Низький рівень забруднення повітря в Києві, але зважайте на погодні умови

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) провело обшуки в автомобілі колишнього заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка. Ці слідчі дії пов'язані з розслідуванням масштабного будівельного проекту під назвою “Велике будівництво”.

Контекст і причини обшуків

Обшуки були проведені в межах справи про можливі порушення, пов’язані з витоками інформації щодо проекту “Велике будівництво”. Цей проект, ініційований урядом, передбачає масштабні інфраструктурні роботи, включаючи будівництво та реконструкцію доріг, мостів, шкіл та лікарень по всій країні. Його метою є покращення інфраструктури та створення нових робочих місць.

Обставини розслідування

За інформацією НАБУ, слідчі дії були спрямовані на виявлення доказів, які могли б підтвердити факти неправомірних дій та корупційних схем у рамках проекту. Відомо, що обшуки були проведені з метою отримання додаткових доказів, які можуть свідчити про можливі зловживання службовим становищем.

Реакція Кирила Тимошенка

Кирило Тимошенко, який раніше обіймав посаду заступника керівника Офісу президента, заперечує будь-які порушення зі свого боку. Він заявив, що обшуки є частиною політичного тиску та спробою дискредитації його як політика. Тимошенко також зазначив, що готовий співпрацювати зі слідством та надавати всю необхідну інформацію для встановлення істини.

Наслідки та очікування

Проведення обшуків в автомобілі екс-заступника керівника Офісу президента викликало значний резонанс у суспільстві. Громадськість очікує від НАБУ прозорого та неупередженого розслідування, яке дозволить встановити всі обставини справи та виявити можливі факти порушень.

Важливість розслідування

Розслідування справи про “Велике будівництво” має велике значення для України, оскільки проект є одним із ключових елементів державної політики в сфері інфраструктури. Встановлення фактів можливих порушень та притягнення до відповідальності винних осіб сприятиме зміцненню довіри до державних інституцій та підвищенню ефективності боротьби з корупцією.

Висновок

Обшуки, проведені НАБУ в автомобілі Кирила Тимошенка, є важливим етапом у розслідуванні справи про “Велике будівництво”. Розслідування має на меті виявлення можливих корупційних схем та забезпечення прозорості використання державних коштів. Громадськість з нетерпінням очікує результатів цього розслідування, сподіваючись на встановлення справедливості та покращення ситуації в інфраструктурній сфері України.

У нашому розпорядженні з’явилися ексклюзивні фотографії з місця події, зроблені в Києві біля ресторану “Ішак” на Кловському узвозі.

На даний момент офіційних коментарів щодо обшуків немає. У НАБУ також зазначили, що Кирила Тимошенка не затримували, а проводяться слідчі дії.

Пізніше сам екс-чиновник підтвердив факт проведення обшуків і написав у своєму Telegram-каналі, що у правоохоронців до нього немає жодних претензій.

“Сенсація скасовується! Підтверджую проведення обшуку в мене у справі, до якої не маю жодного стосунку. Всі вимоги правоохоронців я виконав, особистих претензій до мене немає”, – написав Тимошенко. Пізніше з’явилося відео, в якому Кирило Тимошенко прокоментував інформацію про обшуки.

“Я спокійно віддав телефон, я ж його не викидав, не бив. Я сказав, що “беріть, будь ласка, питань немає”, – зазначив він.

23 січня 2023 року Кирило Тимошенко подав заяву про звільнення з посади заступника глави ОПУ. Причини він не уточнив, лише подякував президенту за “можливість робити добрі справи”. Наступного дня, 24 січня, Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Кирила Тимошенка з посади.

Питання оподаткування посилок з-за кордону, зокрема можливого перегляду неоподатковуваного ліміту у 150 євро, залишається дискусійним і потребує виважених рішень. Про це заявила керівниця Державної податкової служби Леся Карнаух, коментуючи обговорення, яке активно триває навколо імпортних відправлень для фізичних осіб. За її словами, держава усвідомлює чутливість цієї теми для громадян, однак водночас змушена враховувати фінансові потреби країни.

Очільниця ДПС наголосила, що питання оподаткування посилок перебуває у фокусі уваги не лише української влади, а й міжнародних партнерів. У межах євроінтеграційних процесів Україна поступово адаптує своє податкове та митне законодавство до європейських підходів, де подібні пільги або суттєво обмежені, або взагалі відсутні. Саме тому можливі зміни розглядаються як частина ширшої реформи, а не окреме рішення.

Очільниця податкової служби зазначила, що запроваджена пільга була виправданою в умовах воєнного часу і досі активно використовується. Разом із тим вона визнала, що частина бізнесу застосовувала схеми з дробленням або заниженням вартості посилок, що створювало неконкурентні умови на ринку. Саме на цю проблему, за її словами, регулярно звертають увагу українські виробники.

Представники бізнесу наголошують, що вітчизняним компаніям складно конкурувати з імпортними товарами, зокрема з продукцією з Китаю, яка фактично отримує додаткову податкову перевагу завдяки чинним правилам ввезення.

У Державній податковій службі підкреслюють, що будь-які рішення щодо скасування або обмеження пільг мають ухвалюватися після детального аналізу кожного окремого випадку. За словами Карнаух, для оборонних потреб мають діяти винятки, подібні до тих, що вже застосовуються в спеціальних режимах для окремих галузей. Натомість використання пільг для мінімізації податків або створення неконкурентних переваг потребує законодавчого врегулювання.

Коментуючи можливість оподаткування дрібних посилок вартістю 5–10 доларів, керівниця ДПС зазначила, що наразі обговорюється варіант збереження неоподатковуваного порогу для персональних відправлень на рівні до 45 євро. При цьому всі імпортні посилки перебуватимуть у зоні митного контролю та, ймовірно, підлягатимуть процедурі декларування.

Вона уточнила, що остаточний механізм ще не сформований. Завдання податкової служби на цьому етапі — забезпечити контроль за тим, щоб розмитнений товар, який перебуває на митній території України, коректно обліковувався суб’єктами господарювання, відображався в бухгалтерії та був пов’язаний із фінансовим результатом компаній.

Україна може сподіватися на наближення значної суми грошей до свого бюджету. Рішення, прийняте Європейською Радою, про передачу близько 3 мільярдів євро з заарештованих російських активів Києву, може мати вирішальне значення ще до завершення липня цього року. Обговорені угоди стосовно цих коштів передбачають, що 90% надходжень будуть спрямовані до Фонду миру, що забезпечує фінансування постачання озброєнь для України, залишаючи 10% для підтримки відновлення держави після агресії Російської Федерації. Міністр закордонних справ Бельгії, Аджа Лябіб, повідомила, що перший транш цих коштів може бути перерахований вже до липня. Крім того, вона підкреслила, що процес розблокування коштів з російських активів завершено, що відкриває можливість значної фінансової допомоги для України. Варто відзначити, що починаючи з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії, західні країни заморозили значні суми грошей, що належать російському Центральному банку. Ці кошти, що оцінюються приблизно у 260 мільярдів євро, тепер будуть направлені на допомогу Україні. Деякі країни, зокрема Естонія, пропонують передати всі заморожені кошти Російської Федерації безпосередньо на допомогу Україні, не зупиняючись перед юридичними труднощами і вважаючи цей крок справедливим.

Україна може розраховувати на значну фінансову підтримку від Європейського Союзу, оскільки ЄС прийняв рішення передати 3 мільярди євро з російських активів. Ці кошти будуть спрямовані переважно на постачання озброєнь для України та на допомогу у відновленні країни після агресії Російської Федерації. Передача перших траншів цих коштів може відбутися навіть до завершення липня. Також важливо відзначити, що деякі країни ЄС пропонують передати всі заморожені кошти, належні російському Центральному банку, безпосередньо на допомогу Україні, що свідчить про солідарність та підтримку її в боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність.

За даними, що надійшли від наших джерел у Генеральному штабі, стало відомо, що будівництво нових оборонних рубежів під Авдієвою розпочалося лише наприкінці січня. Це сталося через те, що ставка була проти відступу з міста, яке вважалося символом опору. Зараз ситуація складна, оскільки противник активно тисне на всій ділянці фронту, і ми змушені відступати з сіл, щоб уникнути оточення. Після подій у Авдіївському районі втрати нашого війська становлять більше половини особового складу і важкої техніки. Зокрема, Бойові Команди видають утричі менше ресурсів, ніж потрібно для ведення операцій. За даними моніторингового проєкту DeepState, війська Російської Федерації захопили ще два населені пункти у Донецькій області – Степове та Сєверне, розташовані поблизу вже окупованих Авдіївки та Ласточкиного. Крім того, за даними проєкту, ворожі війська також просунулись у трьох інших населених пунктах – Орлівка, Бердичі та Тоненьке. Близько 700 мешканців Авдіївки вирішили не залишати місто і, отже, опинилися під контролем окупаційних сил Російської Федерації. Про це заявив у понеділок, 26 лютого, інспектор відділу комунікацій Національної поліції в Донецькій області та учасник евакуаційного загону “Білий янгол” Павло Дяченко. Він підкреслив, що цифра наближена та може бути трохи вищою або нижчою. Дяченко зауважив, що під час спілкування екіпажів “Білих янголів” з мешканцями Авдіївки ніхто відверто не виражав підтримки Росії та окупантів. “Під час повсякденних контактів з поліцейськими екіпажами “Білих янголів”, які надавали допомогу, евакуювали та розподіляли гуманітарну допомогу, ніхто особисто не висловлював підтримку Росії. Просто деякі люди тихо приймали гуманітарну допомогу або іншу допомогу”, – розповів він. Нагадаємо, що до розпочатку повномасштабного вторгнення у Авдіївці проживало приблизно 30 тисяч українців.

У результаті аналізу вищезгаданої інформації можна зробити кілька висновків. По-перше, ситуація на фронті під Авдіївкою залишається напруженою через активні дії противника, який тисне на українські позиції. Будівництво оборонних рубежів розпочалося досить пізно, що спричинило складнощі у здійсненні оборонних заходів. По-друге, втрати в особовому складі та важкій техніці зробили ситуацію ще складнішою для українських військових. Російські війська продовжують захоплювати населені пункти в Донецькій області, що підштовхує досягнення ще більшої зміни у геополітичній картині регіону. Нарешті, реакція мешканців Авдіївки на складну ситуацію свідчить про їхню відданість та готовність стояти на захисті своєї землі. У цілому, ситуація на сході України залишається напруженою, і вимагає подальшої уважності та дії з боку українських влад та міжнародних партнерів.