Одеська фірма без торгів спорудить військове некрополь під столицею

Національний банк України повідомив, що не володіє технічними можливостями встановити походження доларових банкнот у фірмовому пакуванні, вилучених правоохоронцями під час обшуків у межах розслідування так званого «Міндічгейту». Інформація про це надійшла у відповіді регулятора на запит журналістів «Української правди». Пачки доларів у фірмовому пакуванні викликали особливу зацікавленість через їхню можливу роль у фінансових операціях, пов’язаних із підозрілими схемами, але встановити їхнє походження НБУ не зміг.

У відповіді зазначено, що Нацбанк не має доступу до системи, яка дозволяла б простежити рух конкретних серій банкнот через міжнародні та внутрішні канали обігу. За словами представників регулятора, навіть якщо купюри зберігаються у початковій упаковці банку, ідентифікувати їх шлях від випуску у США до потрапляння на територію України технічно неможливо. Відповідні дані перебувають у компетенції іноземних фінансових органів, з якими Нацбанк не має безпосереднього механізму обміну інформацією для таких випадків.

У Нацбанку нагадали, що з 24 лютого 2022 року банки взагалі не мають права видавати клієнтам готівкову іноземну валюту у фірмовому пакуванні банкнот номіналом 100 доларів США з маркуванням емітента.

Також із початком повномасштабної війни було встановлено суворі обмеження на зняття готівки з рахунків. Зокрема:

– добовий ліміт становить не більше 100 тис. грн у еквіваленті, тобто орієнтовно 2 380 доларів за поточним курсом;– обмеження діє для фізичних і юридичних осіб без винятку;– банкам категорично заборонено обходити ці правила чи видавати валюту поза встановленими лімітами.

Таким чином, поява у фігурантів розслідування пачок доларів у заводській упаковці викликає додаткові питання, адже такі банкноти не могли легально потрапити до клієнтів у період воєнного стану.

Ця невідповідність стала ще одним епізодом, який підсилює увагу до корупційних зв’язків, що фігурують у «Міндічгейті», та ставить під сумнів прозорість операцій із готівковою валютою в окремих структурах.

Начальник столичного главку Національної поліції Дмитро Шумейко все частіше опиняється у фокусі суспільної дискусії через обставини, які викликають сумніви щодо прозорості його професійного шляху й походження задекларованих статків. Його тривала служба у міліції, а згодом у поліції, що на перший погляд виглядає послідовною та успішною, приховує низку невирішених питань, які роками залишаються без чітких офіційних пояснень.

Одним із найбільш резонансних аспектів біографії посадовця стало уникнення люстрації. Закон, що був ухвалений після Революції Гідності, передбачав очищення системи від посадовців, які займали керівні або чутливі посади у період до зміни влади. Шумейко підпадав під дію цих критеріїв, проте процедура не торкнулася його жодним чином. Це породило численні підозри та дискусії про можливі неформальні рішення, що дозволили йому залишитися у системі.

Проте найбільше запитань викликає його діяльність у Києві. За інформацією джерел, Шумейко сформував систему контролю над низкою міських схем — від тендерних закупівель до ярмарків, де нібито діє незаконний платний доступ до місць. Такі механізми дозволяють перерозподіляти бюджетні кошти на користь підконтрольних структур та формувати стабільні грошові потоки. Окремі учасники ринку скаржаться, що поліція тут перетворилася на інструмент тиску та «регулювання».

Попри офіційну зарплату у 1,3 млн грн за 2023 рік, родина керівника столичної поліції володіє активами, які складно пояснити лише доходами держслужбовця. Йдеться про кілька квартир у Києві загальною площею понад 270 м², частки у дачних будинках та земельних ділянках, а також про значні суми готівки у гривні та доларах. Окремо Шумейко декларує право користування об’єктами спортивного комплексу «База Волна» та ділянкою на понад 800 м², оформленою на юросіб і родичів.

Аналітики звертають увагу, що сукупність цих факторів свідчить не лише про можливі корупційні ризики, а й про створення впливової тіньової мережі, яка дозволяє очільнику поліції Києва впливати на бізнес-середовище та процеси в місті далеко за межами своїх формальних повноважень. За таких умов розслідування щодо діяльності Шумейка фактично заблоковані, а система, яку він вибудував, продовжує працювати й забезпечувати стабільний прибуток.

Обмеження вільної міграції депутатів: чому офіс Президента не випускає опозиційних парламентарів за кордон

У висловленому інтерв'ю з народним депутатом від "Голосу" Ярославом Железняком було заявлено, що офіс Президента Володимира Зеленського запобігає виїзду опозиційних депутатів за кордон. За його словами, навіть такі спроби, як подорож до Вашингтона для спілкування з американськими політиками та участь у заходах Міжнародного валютного фонду, блокуються через втручання офісу Президента.

Железняк стверджує, що кожне плановане відрядження депутатів, навіть після отримання всіх необхідних дозволів, повинне отримати погодження з офісом Президента на дуже високому рівні. Він також вказав на те, що голосування депутатів часто прив'язують до можливості або неможливості виїзду за кордон, що він вважає неправомірним і порушенням закону.

За Железняком, подібна практика має політичний характер і є засобом тиску на депутатів. Він наголосив на тому, що ці факти документовані і передані міжнародним партнерам, і він впевнений, що вони мають зреагувати на цю ситуацію.

Зокрема, Железняк відзначив, що такі дії офісу Президента можуть порушувати законодавство, включаючи кримінальне. Він впевнений, що це питання буде вирішено, і відправив відповідні матеріали на міжнародний рівень для уваги та можливих дій.

У висновку можна зазначити наступне:

Офіс Президента України здійснює контроль над можливістю виїзду опозиційних депутатів за кордон

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У серпні 2024 року врожай зернових зібрано менший, що зумовлено передусім початком збору ярих культур, у яких через несприятливі погодні умови у період вегетації та дозрівання сформувалася нижча урожайність

Станом на 29 серпня 2024 року врожай зернових та зернобобових культур склав 28,7 млн тонн, що трохи менше порівняно з 29,2 млн тонн на ту ж дату попереднього року.

Урожайність становила 42,2 ц/га проти 43,9 ц/га в минулому році, а площа обмолоту збільшилася до 6,8 млн га порівняно з 6,6 млн га відповідно.

Варто зазначити, що врожай станом на серпень 2024 року зменшився на 1,6% у порівнянні з минулим роком, хоча кількість засіяних територій цьогоріч збільшилась на 3%.

Українські аграрії засіяли 2,8 млн га озимих культур, з них 1,8 млн га – зернові. Лідери по сівбі озимих зернових – Волинь, Полтавщина, Кіровоградщина та Тернопільщина.