Офіс президента спростував чутки про те, що є країни які не хочуть вступу України до НАТО

Результати дослідження Інституту вивчення війни (ISW) свідчать про недоліки в протиповітряній обороні України, особливо в певних районах, що створює сприятливі умови для активності російської авіації на стратегічно важливих фронтових ділянках. Експерти вбачають, що здатність російських літаків проникати на великі відстані українського повітряного простору без значних втрат свідчить про недоліки у системах протиповітряної оборони біля лінії фронту.

Ця неспроможність стримати російську авіацію ускладнює обстановку на передовій. Крім того, зазначається, що українські Збройні Сили мають обмежену здатність атакувати російські стратегічні літаки, що може лише тимчасово обмежити їх дії. Подібні обмеження вже були помічені після ліквідації деяких систем протиповітряної оборони в минулому. За даними експертів ISW, цей обмежений ударний потенціал України не може компенсувати критичний дефіцит у протиповітряній обороні.

На додачу, українські війська все ще використовують залишкову техніку та розміщують обмежені засоби протиповітряної оборони на деяких важливих фронтових ділянках, що створює прогалину у захисті і відкриває можливості для більш послідовних та ефективних дій російської авіації на землі, зокрема, на ділянці біля Часів Яру.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Протиповітряна оборона України має недоліки в певних районах, що сприяє активності російської авіації на стратегічно важливих фронтових ділянках.

• Недоліки у протиповітряній обороні зумовлюють здатність російських літаків проникати в український повітряний простір без значних втрат.

• Українські Збройні Сили мають обмежену здатність атакувати російські стратегічні літаки, що може тимчасово обмежити їх дії.

• Необхідно вдосконалити системи протиповітряної оборони та модернізувати військову техніку для забезпечення ефективного захисту України.

• У зв'язку з наявними прогалинами у протиповітряній обороні, Україні слід вжити заходів для посилення безпеки та зменшення вразливості перед можливими агресивними діями з боку Росії.

На завершення травня місяця, Головне управління розвідки Міністерства оборони України звернуло увагу на зміни в обстановці на Харківщині та Сумщині й здійснило аналіз, щоб зрозуміти ситуацію на місцях. Згідно їхніх висновків, російські окупаційні війська активно проводять прикордонні операції на Харківщині, проте варто зауважити, що це не може бути розглянуто як спроба наступу на обласний центр.

За словами Юсова, можна констатувати: “те, що ворог планував, він не досяг навіть близько. Завдяки, насамперед, діям українських Сил безпеки та оборони”.

Загалом навпроти Харківщини та Сумщини противник сконцентрував угруповання – в понад 50 тисяч.

Стосовно бойових дій у Харківській області представник ГУР зазначив, що “Наразі ми бачимо саме прикордонну операцію. Те, що відбувається – не наступ на Харків”.

Щодо загроз для Сумського напрямку Юсов наголосив наступне.

“Якщо будуть підстави для занепокоєння, безумовно – про це будуть офіційно повідомляти. Ситуація там добре відома, плани і ресурси ворога – також”.

Рішення Верховної Ради викреслити з законопроєкту про мобілізацію положення про "дембель" викликало значне обговорення. За словами заступниці голови фракції "Слуга народу" Євгенії Кравчук, такий крок був обумовлений побоюванням, що затвердження відповідного пункту щодо демобілізації військових після 36 місяців може призвести до скорочення допомоги від Заходу. Вона наголосила на тому, що наши партнери на Заході висловлювали занепокоєння стосовно цієї норми та навіть прямо запитували про наміри України у воєнній справі, нагадуючи про надану допомогу. Кравчук зазначила, що хоча ця допомога є недостатньою, очікується позитивне рішення щодо пакета допомоги від США. Проте, виключення пункту про "дембель" відправило б сигнал, ніби Україна готова знімати зі служби значну кількість військових. Це, за словами політика, може створити враження про готовність країни до капітуляції, що викликає питання про доцільність надання допомоги такій країні. Не забуваймо, що початкова версія законопроєкту передбачала демобілізацію після 36 місяців служби, але цей пункт був вилучений перед другим читанням під впливом звернення головкому Сирії.

Висновки щодо згаданої статті можна сформулювати таким чином:

• Викреслення положення про "дембель" з законопроєкту про мобілізацію викликало значну обуреність і обговорення серед політичних коліг та громадськості.

• Причиною цього кроку стала опіка за збереженням допомоги від Заходу, оскільки вважалося, що введення такої норми про демобілізацію може призвести до скорочення міжнародної підтримки.

• Заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук підкреслила важливість уважного ставлення до партнерства з країнами Заходу та уникнення сигналів, що можуть спричинити сумніви у готовності України до ведення війни.

• Необхідність збереження допомоги від міжнародних партнерів визначено як ключовий фактор для зміцнення обороноздатності країни та забезпечення її безпеки в умовах військового конфлікту на сході.