Понеділок, 21 Вересня, 2026

Протест у селі Іза: громада виступила проти карантину через спалах гепатиту А

Важливі новини

Екс-депутат Київської облради Дмитро Крейнін підозрюється в організації схеми із захоплення землі у столиці

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За даними слідства, група осіб, шляхом підробки установчих документів, здійснили фіктивну зміну керівництва гаражних кооперативів та автостоянок для їхньої приватизації, а також за підробленими документами заволоділи землями КП «Київпастранспарксервіс». Члени ОЗУ в період з 2021 по 2023 рік незаконно заволоділи понад 45 об’єктами нерухомості в Києві.

Реєстрація нерухомості здійснювалася за схемою вчинення реєстраційних дій щодо об’єктів, які нібито побудовані до 1991 року. У багатьох випадках об’єктів нерухомості ніколи не існувало за адресами, за якими реєструвалося право власності.

Після цього через підконтрольного землевпорядника виготовлявся проєкт землеустрою на земельну ділянку та відповідні відомості вносились до Державного земельного кадастру де зазначалось що користувачем є компанія, яка підконтрольна одному із зловмисників.

Для реєстрації нерухомості він використовував низку підконтрольних компаній, засновниками, керівниками та бенефіціарами яких є також підконтрольні йому люди, які отримували за це кошти. Наприклад, ТОВ «Стейкхолдери прилеглих територій», чиїми власниками є Олександр Харченко, Арсен Романюк і Дмитро Крейнін.

Останній – колишній депутат Київської обласної ради від фракції партії «УДАР Віталія Кличка» у 2010-2015 роках. Після цього він працював завідувачем сектору протидії корупції Київської ОДА. Після цього був заступником міністра Кабміну. ЗМІ називали Крейніна власником ринку «Лісовий» у Києві. Раніше Крейнін був одружений на дочці екс-спікера ВР Володимира Литвина.

Фігурант корупційної справи 2017 року знову під слідством через «дронові закупівлі»

Бізнесмена та колишнього заступника голови Запорізької облради Владислава Марченка затримали у справі про розкрадання бюджетних коштів, виділених на закупівлю дронів для української армії. Разом з ним підозрюваними стали чиновник Міноборони Віталій Кузнєцов та колишній голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай. Для Марченка це вже друга гучна кримінальна справа. У 2017 році йому оголошували підозру […]

Перспективи виборів із зовнішніми гарантіями: оцінка політичних шансів на тлі воєнної реальності

Віталій Портников, відомий український журналіст і аналітик, звертає увагу на те, що можливе проведення президентських виборів у форматі із зовнішніми безпековими гарантіями може сформувати особливий політичний контекст, у якому позиції чинного глави держави Володимира Зеленського виглядатимуть найбільш виграшними. Йдеться про сценарій, коли вибори відбуваються не в умовах активних бойових дій, а в ситуації часткового або повного «замороження» конфлікту, причому із залученням США та Росії як гарантів безпеки на час виборчого процесу.

На думку Портникова, такий формат кардинально обмежує можливості для формування конкурентного середовища. У період воєнного стану більшість політичних сил не має достатнього доступу до медіа-ресурсів, суспільної мобілізації та інструментів ведення відкритої кампанії. У цих умовах потенційні конкуренти Зеленського можуть або відмовитися від участі, або не мати ресурсів для повноцінного передвиборчого змагання. Це створює ситуацію, коли політичне поле фактично звужується до одного домінуючого кандидата.

У такому разі, вважає Портников, виборча кампанія матиме обмежений характер і, швидше за все, складатиметься з так званих технічних кандидатів або спойлерів. Це суттєво підсилює позиції чинного президента, який зберігає впізнаваність, контроль над вертикаллю влади та публічний ресурс навіть у період воєнного стану.

Журналіст також зауважив, що проведення виборів у таких умовах де-факто відбуватиметься під час війни, що створює додаткові переваги для чинного глави держави. Раніше колишній президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має організувати президентські вибори, а Володимир Зеленський висловив готовність провести голосування протягом 60–90 днів за умови надання Сполученими Штатами необхідних гарантій безпеки виборчого процесу.

Керівника Запорізького підрозділу Міноборони підозрюють у махінаціях із дровами

Керівника Запорізького квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони Івана Максименка затримано через підозру в організації закупівель дров для потреб ЗСУ за завищеними цінами. Про це повідомили правоохоронці, які кваліфікували його дії як службову недбалість, що завдала державі багатомільйонних збитків. Слідство встановило, що посадовець систематично укладав прямі договори з фізичними особами, уникаючи передбачених законом процедур закупівель. Як наслідок, […]

Накопичення військ РФ в Україні: потенційні загрози для обласних центрів

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ситуація по всій лінії фронту залишається досить складною і росіяни мають цілі щодо низки обласних центрів України. Про це заявив капітан 1 рангу запасу Військово-морських сил ЗСУ Андрій Риженко в коментарі “Еспресо.TV”.

За його словами, якщо подивитися на загальну картину бойових дій на лінії зіткнення, то можна побачити, що ЗС РФ зосередили на півдні та сході надзвичайно велику кількість військ. Їх по всьому фронту може бути близько півмільйона осіб і їхнє завдання — далі дестабілізувати ситуацію в Україні та впливати на настрої населення.

“Коли починалася широкомасштабна агресія, на 7 різних напрямках було 150 тисяч військових. Зараз на трьох напрямках їхня кількість практично втричі більша. Росіянам поставлено завдання максимально захопити територію Донецької області та наблизитися до таких обласних центрів, як Запоріжжя, Дніпро, Суми, Харків, щоб регулярно обстрілювати їх із далекобійної артилерії та КАБів на відстані 50-70 км”, — заявив Андрій Риженко.

У Генеральному штабі ЗСУ аналізують ситуацію, що склалася, щоб у майбутньому максимально стримати противника від виконання стратегічних завдань, які стосуються низки обласних центрів, зазначив капітан 1 рангу запасу ВМС ЗСУ.

Вугледар на Донеччині, з якого напередодні вийшли бійці Сил оборони, є однією з точок, яку російські окупанти намагалися захопити тривалий час і для цього були використані серйозні сили. Окупація міста безумовно є неприємним фактом, однак якщо подивитися на стратегічну картину, то значного ефекту від цього в росіян не буде.

“Дійсно, була суперечлива інформація про ситуацію там, але треба довіряти позиції Збройних сил України. Там було дуже складно, оскільки російська армія використовує тактику виснаження, завалюючи ЗСУ великою кількістю засобів ураження, КАБами, артилерією, реактивною артилерією тощо”, — підсумував Андрій Риженко.

Нагадаємо, 26 вересня повідомлялося, чи можуть ЗС РФ форсувати Дніпро і знову захопити Херсон. За словами представника Сил оборони півдня, Владислава Волошина, наразі українські військові мають усю острівну частину Дніпра та будь-які під’їзди до Херсона. Росіяни не займаються підготовчими кроками, щоб у майбутньому здійснити форсування.

24 вересня повідомлялося, що за адекватної підтримки Заходу Україна може піти в контрнаступ у 2025 році, писали в The Washington Post. Утім, для цього буде потрібна також мобілізація і розширення оборонної промисловості, зазначили журналісти.

Мешканці села Іза Хустського району на Закарпатті різко відреагували на рішення обласної комісії з питань ТЕБ та НС запровадити карантинні обмеження у зв’язку зі спалахом вірусного гепатиту А. Увечері 18 листопада місцеві жителі вийшли на акцію протесту, перекривши дорогу та вдавшись до радикальних дій — протестувальники підпалили металевий вагончик, у якому планувалося встановити карантинний блокпост.

Причиною обурення громади стало те, що обмежувальні заходи суттєво зачіпали повсякденне життя села. Зокрема, батьки школярів отримали повідомлення про переведення навчального процесу на дистанційну форму, а всі освітні заклади Ізи були тимчасово зачинені. Місцеві жителі вважали такі заходи надмірними та непродуманими, наголошуючи, що обласна влада не провела роз’яснювальної роботи та не забезпечила достатнього обговорення з громадою перед ухваленням рішення.

За словами місцевих жителів, рішення про карантин було несподіваним та не враховувало потреб громади. «Сьогодні в наше село приїхали чиновники і оголосили його непроїзним. Батькам дітей прийшли смс, що вони не мають права відвідувати школу та садочки Хуста», – повідомила учасниця протесту.

Вогонь знищив металевий вагончик та майно всередині. На місці працювали кілька екіпажів поліції та ДСНС. Водіїм радили обирати альтернативні маршрути руху.

19 листопада протест продовжився: люди знову перекрили дорогу на пішохідному переході, а школа залишалася закритою. Керівництво Хустської громади на ситуацію поки не відреагувало.

Нагадаємо, 16 листопада в Ізі зареєстрували сім підтверджених випадків гепатиту А. 17 листопада обласна комісія ухвалила низку протиепідемічних заходів, включно з дистанційним навчанням, забороною масових заходів та обмеженням в’їзду туристичних автобусів.

Останні новини