Обшук у Спілці православних журналістів: що сталося?

Депутата Одеської міської ради Віталія Саутьонкова підозрюють у внесенні недостовірних відомостей до електронної декларації на суму, що перевищує 41 мільйон гривень. Такі висновки оприлюднені за результатами повної перевірки, яку Національне агентство з питань запобігання корупції проводило у період із вересня 2025 року по січень 2026 року. Аналіз поданих даних та зіставлення їх із наявною інформацією в державних реєстрах виявили суттєві розбіжності між задекларованими статками та встановленими фактами.

У декларації депутат зазначив значні суми готівкових коштів. Зокрема, йдеться про 308 тисяч доларів США, 10 тисяч євро та 702 тисячі гривень, які він зберігав у готівці. Крім того, у документі вказано, що його дружина володіла ще більшими заощадженнями: 390 тисяч доларів США, 370 тисяч євро та майже 5 мільйонів гривень у готівковій формі. Сукупний обсяг задекларованих готівкових активів викликав додаткову увагу перевіряючих органів.

Загальна сума готівки подружжя, за підрахунками НАЗК, перевищує 52,5 млн грн, тоді як реально вони могли заощадити лише близько 11,3 млн грн. Таким чином, різниця між задекларованими активами та можливими накопиченнями складає 41,2 млн грн.

Крім цього, у декларації депутата виявлено інші порушення. Він не зазначив наявність закордонних паспортів у дружини та трьох дітей, а також не надав дані про об’єкт нерухомості за кордоном, де вони проживали після виїзду з України 21 лютого 2022 року.

Раніше завершилося розслідування справи про розкрадання 32 барж на суму майже 83 млн грн. Саутьонков та його колега Віктор Баранський, разом із керівниками фірм, які брали участь у схемі, а також керівником ДП «Українське дунайське пароплавство», мають постати перед судом. Баржі були безоплатно передані компаніям, підконтрольним депутатам. У лютому 2024 року Саутьонкова та Баранського оголосили у розшук.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов, у якому вимагає визнати активи чинного народного депутата необґрунтованими та стягнути їх у дохід держави. Підставою для цього стали результати глибокого моніторингу способу життя політика, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції. Виявлені дані вказують на істотні розбіжності між офіційно задекларованими доходами та фактичним майном, яким користувався народний обранець.

У НАЗК зазначають, що їхній аналіз включав перевірку витрат, стилю життя та доступу посадовця до ресурсів, що виходять за рамки задекларованих можливостей. Серед підтверджених доказів — інформація про користування об’єктами нерухомості та транспортом, фінансова вартість яких суттєво перевищує рівень задекларованих доходів депутата. Такі дані створили підстави для підготовки позову, спрямованого на повернення сумнівних активів державі.

Йдеться про такі транспортні засоби:

— Toyota Land Cruiser 200 (2020 р.в.),— BMW 730LD (2020 р.в.),— BMW X5 (2020 р.в.).

Загальна вартість цих активів становить понад 8,6 млн гривень.

За даними НАЗК, посадовець мав навіть офіційний допуск для заїзду на територію Верховної Ради на одному з цих авто. Аналіз доходів депутата, членів його сім’ї та пов’язаних осіб показав, що законні прибутки не дозволяють придбати такі транспортні засоби.

У зв’язку з цим НАЗК дійшло висновку, що автомобілі є необґрунтованими активами в розумінні законодавства та підлягають цивільній конфіскації.

Відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України, такі активи можуть бути стягнуті на користь держави за рішенням ВАКС. САП просить суд застосувати цей механізм.

Як повідомляють правоохоронці Одещини, у травні в одній із квартир на проспекті Шевченка стався випадок, який сколихнув місцеву громаду. За попередніми даними слідства, 45-річний чоловік повернувся додому та застав свою співмешканку не на самоті. Між парами виникла гостра суперечка, яка стрімко переросла в агресивний конфлікт.

З’ясовано, що погоджуватися зі словами жінки чоловік не захотів і, піддавшись емоціям, почав поводитися агресивно. Сварка, що мала всі шанси завершитися словесною перепалкою, перетворилася на фізичне протистояння. У ході конфлікту чоловік наніс співмешканці удари, від яких вона знепритомніла та згодом померла.

Правопорушницю затримали на місці проживання та вилучили ніж, яким спричинено поранення. Під час досудового розслідування вона зізналася у скоєному. Обвинувачення жінці було висунуте за ч. 2 ст. 121 КК України – умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя, що спричинило смерть потерпілого.

Суд, дослідивши надані докази, визнав обвинувачену винною і призначив покарання у вигляді семи років позбавлення волі.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Наша оборона дає тріщини”, – заявив іздінаю високопоставлений український чиновник.

Поки що, за його словами, це “тактичний успіх”, але РФ має намір продовжувати наступ.

Українські чиновники впевнені, що головною метою Путіна на полі бою цього року є захоплення якомога більшої кількості земель. Однак деякі з них налаштовані оптимістично і вважають, що наступ РФ сповільниться в міру наближення до великих міст, де українська оборона надійніша.

Аналітики ж кажуть, що за останній місяць росіянам вдалося захопити “кілька ключових позицій і об’єктів рельєфу, при цьому ситуація для українців на цих напрямках неухильно погіршується”.

Головною причиною називається кадровий дефіцит ЗСУ. Але також Росії вдалося скористатися “непорозумінням з боку українців і невмілою ротацією військ”, особливо в районах Покровська і Торецька.

Тут FT робить перехід на те, що “серед української громадськості зростає підтримка ідеї припинення війни через переговори”, і наводить відповідні опитування.