Правоохоронці Києва скерували до суду кримінальне провадження проти 39-річної приватної нотаріус та її 45-річної подруги, яких обвинувачують у незаконних діях із державними електронними реєстрами. Як повідомили в поліції, слідство встановило, що нотаріус, виїхавши за межі України, не призупинила свою офіційну діяльність. Вона передала доступ до нотаріальної контори своїй безробітній знайомій, надавши їй особисті логіни та […]Державна прикордонна служба України (ДПСУ) повідомила про зростаючі ризики провокацій з боку Білорусі, які можуть вплинути на Київ і західні регіони України. Речник ДПСУ Андрій Демченко зазначив, що ситуація вздовж північного кордону залишається вкрай напруженою, тому українські військові повинні постійно моніторити обстановку та бути готовими до різних варіантів розвитку подій.
Демченко пояснив, що загрози можуть проявлятися у різних формах: від інформаційного впливу до можливих диверсійних або військових дій. Ці дії можуть бути спрямовані на важливі логістичні маршрути, через які здійснюється постачання військової та гуманітарної допомоги, що є критично важливими для підтримання стабільності в країні. Він підкреслив, що історичний досвід показав, що Білорусь використовувалася як плацдарм для атак на Україну на початку повномасштабного вторгнення в 2022 році, що вимагає посилення оборони на північному кордоні.
Речник ДПСУ також зауважив, що важливо враховувати всі можливі сценарії розвитку подій, оскільки безпекова ситуація залишається дуже непередбачуваною. Готовність до швидкого реагування є ключовим фактором у запобіганні загроз. Прикордонна служба постійно підвищує контроль на всіх ділянках кордону та застосовує превентивні заходи у разі необхідності.
Президент України Володимир Зеленський раніше коментував можливі сценарії, які розглядає Росія, включаючи можливість активізації бойових дій на півночі з залученням Білорусі. Українське керівництво підкреслює, що Мінськ, через свою залежність від Москви, залишається важливим елементом безпеки в регіоні.
Білорусь продовжує спільні військові навчання з Росією, що викликає занепокоєння серед сусідніх країн. Офіційний Мінськ звинувачує Україну у нібито порушеннях повітряного простору, що Київ категорично заперечує, вважаючи такі заяви безпідставними.
Водночас аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що наразі не спостерігається формування ударних угруповань для наземного вторгнення, однак не виключають можливості використання білоруської інфраструктури для ракетних або повітряних атак.
У відповідь на напруженість між країнами, командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що якщо звинувачення з боку Мінська продовжаться, Україна може вжити відповідних заходів проти цілей на білоруській території. Олександр Лукашенко, у свою чергу, пригрозив «дзеркальними заходами» проти України, що лише посилило напругу.
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська додала, що Лукашенко фактично під контролем Кремля і не може ухвалювати самостійних рішень, що ще більше підкреслює відсутність суверенітету Білорусі.
Отже, українсько-білоруський кордон залишаєтьсся складним і багатовимірним, в якому переплітаються військові загрози, політичні заяви та інформаційні кампанії. Українські силові структури продовжують уважно стежити за ситуацією, щоб оперативно реагувати на можливі провокації.
