Низький рівень забруднення повітря в Києві, але зважайте на погодні умови

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Аналітики EastFruit повідомляють, що нинішні гуртові ціни на картоплю коливаються в межах 15-20 грн/кг ($0,36-0,48/кг), що на 18% дорожче порівняно з минулим тижнем. Виробники вказують на значний попит, який перевищує пропозицію, що зумовлює подальше зростання цін. Фермери обирають закладати максимальні обсяги якісної продукції для тривалого зберігання, вважаючи, що це допоможе їм уникнути збитків у майбутньому.

Ситуацію на ринку також ускладнюють повідомлення про різке зниження виробництва картоплі в північних та центральних регіонах України через посуху. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року, коли картоплю продавали в середньому на 65% дешевше, нинішні оптові ціни є найвищими принаймні за останні 7 років.

Виробники вважають, що причина зростання цін пов’язана зі зниженням врожайності через несприятливі погодні умови під час вегетації, зокрема, спекотну та посушливу погоду, яка тривала протягом липня.

Ця вимога викликала значний резонанс як в Україні, так і на міжнародній арені. Експерти з міжнародних відносин та дипломатії розглядають цей крок як спробу вплинути на хід дискусії навколо ситуації в Бучі та змінити фокус уваги міжнародної спільноти.

Про це повідомляє Генштаб.

Напередодні парамедик Катерина Поліщук (Пташка) звинуватила командування бригади у “свідомій недбалості, злочинних наказах, нехтуванні життям і здоров’ям особового складу”, що призвело до “загибелі великої кількості військовослужбовців”.

Звинувачує в цьому конкретно командира Богдана Шевчука, призначеного на посаду у квітні, як вона заявляє, у зв’язку з його “родинними зв’язками” з вищим військовим керівництвом.

Каже, через його “егоїзм, сліпий кар’єризм, усунення всіх “незгодних” командирів, придушення бойового духу та приниження особового складу цілковитою байдужістю до основної мети військовослужбовців” загинули не лише бійці, а й представники високих керівних посад.

Наш джерело в Генштабі повідомило, що інформація про масову згоду ув’язнених на службу у Збройних Силах України не відповідає дійсності. За останніми даними, більшість ув’язнених відмовляються від такої можливості, враховуючи наслідки, які вони можуть зазнати. Їхня обізнаність полягає в тому, що їх можуть включити до штурмових підрозділів та направити на найнебезпечніші сектори фронту. В ув’язненнях панує думка, що їх можуть використати як загони самогубців, а умови військової служби будуть набагато важчими, ніж у мобілізованих громадян України.

Станом на ранок 28 травня, 613 в’язнів вийшли з тюрем і приєдналися до лав Збройних сил України. Наразі вони проходять відповідну підготовку і в подальшому служитимуть у штурмових підрозділах.

Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, ці люди проходитимуть кількамісячні тренування, після чого будуть служити у штурмових підрозділах.

«Це будуть монолітні штурмові підрозділи, які складаються виключно з осіб, які відбували покарання, без змішування з іншими військовослужбовцями», – зазначив міністр.

Малюська додав, що не впевнений, чи це найкраща опція, але покладається на думку військових експертів, які приймають рішення.

«Наразі ми ще не залучили ці підрозділи до бойових дій, іде підготовка. Можливо, в майбутньому ситуація зміниться і буде прийняте інше рішення щодо їхнього змішування з іншими підрозділами. Поки що це окремі штурмові підрозділи», – підкреслив він.

Малюська також підтримує мобілізацію засуджених за одне вбивство, незалежно від того, чи це навмисне вбивство, чи вбивство з необережності.

«Наші в’язні йдуть воювати не для ловіння метеликів, а для бойових дій. Досвід убивства у минулому не завжди є перешкодою для хорошого виконання військових завдань… Якщо ми говоримо про вбивства, які не були вчинені з особливою жорстокістю, або це не вбивства двох і більше осіб, то часто такі злочини скоюють особи, менш небезпечні для суспільства, ніж ті, хто вчиняє рецидиви, наприклад, грабежі з використанням зброї. Людина може втратити контроль над своїми діями в певний момент, але після вироку і відбуття покарання її психологічний стан і контроль значно змінюються», – пояснив Малюська.

Раніше повідомлялося, що із ухваленням закону про умовно-дострокове звільнення шляхом укладання контракту на військову службу погодилися майже 5 тисяч засуджених. Також станом на 24 травня майже 350 з 4300 ув’язнених, які виявили бажання мобілізуватися, вже були звільнені.

У своєму відеозверненні адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, наголосив на об'ємному звіті, складеному із понад 250 сторінок, що містить докази неприпустимих нападів на УПЦ, її храми та духовенство. Він відверто засудив законопроект 8371, який, на його переконання, є проявом мови ненависті та загрозою для релігійної свободи. Амстердам закликав уряд України припинити розгляд цього законопроекту та об'єднати суспільство, замість поділу його на частини.

Адвокат підкреслив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом та активно відстоює інтереси України. Церква відмовляється від ідеології "русского мира" та визначає свою позицію як сприяння будівництву "божого миру". Амстердам навіть цитував митрополита Київського Онуфрія, який чітко заявив про відмову від будь-яких концепцій "русского мира".

Крім того, адвокат закликав до підтримки України з боку США, підкреслюючи критичне значення такої підтримки для обох країн. Він висловив занепокоєння щодо міжнародного співтовариства та його відносин з США після подій в Кабулі та Києві, питаючи, чи буде можливим довіряти Америці після таких обставин.

У висновку важливо підкреслити наступні аспекти:

• Звіт, складений адвокатом Робертом Амстердамом, свідчить про серйозність ситуації з порушеннями прав Української православної церкви (УПЦ), її храмів та духовенства. Обсяг звіту, понад 250 сторінок, свідчить про масштабність проблеми та потребу уважного розгляду з боку уряду.

• Заява про неприпустимість законопроекту 8371 є важливим кроком у захисті релігійної свободи та уникненні подальшої політизації цього питання. Адвокат чітко висловив свою позицію, наголошуючи на необхідності об'єднання суспільства та захисту прав індивідуумів.

• Важливість акценту на незалежності УПЦ від Московського патріархату та підтримці держав