Вівторок, 2 Червня, 2026

Обмеження в законі про мобілізацію та нові правила доставлення до ТЦК

Важливі новини

Пенсії в Україні в березні зростуть

На початку весни українських пенсіонерів очікує традиційна індексація пенсійних виплат. Якщо не буде змін у законодавстві, підвищення пенсій має відбутися 1 березня 2025 року. Хто отримає надбавку? Під індексацію потраплять всі види пенсій – за віком, по інвалідності, за вислугу років, а також спеціальні виплати для військових та держслужбовців. Остаточне рішення щодо відсотка підвищення ухвалює […]

The post Пенсії в Україні в березні зростуть first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Суд покарав зловмисників, які через тунель намагалися обікрасти банк у Чернігові

У Чернігові суд виніс вирок двом чоловікам, які намагалися викрасти понад 5,5 мільйона гривень із банку, влаштувавши вибух у його приміщенні. Про це повідомила Чернігівська обласна прокуратура. За даними слідства, жителі Запорізької та Миколаївської областей почали готувати злочин ще у лютому 2024 року. Вони регулярно приїздили до міста, збираючи інформацію про розташування банківського сховища, охоронні […]

Українців, які не оновили облікові дані в ТЦК, не можна буде автоматично подавати в розшук — заява представника Полтавського ТЦК

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Вони потраплять у розшук тільки якщо їм буде виписано повістку і вони її проігнорують.

«Загалом, якщо людина не уточнила дані, тобто не виконала вимоги закону, у розшук автоматично її не подають. Якщо ж вона не прибула за повісткою, тоді її подають на доставку, тобто надсилають запит у поліцію. До запиту додається корінець повістки – частина, яка залишається в ТЦК», – повідомив Істомін.

Загального списку людей, які не оновили дані, у ТЦК немає. Інформація в поліцію передається конкретно щодо кожного правопорушника. Тобто по тому, хто проігнорував повістку.

Україна одна із останніх у світі по швидкості мобільного інтернету

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Згідно з даними на червень 2024 року, країна посідає 93 місце зі 108 вимірюваних, з середньою швидкістю в 21,24 Мбіт/с. Це на 2,5 раза нижче за світовий середній показник, що відзначається недостатньою ефективністю інтернет-інфраструктури на мобільних мережах в Україні.

Найшвидший мобільний інтернет у світі зафіксовано в Катарі – 334,63 Мб/с, а найповільніший – на Кубі, з показником 4,02 Мб/с.

Ситуація зі стаціонарним інтернетом краща: Україна посідає 70 місце серед 159 країн зі швидкістю 80,2 Мб/с. Тут лідером є Сінгапур (285,02 Мб/с), найгірший показник знову у Куби (2,8 Мб/с).

І так, упевнені, всім дуже важливо дізнатися, як йдуть справи з інтернетом в окупантів. У РФ обидва показники вищі, але плюс-мінус схожі з нашим: 86 місце з 25,6 Мб/с мобільного інтернету і 60 місце з 87 Мб/с стаціонарного.

Громадянська ініціатива: 25 тисяч голосів за мобілізацію працівників бюджетної сфери

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери стала дійсною бурею громадської активності, збираючи 25 тисяч голосів за три коротки дні. Це демонструє не лише важливість проблеми, але й загальний настрій нації щодо необхідних змін.

Варто відзначити, що ініціатор петиції пропонує конкретні заходи — надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця ініціатива відображає не лише потребу в змінах, а й відданість підтримці тих, хто служив у захисті країни.

Цікавою є порівняльна аналогія з іншою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників. Її збір голосів вимагав 87 днів, навіть із підтримкою великих телеграм-каналів. Порівнюючи ці два випадки, можна відчути зміну в усвідомленні громадянами важливості питань, що стосуються бюджетної сфери та державного управління.

Зазначено також, що петиція про мобілізацію правоохоронців та держслужбовців вже на розгляді президента протягом 4,5 місяців. Це вказує на необхідність швидкого та ефективного реагування на такі важливі громадські ініціативи.

Нарешті, цей приклад показує, як зростає активність громадян, які залучаються до формування державної політики через засоби інтернет-комунікації. Навіть із необхідністю авторизації, подібні петиції здатні набирати голоси за лічені дні, свідчачи про зростаючу свідомість і активність громадянського суспільства.

У висновках можна зазначити наступне:

• Громадянська активність в Україні набуває все більшого значення, як свідчить успішна збір підписів петиції про мобілізацію працівників бюджетної сфери за короткий час.

• Ініціатива щодо пріоритетного прийому на роботу демобілізованих зі Збройних Сил України відображає важливість підтримки тих, хто брав участь у захисті країни.

• Порівняння з іншою петицією показує різницю в усвідомленні громадянами проблем та їх готовності до швидкого реагування на них.

• Зацікавленість президента в розгляді петиції свідчить про важливість врахування громадської думки в процесі формування державної політики.

• Швидкий набір голосів навіть за умови авторизації свідчить про активність громадянського суспільства та їх бажання брати участь у вирішенні важливих питань країни.

У новому законі про мобілізацію встановлено процедуру адміністративного затримання громадян для доставлення до Тимчасового Центру Контролю (ТЦК). Ця ініціатива має на меті забезпечення ефективного контролю над мобілізаційними процесами та раціонального використання ресурсів у випадку потреби в рамках національної безпеки.

Нові правила встановлюють чіткі обмеження для поліції та представників ТЦК з метою захисту прав і свобод громадян. Зокрема, вони зобов’язані дотримуватися процедурного порядку при затриманні осіб та забезпечити їм право на правовий захист та адекватні умови утримання.

Усі дії поліції та працівників ТЦК повинні ґрунтуватися на законі та здійснюватися в межах їх повноважень, не перевищуючи встановлених норм. Крім того, закон передбачає обов’язкову реєстрацію всіх випадків затримання та доставлення до ТЦК для подальшого контролю за їх легітимністю та обгрунтованістю.

Такий підхід сприятиме підвищенню довіри громадян до державних органів та забезпечить більш ефективний захист їх прав у контексті мобілізаційних заходів. Адже лише через дотримання принципів законності та правової визначеності можна досягти сприятливих результатів для суспільства в цілому.

Згідно з постановою №560, працівники ТЦК мають право звертатися до поліції для адміністративного доставлення осіб до військкоматів або проводити заходи разом з правоохоронними органами стосовно громадян, які відмовляються від отримання повісток або порушують правила військового обліку. Однак, згідно зі статтею 262 КУпАП, поліція не має права вручати повістки, а лише здійснює адміністративне затримання військовозобов’язаних, які порушили військовий облік.

При затриманні поліція зобов’язана скласти протокол, у якому будуть зазначені дата, місце затримання, відомості про особу затриманого, мотиви затримання та інші характеристики. Також поліція повинна повідомити родичів затриманого про його місцезнаходження.

Згідно з новими правилами, ТЦК не має повноважень самостійно затримувати та доставляти громадян до себе. Такі повноваження належать лише поліції, і лише у визначених законом випадках. Поліція також не може самостійно без представника ТЦК вручити повістку.

Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Адміністративне затримання може тривати не більш як 3 години.

Щодо іншої процедури – доставлення – ч. 1 ст. 259 КУпАП, яка регулює доставлення порушника визначає наступне:

«З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу».

Отже, по-перше, у переліку осіб, які здійснюють доставлення до ТЦК, відсутні працівники ТЦК. По-друге, в силу змін, внесених до статті 258 КУпАП законом №3696-IX, який набув чинності наступним після закону про мобілізацію, 19 травня 2024 року (законопроект 10379 про заочні штрафи), складення протоколу про порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію більше не є обов’язковим.

Так, новий закон визначає, що «протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК, якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК підтвердних документів про отримання особою виклику».

Як зазначено у п. 47 і п. 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу, затвердженого постановою Кабміну від 16 травня 2024 р. №560, затримання поліцією та доставлення громадянина до ТЦК проводиться на підставі статей 261 (яка передбачає обов’язкове складення протоколу) і 262 КУпАП (яка визначає коло осіб, що мають право здійснювати затримання).

Щодо ініціювання затримання і доставлення до ТЦК постанова №560 визначає наступні повноваження ТЦК.

Керівники районних (міських) ТЦК:

Що саме мається на увазі під «вжиттям заходів» не конкретизується, однак це не означає, що ТЦК таким чином уповноважили на здійснення затримання і доставлення.

При цьому слід зауважити певну суперечність з іншою чинною постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів», яка визначає, що ТЦК звертаються до органів Національної поліції – у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного ТЦК, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку. Тобто, знов-таки, має місце умова – неможливість складення протоколу на місці.

Щодо повноважень поліції у контексті затримання і доставлення до ТЦК постанова №560 визначає наступне.

Під час здійснення оповіщення – у разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) ТЦК на підставі статей 261 і 262 КУпАП. При цьому поліцейські не мають право вручати повістки, але можуть входити до груп оповіщення і перевіряти військово-облікові документи.

Під час перевірки військово-облікових документів – у разі відмови прослідувати до районного (міського) ТЦК поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК на підставі статей 261 і 262 КУпАП.

В свою чергу, під час перевірки документів пропозиція «прослідувати» до ТЦК має надійти від старшого групи оповіщення (судячи з постанови, старшим може бути лише представник ТЦК) у таких випадках:

– у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ №1487 або Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,

– виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру «Оберіг».

Крім того, поліцейські самостійно можуть здійснити адміністративне затримання і доставлення особи до ТЦК:

– у разі відсутності військово-облікового документа (чи ВОД в електронній формі)

– наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи.

Також визначено, що керівники територіальних органів (підрозділів) поліції:

– організовують за зверненням ТЦК, адміністративне затримання та доставлення органів (підрозділів) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов’язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого ТЦК;

– повідомляють ТЦК про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення протягом 30 календарних днів до такого центру осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП;

– організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (ВОД в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи ВОД (ВОД в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого ТЦК.

Однак, знов-таки, виникають питання стосовно відповідності норм про доставлення «до найближчого ТЦК» з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. №1487, відповідно до якої доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП з метою складення протоколів відбувається «до відповідного ТЦК, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку».

Також Національна поліція за повідомленнями ТЦК, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу. Нагадаємо, що за статтею 337 КК кримінальна відповідальність передбачена за ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК.

Останні новини