Обмежено придатні до 5 лютого: що потрібно знати про повістки та ВЛК

У повсякденній метушні люди часто відкладають візит до лікаря, переконуючи себе, що відсутність болю чи підвищеної температури свідчить про добрий стан здоров’я. Такий підхід може бути хибним, особливо коли йдеться про онкологічні захворювання. Медики підкреслюють: рак не завжди подає очевидні сигнали, а імунного захисту, який повністю унеможливлює його розвиток, не існує.

Особливість онкології полягає в тому, що вона здатна тривалий час розвиватися приховано. На ранніх стадіях хвороба часто не супроводжується болем, слабкістю чи іншими симптомами, які зазвичай змушують звернутися по медичну допомогу. Ракові клітини можуть не провокувати помітної імунної реакції, тому організм не завжди «попереджає» людину про небезпеку.

Лікарі пояснюють, що «імунітету до раку» не існує, оскільки ракові клітини — це змінені власні клітини організму. Імунна система не завжди розпізнає їх як загрозу, особливо на ранніх етапах. У таких випадках не підвищується температура тіла, не з’являється гострий біль і не виникають типові ознаки запалення. Людина може почуватися добре, вести активний спосіб життя і водночас мати онкологічний процес, який поступово прогресує.

Однією з головних причин пізнього виявлення раку є саме відсутність симптомів. На початкових стадіях хвороба часто протікає «тихо», не змінюючи самопочуття. Це створює хибне відчуття безпеки. Коли ж з’являються помітні симптоми, захворювання нерідко вже переходить у складнішу стадію, що ускладнює лікування і знижує шанси на повне одужання.

Сучасна медицина розглядає профілактичні огляди як ключовий інструмент раннього виявлення онкологічних захворювань. Регулярні візити до лікаря без наявних скарг дають змогу виявити проблему на початковому етапі, коли лікування є менш агресивним, а прогноз — значно кращим. Більшість онкологічних захворювань, виявлених на першій або другій стадії, добре лікуються або тривалий час контролюються.

Фахівці радять не чекати тривожних сигналів організму. Профілактичні обстеження особливо важливі після 30–40 років, за наявності онкологічних захворювань у сімейному анамнезі, при хронічних хворобах, тривалому стресі або гормональних порушеннях. Навіть базові аналізи й огляди можуть відіграти вирішальну роль.

Рак — це не завжди про біль, слабкість чи очевидні симптоми. Часто це про тишу, яка вводить в оману. Саме тому лікарі наголошують: відсутність симптомів не є гарантією здоров’я. Регулярні профілактичні огляди — це не прояв страху, а відповідальне ставлення до себе. У сучасному світі турбота про здоров’я починається задовго до того, як щось починає боліти.

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього", поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це повідомив журналіст Олег Новіков.

Слідство зазначає, що у 2020-2023 роках Басан набув у власність низку дорогих активів, зокрема нерухомість, земельні ділянки та криптовалюту.

“За даними слідства, нова підозра Басана стосується відмивання коштів та недостовірного декларування. Зокрема, на той час директор Агентства місцевих доріг Полтавщини придбав житловий будинок на 200,3 кв. м з гаражем, будинком охорони, господарською будівлею та басейном у передмісті Полтави вартістю 13,7 млн грн”, — зазначили представники НАБУ та САП.

Крім того, підозра включає інші великі активи, такі як:

На активи наклали арешт, оскільки, як зазначив директор НАБУ Олександр Новіков, “слідство вважає, що Басан з метою приховування походження майна та його наявності оформив активи на родичів, залишивши за собою лише криптовалюту, яку не декларував. Родичі не мали законного доходу для отримання такого майна.”

Ще у 2019 році Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження проти Басана. У вересні 2022 року йому оголосили підозру та тимчасово звільнили з посади через призов на військову службу.

Справу продовжували розглядати в суді. У жовтні 2022 року Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід для Басана, зобов’язавши його внести 3,7 млн грн застави замість особистого зобов’язання. У січні 2023 року його звинуватили у зловживанні службовим становищем.

За матеріалами досудового слідства, з 20 по 22 грудня 2018 року, Басан уклав 22 однотипні договори на розробку проектно-кошторисної документації для ремонту ділянок доріг, таких як Чорнухи – Лубни та Миргород – Велика Багачка. Як зазначили в слідстві, при укладанні угод закупівлі було штучно поділено, щоб уникнути відкритих торгів. Це дозволило приватним підприємствам отримати неправомірну вигоду в понад 5 млн грн завдяки завищенню вартості проєктних робіт.

Окрім цього, у грудні 2018 року Басан, за версією слідства, здійснив нецільове використання бюджетних коштів, укладаючи договори на капітальний ремонт доріг, що також призвело до завищення сум оплат.

Розгляд апеляцій на ці звинувачення триває.