Але до показника 1 048 691 TEU у 2021 році ще треба попрацювати», – додав Берестенко.

Асоціація міжнародних експедиторів підкреслює важливість оптимізації митних процедур для транзиту та імпорту, а також пришвидшення обробки вантажів для подальшого зростання контейнерообігу.

Розкриття значних порушень у сфері ввезення та реалізації секонд-хенду в Україні стало проблемою, яка притягує увагу Державної податкової служби. Після ретельного аналізу ситуації виявлено, що цей сектор підлягає серйозним порушенням, які потребують негайного втручання та системних заходів для вирішення.

Одним із головних відкритих проблем є недостатня контроль та відстеження обігу секонд-хенд товарів в країні. Відсутність ефективного механізму моніторингу сприяє виникненню ситуацій, де товари незаконно ввозяться та реалізуються, ухиляючись від сплати відповідних податків та митних зборів. Це, в свою чергу, призводить до великих втрат для державного бюджету та негативно впливає на конкурентоспроможність місцевих виробників.

Крім того, виявлено випадки порушень стандартів безпеки та якості товарів, що ввозяться у секонд-хенд секторі. Це ставить під загрозу здоров’я та безпеку споживачів і може мати серйозні негативні наслідки для суспільства в цілому. Необхідно вжити ефективних заходів для забезпечення відповідності всіх імпортованих товарів встановленим нормам та стандартам.

З метою боротьби з цими проблемами, Державна податкова служба розпочала комплексну програму реформування та підвищення контролю за секонд-хенд ринком. Ця програма передбачає впровадження нових механізмів моніторингу, посилення співпраці з митними органами, а також посилення відповідальності для тих, хто порушує законодавство у цій сфері.

Заходи, спрямовані на покращення ситуації в секонд-хенд секторі, мають на меті забезпечити не лише ефективне функціонування ринку, але й захистити інтереси держави, підприємців та споживачів. Тільки шляхом спільних зусиль та стриманої діяльності можна досягти позитивних змін і забезпечити стабільний розвиток галузі.

За їхніми словами, наштовхування молодих людей на магазини секонд-хенду стало характерним явищем для цієї галузі бізнесу. Молодь намагається придбати товар за готівку для подальшого перепродажу.

Імпортери секонд-хенду занижують вартість товару при ввезенні, а потім через угоди на “чорному” ринку реалізують товар без сплати ПДВ, дозволяючи іншим учасникам уникнути сплати податку або навіть отримати його відшкодування.

Наприклад, за словами Гетьманцева, у квітні ТОВ “Е-А” ввезло сумки за ціною в 11,3 раза нижче митної вартості, а одяг – у 4,2 раза дешевше. При цьому податкове навантаження компанії склало 0%.

Дії Державної податкової служби в цьому випадку запобігли розповсюдженню схемного кредиту на суму 35,2 млн гривень. Відповідні матеріали передано до Бюро економічної безпеки.

В цілому, з вересня минулого року завдяки спільному аналітичному кабінету Державної міграційної служби та Державної прикордонної служби вдалося запобігти розповсюдженню ризикового податкового кредиту на суму 9 млрд гривень.

Гетьманцев також зазначив, що окремим аспектом доходів злочинців є маскування секонд-хендом привезених брендових речей.