Обстріл Ізмаїла: російські дрони вдарили по порту та цивільним об’єктам

Напад на працівників ТЦК у Чернівецькій області, який став об'єктом публічного обурення, розгорнувся у віддаленому районі, що межує з Румунією. Відеозапис, що став основою ширення інформації у соцмережах, зафіксував момент, коли двоє чоловіків у військовій формі стали жертвами нападу зі сокирами. Порушники, які прибули на місце події на жовтій "Ниві", не лише збили одного з військовослужбовців, але й активно напали на працівників ТЦК, розбивши вікна їхнього автомобіля та наносячи тілесні ушкодження. Інцидент відбувся поблизу контрольно-пропускного пункту "Горлеча" у селі Плоска Вижницького району, у гірській місцевості, що знаходиться за п'ять кілометрів від румунського кордону. Поліція Чернівецької області підтвердила, що напад був спрямований саме проти працівників ТЦК. Винуватці конфлікту, двоє місцевих мешканців, вже затримані та піддані кримінальному розслідуванню за підозрою у хуліганстві. Це не єдиний випадок подібних нападів у Чернівецькій області: раніше вже фіксувалися подібні інциденти, зокрема, місяць тому у селі Космачі Івано-Франківської області. Ці напади стають предметом серйозного розгляду і обговорення як у соціальних мережах, так і серед владних структур.

У селі Космачі Івано-Франківської області спалахнув напружений конфлікт, коли місцеві жінки блокували дорогу жінці, яка, за їхніми словами, була "навідницею ТЦК" і звинувачувалася у співпраці з військкоматом у визначенні призовників. Постраждала розповіла, що протестувальниці атакували її автомобіль, витягали її через вікно, рвали волосся. Одна з нападниць, за її словами, вдарила дитину по голові після того, як заштовхнула биту через вікно. Поліція розпочала кримінальне провадження у зв'язку зі збиттям трьох людей, серед яких була й неповнолітня. Важливо зазначити, що в соцмережах недавно також поширювалися відеозаписи застосування сили працівниками ТЦК проти чоловіків, які, ймовірно, намагалися ухилятися від мобілізації. Все це відбувається в контексті розгляду урядового законопроєкту про посилення мобілізації, який розглядається в парламенті. За словами президента Володимира Зеленського, військове командування потребує мобілізувати ще близько 500 тисяч осіб для забезпечення резерву та ротації військовослужбовців на фронті.

У вищезгаданій статті відображено ряд інцидентів, що свідчать про напруженість суспільно-політичної ситуації в деяких регіонах України. Напади на працівників ТЦК та подібні конфлікти свідчать про глибокі соціальні проблеми та відсутність довіри до владних структур. Поширення відеозаписів та інформації в соцмережах щодо ситуацій з військовими та відсутність ефективних механізмів контролю над такими діями свідчать про необхідність комплексного підходу до розв'язання цих проблем. Крім того, обговорення урядового законопроєкту щодо посилення мобілізації також відображає загальну напругу в суспільстві та необхідність уважного розгляду питань оборони та безпеки. Важливою є ефективна реакція владних структур на подібні інциденти та забезпечення безпеки та прав людини на рівні закону.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Станом на 2024 рік, близько 6,5 мільйонів українців перебувають за кордоном як біженці або тимчасові мігранти. Дослідження показують, що 64% українців, які зараз живуть у Європі, планують повернутися додому після війни. Однак лише 56% тих, хто вже повернувся в Україну мають намір залишитися, тоді як решта вивчають можливість знову виїхати за кордон, особливо якщо економічна ситуація залишатиметься нестабільною.

Аналітики міграційної компанії International Expert кажуть, що багато людей після війни можуть «жити на дві країни». Мова йде про українців, які зараз отримали за кордоном посвідку на проживання або навіть друге громадянство. Після війни ці люди будуть активно повертатися в сім’ї в Україну.

Але разом з тим, рівень життя в країнах, наприклад, Євросоюзу залишатиметься значно вищим, ніж на батьківщині. Тому ці нові біпатриди (особи з двома громадянствами), найімовірніше, житимуть в Україні та час від часу їздитимуть до Європи на заробітки.

Можлива й зворотна ситуація, коли теперішні біженці залишаться на постійне проживання в ЄС (якщо статус їм це дозволятиме), а в Україну приїжджатимуть лише в гості до родичів або для вирішення важливих справ, як от продаж нерухомості. Таке явище вже зараз спостерігається в Польщі.

19 грудня ПрАТ «АК «Київводоканал» підписало договір з ТОВ «Далгакиран компресор Україна» на постачання дев’яти дизель-генераторних установок на загальну суму 243,41 мільйона гривень. Інформація про закупівлю була оприлюднена в системі публічних закупівель «Прозорро». Згідно з умовами договору, підприємство замовило дизель-генератори українського виробництва для забезпечення стабільної роботи об'єктів у Києві та Київській області.

Дизель-генератори, які надаватиме постачальник, будуть виготовлені у контейнерному або капотному виконанні і обладнані системами управління, охолодження двигуна та комплектами фільтрів. Це дозволить забезпечити надійне джерело електропостачання в разі відключення основних енергетичних мереж, що є особливо важливим для комунальних підприємств, які відповідають за водопостачання та водовідведення.

Аванс за договором становить 224,14 млн грн, що дорівнює 92% загальної вартості закупівлі. Гарантійний строк експлуатації обладнання визначений у два роки, а забезпечення виконання договору складає 2% його ціни.

Шість дизель-генераторних установок Cummins C2250D5E-UA номінальною потужністю 1,6 МВт закупили по 27,91 млн грн за одиницю, що еквівалентно близько 659 тис. доларів США за курсом НБУ на дату укладання договору. Ще три установки Cummins C2000DSEB-UA потужністю 1,5 МВт коштували по 25,31 млн грн, або близько 598 тис. доларів. Таким чином, питома вартість генераторів становить від 16,87 до 17,45 млн грн, або 399–412 тис. доларів за 1 МВт.

Для порівняння, у вересні 2024 року КП «Водоканал» у Запоріжжі закуповувало дизель-генератори аналогічної потужності в контейнерному виконанні у іншого постачальника. Тоді генератори Darex Energy потужністю 1,8 МВт коштували 31,40 млн грн, а установки на 1,5 МВт — 27,81 млн грн. Їхня питома вартість сягала 17,44–18,54 млн грн за 1 МВт. Ще дорожчими були закупівлі наприкінці 2022 року, коли рятувальні служби замовляли мобільні енергетичні установки по 25 млн грн за одиницю без ПДВ, із питомою вартістю понад 20 млн грн за 1 МВт.

Закупівлю генераторів для «Київводоканалу» провели без проведення відкритих торгів. Підставою стала нагальна потреба, підтверджена протоколом постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА.

В обґрунтуванні зазначено, що внаслідок масованої атаки росії 9–10 жовтня 2025 року було пошкоджено електромережі ДТЕК «Київські електромережі». Це призвело до масштабних знеструмлень і зупинки насосного обладнання на 28 об’єктах «Київводоканалу». Значна кількість мешканців столиці залишилася без стабільного водопостачання та водовідведення. У жовтні–листопаді 2025 року тривало виділення та перерозподіл коштів на рівні Київради, а в листопаді робоча група підприємства надала технічне завдання на закупівлю генераторів. Від відкритих торгів відмовилися через ризик затягування процедури щонайменше на 30 днів.

ТОВ «Далгакиран Компресор Україна» зареєстроване у Києві. Компанією володіють її директор В’ячеслав Дінков та ТОВ «Далгакиран Макіна», кінцевим бенефіціаром якого є громадянин Туреччини Айхан Далгакиран.