Очльник “Фундації DEJURE” Михайло Жернаков продовжує впливати на судову систему не дивлячись на зв’язки з РФ

Троє українських ветеранів, які мають ампутації, здійснили неймовірне досягнення, яке стало історичним для нашої країни. Вони перепливли протоку Боніфачо, що розділяє південну частину французької Корсики та північну частину італійської Сардинії. Загальна дистанція, яку подолали герої, становила 12,8 кілометра. Цей подвиг є не лише фізичним досягненням, а й символом мужності, волі та незламного духу, який характеризує наших військових навіть після важких травм та випробувань.

Про це повідомила громадська організація ONE TEAM FORCES, яка активно займається підтримкою військових та ветеранів. Вона допомагає їм адаптуватися до цивільного життя та реалізувати свої потенціали через різноманітні спортивні й реабілітаційні ініціативи. Ця організація вже не раз доводила, що навіть у найважчих умовах, після серйозних поранень, українські ветерани можуть досягати великих висот, і їхній дух залишається непереможним.

Заплив мав розпочатися ще вранці, однак через складні погодні умови — шквальний дощ, грім і блискавку — команді довелося тимчасово повернутися на берег. Після покращення погоди плавці стартували о 8:36 ранку. Марафонська водна дистанція пролягала від скель Корсики до скель Сардинії. У складних умовах, серед сильних течій і непередбачуваних змін погоди, команда ветеранів показала результат у 4 години 50 хвилин і фінішувала четвертою серед семи команд-учасниць.

Заплив через протоку Боніфачо вважається офіційною марафонською дистанцією у відкритій воді. Це перший в історії випадок, коли її подолала команда ветеранів з ампутаціями. Їх досягнення стало не лише спортивним проривом, а й потужним символом витривалості, мужності та реабілітації через спорт.

Українською спільнотою досить галасливо обговорюється неординарна історія взаємодії двох відмінних особистостей – Юлії Цепун та Ярослава Бондаренка. Ця пара, яка, здавалося б, ніколи не могла зійтися за спільною метою, насправді збудувала незвичайний бізнес на крові і боротьбі за правду. За останні два роки війни, коли смерть обійшла кожну українську родину, Цепун і Бондаренко виявилися не просто спостерігачами подій, а активними учасниками боротьби.

Юлія Цепун, вдова героя Майдану, розпочала свій шлях у сфері громадської діяльності, ставши начальником відділу територіальної роботи у КП “Київський міський центр допомоги учасникам АТО”. Проте, за її діяльністю закріпилися тіньові схеми та підозри в корупції, що нещодавно вразили громадську думку.

Ще однією цікавою фігурою в цьому складному пазлі є Ярослав Бондаренко, відомий інтернет-вимагач. Разом із співмешканцем Ігорем Савчуком вони створили мережу сайтів, що поширюють компрометуючу інформацію та пропонують її видалення за гроші. Їхня протиправна діяльність стала предметом ретельного аналізу та обговорення української громадськості.

Таким чином, створенням бізнесу на крові та боротьбою за правду, Цепун та Бондаренко стали відомими по всій країні. Вони, кожен у своїй сфері, визначилися як ключові фігури в сучасному соціально-політичному ландшафті, незалежно від різниці у своїх підходах та методах досягнення мети.

Інтрига навколо Ярослава Бондаренка, його походження та діяльності, стає все більш захоплюючою. Починаючи з перших днів війни, коли він перебував у Києві з друзями по цеху, він демонстрував неординарний підхід до боротьби за країну. Замість того, щоб використовувати свій бойовий досвід та знання військової справи на фронті, Бондаренко вирішив зосередитися на збиранні грошей для фронту, навіть жебракуючи на ці цілі.

Але що сталося зі справжнім патріотизмом? Чому Бондаренко обрав шлях віддалення від фронту, замість того, щоб брати активну участь у захисті України? Чи він міг бути лише вірним слугою Порошенка, який мігрував за своїм політичним лідером, навіть за рахунок власного призначення?

Пізніше, після того як країна виносила героїчні жертви на фронті, Бондаренко відпочивав у компанії Юлії Цепун у Іспанії та Австрії. Як вони опинилися в Європі і хто забезпечував його такі часті виїзди, залишається загадкою.

Однак найбільше вражає те, як Бондаренко змінив свою поведінку та місце проживання. Він, який колись насміхався над ухилянтами та втікачами, раптом знайшов себе в Чехії, звідки, за вказівкою, бомбить ворогів, у тому числі і Президента України. Хто стоїть за цими діями і чи виконує Бондаренко чиюсь волю, залишається поки що загадкою, але ми обіцяємо розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

У вищезгаданій статті ми відкрили неординарну історію Ярослава Бондаренка, який, здавалося б, мав бути активним учасником війни, проте обрав інший шлях. Замість бойового фронту він сконцентрувався на збиранні грошей для фронту, а згодом відправився відпочивати у Європу разом з Юлією Цепун. Загадковим стало його переселення до Чехії, де він раптово знайшов себе у ролі активного борця з ворогами України, зокрема, Президентом. Невідомо, хто стоїть за цими діями та чи виконує Бондаренко чиюсь волю. Однак наша редакція обіцяє розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Тож слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

У Києві, в будівлі ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» за адресою вул. Шота Руставелі, 39/41, ймовірно, продовжує свою діяльність шахрайський кол-центр, попри те, що раніше вже проводилися слідчі дії. Журналісти проекту «СтопКор» зафіксували активність підозрілого офісу на 9 та 10 поверхах цього приміщення. Під час чергового візиту медіа-агенти виявили численні ознаки того, що офіс може бути залучений до шахрайських схем, що стосуються псевдоінвестиційних проектів.

Згідно з інформацією, яку вдалося зібрати журналістам, приміщення, де працює кол-центр, виглядає так, ніби воно спеціально забарикадоване. Це може свідчити про те, що у випадку раптового візиту правоохоронців або інших перевіряючих органів, там готові застосувати заходи для захисту своїх «діяльностей». Крім того, для охорони об’єкта, за словами очевидців, було залучено до 20 молодих людей, які ймовірно виконують роль фізичної охорони або здійснюють контроль за вхідними та вихідними особами.

Журналісти залишили на дверях офісу попереджувальні наклейки та листівки про можливу шахрайську діяльність. За інформацією СтопКору, кол-центр може функціонувати за сприяння керівництва Укрпрофоздоровниці. Зокрема, у матеріалі згадується голова правління установи професор Микола Субота.

Микола Субота очолює правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» з 2011 року. Раніше діяльність підприємства неодноразово ставала предметом публічних дискусій та перевірок через підозри у зловживаннях із майном профспілок та санаторними об’єктами.

У розслідуванні також згадуються факти, оприлюднені раніше в медіа, щодо майнових придбань, які, на думку активістів, могли не відповідати офіційним доходам посадовця. У 2017 році біля Укрпрофоздоровниці проходили акції протесту з вимогою перевірити можливі корупційні схеми в установі.

Варто зазначити, що ще влітку минулого року на цій локації проводилися обшуки через підозри у діяльності шахрайського кол-центру. Тоді правоохоронці отримали доступ до приміщень для проведення слідчих дій.

Наразі офіційної реакції керівництва Укрпрофоздоровниці або правоохоронних органів щодо нових заяв журналістів не оприлюднено. Водночас питання функціонування подібних контакт-центрів у столиці залишається актуальним, а перевірка викладених фактів потребує належної правової оцінки.