Обмежено придатні до 5 лютого: що потрібно знати про повістки та ВЛК

Фахівець з фізичної підготовки Ігор Касьяненко, який пройшов тривалі тренувальні збори у Туреччині, ухвалив рішення про зміну свого місця проживання і кар'єрного шляху. Він вирішив не повертатися до України, а розпочати нове життя у Сполучених Штатах Америки, зокрема в сонячному Маямі. Після завершення підготовки команди "Чорноморець" до відновлення сезону, 36-річний тренер пішов у відставку.

Згідно з офіційним повідомленням, Ігор Касьяненко виїхав разом з делегацією "Чорноморця" за межі України за дозволом Міністерства молоді та спорту. Проте в обумовлені строки він не повернувся. Тренер приєднався до тренерського штабу "Чорноморця" у січні 2022 року після попередніх робочих досвідів у казахській "Астані", "Шахтарі" з білоруського Солігорська, луганській "Зорі" та житомирському "Поліссі".

Цей випадок став ще одним прикладом використання тимчасового дозволу на виїзд за кордон для зміни місця проживання та кар'єрних перспектив. Раніше подібний крок зробили представники медіавідділу криворізького "Кривбасу" та гравці донецького "Шахтаря".

У висновках можна зазначити наступне:

• Ігор Касьяненко, фахівець з фізичної підготовки, прийняв рішення про переїзд до Сполучених Штатів Америки, поки не повертаючись з тривалих тренувальних зборів у Туреччині.

• Цей випадок свідчить про зростаючу популярність переїзду за кордон серед українських спортивних фахівців та гравців.

• Такий переїзд є одним із способів для спортивних працівників отримати нові професійні можливості та розширити горизонти кар'єри.

• Крім того, випадок Ігоря Касьяненка показує важливість тимчасових дозволів на виїзд за кордон для реалізації таких кар'єрних змін.

• Цей приклад може вплинути на інших українських спортивних фахівців, що розглядають подібні можливості, та надихнути їх на активні дії у пошуку нових шляхів у своїй кар'єрі.

Мешканці села Іза Хустського району на Закарпатті різко відреагували на рішення обласної комісії з питань ТЕБ та НС запровадити карантинні обмеження у зв’язку зі спалахом вірусного гепатиту А. Увечері 18 листопада місцеві жителі вийшли на акцію протесту, перекривши дорогу та вдавшись до радикальних дій — протестувальники підпалили металевий вагончик, у якому планувалося встановити карантинний блокпост.

Причиною обурення громади стало те, що обмежувальні заходи суттєво зачіпали повсякденне життя села. Зокрема, батьки школярів отримали повідомлення про переведення навчального процесу на дистанційну форму, а всі освітні заклади Ізи були тимчасово зачинені. Місцеві жителі вважали такі заходи надмірними та непродуманими, наголошуючи, що обласна влада не провела роз’яснювальної роботи та не забезпечила достатнього обговорення з громадою перед ухваленням рішення.

За словами місцевих жителів, рішення про карантин було несподіваним та не враховувало потреб громади. «Сьогодні в наше село приїхали чиновники і оголосили його непроїзним. Батькам дітей прийшли смс, що вони не мають права відвідувати школу та садочки Хуста», – повідомила учасниця протесту.

Вогонь знищив металевий вагончик та майно всередині. На місці працювали кілька екіпажів поліції та ДСНС. Водіїм радили обирати альтернативні маршрути руху.

19 листопада протест продовжився: люди знову перекрили дорогу на пішохідному переході, а школа залишалася закритою. Керівництво Хустської громади на ситуацію поки не відреагувало.

Нагадаємо, 16 листопада в Ізі зареєстрували сім підтверджених випадків гепатиту А. 17 листопада обласна комісія ухвалила низку протиепідемічних заходів, включно з дистанційним навчанням, забороною масових заходів та обмеженням в’їзду туристичних автобусів.

Кандидатка на посаду судді Львівського апеляційного суду, завідувачка кафедри кримінального права та кримінології Львівського університету внутрішніх справ Ірина Газдайка-Василишин, під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів розповіла про джерела свого майна. Вона заявила, що частину свого майна придбала завдяки спадщині від бабусі. Це сталося в межах регулярної процедури перевірки кандидатів на посаду суддів, під час якої претенденти повинні надавати детальну інформацію про свої доходи та майнові активи.

Газдайка-Василишин зазначила, що спадщина дозволила їй зробити певні придбання, але при цьому не повідомила точні деталі про суму або предмети, що стали частиною її майна. Така інформація є важливою для перевірки потенційної конфліктності інтересів і забезпечення прозорості при призначенні на відповідальну посаду судді.

Громадська рада доброчесності видала висновок, що кандидатка не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Також зазначено, що професорка у 2011 році захистила дисертацію, а вже у 2012 році видала монографію із аналогічним текстом, що свідчить про самоплагіат.

Крім того, у 2017 році вона стала власницею автомобіля Peugeot 308CC 2011 року випуску вартістю 162 тис. грн, однак вартість автомобіля у декларації значно нижча за ринкову. У 2023 році професорка розлучилася, але не вказала майно та доходи колишнього чоловіка, що викликало додаткові запитання у ВККС.

Ірина Газдайка-Василишин закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка у 2001 році, з 2004 року працює у Львівському державному університеті внутрішніх справ, у 2011 році захистила кандидатську дисертацію, а у 2013 році отримала звання доцента.