Субота, 7 Червня, 2025

Очльник “Фундації DEJURE” Михайло Жернаков продовжує впливати на судову систему не дивлячись на зв’язки з РФ

Важливі новини

Майже 1,5 мільярда втрачено: Екс-посадовець Міноборони Лієв уникнув запобіжного заходу

Відомо, що Вищий антикорупційний суд вирішив питання щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у причетності до схеми з махінаціями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Він був направлений в СІЗО, проте не залишився там довго, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, і він був відпущений додому ще 9 квітня. На жаль, Лієв не повернувся до в'язниці, коли ВАКС скасував рішення щодо його звільнення, і тепер він залишився без запобіжного заходу. Суддя Ярослав Шкодін зазначив, що САП не зміг знайти достатні докази для підтвердження підозри про розкрадання, що послужило підставою для рішення суду. Таким чином, поки що питання щодо вини Лієва залишається відкритим, а судді вирішили не розглядати клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні владою та причетності до махінацій з бюджетними коштами на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України. Незважаючи на підозри та аргументи прокуратури, суд не підтримав клопотання щодо тримання Лієва під вартою та вирішив відпустити його під особисте зобов'язання. Проте після скасування рішення щодо звільнення Лієва з СІЗО, він не повернувся, а таким чином залишився без запобіжного заходу. Вирішення суду залежить від достатнього обґрунтування обвинувачення, а також від наявності доказів щодо злочину, тож подальші кроки у цій справі можуть бути визначені результатами подальшого розслідування.

Статистика смертей у Києві: Грип та COVID-19 збирають свій облік серед мешканців столиці

У Києві продовжується напружена боротьба з епідеміологічними захворюваннями, зокрема грипом та COVID-19. Міська влада активно впроваджує заходи для контролю та запобігання поширенню інфекцій. Протягом першого тижня 2024 року зареєстровано понад 10 тисяч нових випадків, половина з яких стосується дітей, а десятеро дорослих втратили життя.

Начальник міської влади, Сергій Попко, підкреслив, що всі можливі заходи вживаються для стримування епідемії, але наголосив на важливості дотримання рекомендацій Міністерства охорони здоров’я та Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Міська влада закликає мешканців дотримуватися маскового режиму та активно вакцинуватися. Основний акцент робиться на повному курсі вакцинації, який залишається безоплатним для всіх українців у 2024 році. Інформацію про місця вакцинації можна знайти на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я або за телефоном 0 800 602019.

Пункти вакцинації використовують вакцини “Janssen” (виробник “Johnson & Johnson”) та “Comirnaty” (“Pfizer”), а також доступна вакцина для дітей від 5 років (“Pfizer” – вакцина “Comirnaty” для дітей).

Влада закликає громадян приділяти увагу вакцинації та дотриманню необхідних заходів безпеки, оскільки це є загальною відповідальністю кожного громадянина. Спільні зусилля та відповідальність громадян є ключовими в подоланні цієї складної ситуації і сприяють збереженню здоров’я населення.

У висновку важливо відзначити, що епідеміологічна ситуація в Києві залишається тривожною, з ростом випадків грипу та COVID-19, зокрема серед дітей. Міська влада вживає активних заходів для обмеження поширення інфекцій та підкреслює важливість дотримання рекомендацій органів охорони здоров'я.

Зазначається, що влада робить все можливе для стримування епідемії, в той час як відповідальність громадян у дотриманні маскового режиму та активній участі у вакцинації важлива. Повний курс вакцинації визнається основним заходом захисту від COVID-19, і його надання безкоштовно для населення є важливим кроком у боротьбі з пандемією.

Важливо також відзначити роль спільних зусиль влади та громадян у подоланні складної ситуації, а також підкреслити значення дотримання встановлених протиепідемічних заходів для збереження здоров'я населення та владишвидкого подолання епідемії.

Чому Україна не може виробляти власні ракети

Економіст Павло Вернівський, який спеціалізується на аналізі оборонного сектору, звертає увагу на комплекс факторів, що впливають на цю ситуацію. За його словами, існує низка причин, через які Україна, маючи нагальну потребу в сучасних ракетних системах, все ще не досягла бажаного обсягу виробництва.

Чому Україна не виготовляє ракети? Озвучу власну версію.

У нас не виготовляють ракети не тому, що не вміють. Якщо трохи погуглити, то можна побачити безліч перспективних розробок. І ОТРК “Грім-2”, наш аналог “Іскандера”. І крилаті ракети “Коршун”. Навіть рік тому хтось там хвалився, що в нас переробили ракету “Нептун” для ударів по наземних цілях.

Тож проблема не в тому, що ми не можемо виробляти ракети. Проблема в тому, що ми робимо це дуже повільно та в недостатній кількості. А це тому, що нам не вистачає системності, пріоритетності. Плюс — ефективних і якісних управлінських рішень для пришвидшення розробок і подальшого виробництва. І увесь цей комплекс питань, а саме відсутність розуміння та бажання втручатися у виробничі процеси, породжує ситуацію, коли “верхи не розуміють, а низи не можуть”. І, ймовірно, саме через це вітчизняна ракетна програма досі буксує.

Загалом усі проблеми, які заважають розробці й виробництву власних ракет, спостерігалися ще до початку повномасштабного вторгнення протягом усіх років незалежності. Українська промисловість деградувала упродовж 30 років, багато чого втрачено й забуто. А деякі процеси, від логістичних звʼязків і до внутрішніх виробничих процесів, були порушені. Усе потрібно відбудовувати, та цим наразі практично ніхто не займається.

Для аналогії уявіть, що у вас є автомобіль, який побував у декількох ДТП і починає барахлити. За аналогією з таким автомобілем, механізми українського ВПК неадекватно працюють, але замість того, щоб поремонтувати, усі вважають, що він поїде самостійно, достатньо лише залити бензин. Однак це так не працює.

Водночас люди, які дали вказівку розробляти ракетну програму, вважають: для того, щоб вирішити проблему, треба лише виділити кошти і дати держзамовлення. На цьому вся їхня робота закінчується. Проте, навіть якщо на ракетну програму знайдуть гроші, так само, як колись для заводу “Антонов”, коли Зеленський пообіцяв закупити його літаки, це не гарантує швидкої появи цих ракет. Тим паче, що багато проблем, які наразі стоять перед підприємствами оборонного сектору, вони самостійно вирішити не в змозі.

Наприклад, візьмемо процес розробки. Будь-яка промислова продукція — це своєрідний конструктор, який збирають із різних деталей та компонентів. Певні деталі цього умовного конструктора ми можемо імпортувати, але є компоненти, які імпортувати дуже важко, тому що країни-власники цих технологій можуть встановлювати обмеження на їхній експорт. У США експорт ракетних технологій регулюється спеціальним режимом — Missile Technology Control Regime (MTCR), який обмежує доступ до цих технологій усім охочим і дозволяє постачати їх лише ключовим країнам-партнерам. Однак, навіть з урахуванням того, що зараз Україна є партнером США, це не означає, що дозвіл на отримання цих технологій ми отримали автоматично. Його треба отримувати окремо. А це, у свою чергу, політичне питання. Тобто навіть у цьому напрямку потрібна системна робота, аналогічна тій, яка ведеться для отримання вже готової зброї від Заходу. Частково вона триває, але не є системною, водночас здебільшого ця ініціатива йде знизу, від компаній. А далі до неї приєднуються політики, щоб попіаритися, підписати якийсь меморандум — і все. Тож політична робота для пришвидшення отримання цієї технології не ведеться взагалі.

Додатково у виробників можуть виникати проблеми з кадрами. Дуже часто цю проблему важко вирішити, бо через деградацію сектору в галузі залишилося мало фахівців. Тому тут теж потрібні й політичні, й управлінські рішення для пошуку та підготовки необхідних кадрів. Причому, додатково треба заново популяризувати професію, шукати фахівців з інших галузей чи й залучати іноземних фахівців, які б закривали наші слабкі місця у певних сферах. Цієї роботи також немає.

Окремо потрібно відзначити, що проблеми спостерігаються не лише на етапі розробки, а й у виробництві. Тобто, коли вже є якась готова розроблена зброя, але навіть її ми не можемо випускати у великих кількостях. Усе це пояснюється деградацією виробництва, втратою кадрів, навичок організації виробництва. Про що тут говорити, якщо ці люди зараз не можуть створити навіть масового виробництва простіших реактивних снарядів для РСЗО чи навіть снарядів, тобто елементарнішого продукту, аніж технологічні ракети. І якщо ми не можемо вирішити проблему зі снарядами, то я не думаю, що варто очікувати просування у ракетній програмі, адже для цього не створено відповідних передумов.

Не виключаю навіть саботажу на виробництвах зброї, адже росіяни можуть вербувати співробітників сектору ВПК так само, як і коригувальників для ракетних ударів. І учасники процесу можуть цілеспрямовано гальмувати процес, розповідаючи наших держдіячам, які в тому не петрають, що швидше й більше зробити неможливо.

Тому у мене є сумніви, що ці проблеми буде вирішено. Якби було помітно, що в управлінців є бажання вирішувати ці проблеми, то, можливо, у мене був би кращий прогноз. Зараз я цього не бачу.

Орбан відмовився підтримати санкції проти Росії через дії України

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вкотре виступив із різкою заявою, заявивши, що його країна не підтримає нові санкції проти Росії, доки Україна не відновить транзит російського газу через свою територію. Це стало наслідком рішення України, яка з 1 січня 2025 року припинила транзит російського газу, завершуючи десятирічну залежність від цього енергетичного ресурсу. В інтерв’ю виданню 24.HU […]

The post Орбан відмовився підтримати санкції проти Росії через дії України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Макрон і Каллас різко засудили удар по Сумах: «Росію потрібно зупинити»

Президент Франції Емманюель Макрон і верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас рішуче засудили ракетну атаку Росії на місто Суми 13 квітня, яка призвела до численних жертв серед мирного населення. У своїй заяві французький лідер закликав до більш сміливих та рішучих дій міжнародної спільноти для тиску на Кремль. «Ми маємо діяти сміливо, аби змусити […]

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.

Михайло Жернаков, який був призначений суддею Вінницького окружного адміністративного суду у лютому 2012 року за сприяння Віктора Януковича, відвідав Росію під час найгарячіших моментів протестів в Україні. Зокрема, він брав участь у заходах, організованих Асоціацією юристів Росії та іншими правозахисними структурами. Це відбулося в розпал акцій на Майдані, коли стало очевидно, що Росія активно підтримує владу Януковича в боротьбі з протестувальниками.

Важливим моментом є те, що після повернення з Москви Жернаков одноосібно ухвалив рішення, яке визнавало незаконним рішення Хмільницької міської ради щодо суспільно-політичної ситуації в країні. Це рішення містило вимоги до президента та Верховної Ради України про відставку уряду. Експерти вважають, що ця дія була узгоджена з вищими ешелонами влади і мала на меті створення перешкод для протестувальників та збереження злочинного режиму Януковича.

Після того, як про ці факти стало відомо, до Державного бюро розслідувань була подана заява про вчинення злочину Михайлом Жернаковим. Зокрема, вказується на низку тяжких злочинів, що були вчинені як ним особисто, так і як співучасником, серед яких — зловживання владою та перевищення повноважень.

Ці звинувачення не є єдиними, оскільки пізніше Жернаков був затриманий за ухилення від мобілізації, що також викликало неабиякий резонанс. Крім того, виявлено, що його докторська дисертація містить академічний плагіат, що унеможливлює подальшу викладацьку діяльність у вищих навчальних закладах. Проте він продовжував надавати неправдиву інформацію, заявляючи, що працює викладачем у «Київській школі економії», що також виявилось неправдою.

Наразі Жернаков є головою «Фундації DEJURE», яка, за даними експертів, має значний вплив на судову систему через участь у складі Громадської ради доброчесності. Виявлені факти свідчать про його глибоке вплив на суддівські процеси та ухвалення негативних рішень щодо суддів в Україні.

Останні новини