“Океан Ельзи” здивує світ англомовним альбомом: новий витік творчості!

Посадові особи Державної митної служби України та Національного банку, серед яких т.в.о. голови митниці Сергій Звягінцев та заступник голови НБУ Дмитро Олійник, опинилися у центрі гучного скандалу. За матеріалами розслідування, вони можуть бути причетні до організованої схеми розкрадання коштів, яка діяла через фіктивний імпорт безпілотних літальних апаратів.

За даними слідчих органів, до оборудки були залучені також керівники окремих регіональних митниць. Учасники групи створили розгалужену мережу компаній-«одноденок», через які здійснювалося документальне оформлення нібито імпорту дронів. Серед таких фірм фігурують ТОВ «Буллет», ТОВ «Експорт Мастер», ТОВ «Анвер Торг», ТОВ «Асконіпром», ТОВ «Промофлай», ТОВ «Спецприлад» та інші юридичні особи, зареєстровані на підставних осіб і фактично не ведучі господарської діяльності.

Схема має подвійний ефект: держава втрачає мільярди гривень, а Збройні Сили України не отримують критично необхідні для фронту дрони, що знижує боєздатність армії та ставить під загрозу життя військових. У той же час посадовці та банкіри збагачуються під прикриттям війни.

У зв’язку з цим до компетентних органів подано скаргу з вимогою провести повну перевірку діяльності Державної митної служби, Національного банку та залучених банків, встановити факти фіктивного імпорту та незаконного виведення коштів і притягнути винних до кримінальної відповідальності.

Окремо громадськість вимагає публічних пояснень від Сергія Звягінцева та голови НБУ Андрія Пишного щодо використання схем фіктивного імпорту та заходів з їх припинення, які мають критичне значення для обороноздатності України під час війни.

У 2026 році жителі прифронтових регіонів України матимуть можливість отримати грошову й продовольчу підтримку в межах програм Всесвітньої продовольчої програми ООН. Допомога спрямована на домогосподарства, які проживають у зонах підвищеного ризику та щодня стикаються з наслідками бойових дій, руйнування інфраструктури й обмеженого доступу до базових послуг.

Планується, що підтримка надаватиметься у кількох форматах, аби максимально врахувати реальні умови життя людей. У населених пунктах, де збережено роботу магазинів, ринків і банківської системи, пріоритетом стане грошова допомога. Вона дозволить родинам самостійно купувати необхідні продукти та товари першої потреби, підтримуючи водночас місцеву економіку.

Через скорочення фінансування програма зосереджується насамперед на найбільш уразливих категоріях населення. Йдеться про людей, які проживають поблизу лінії фронту, евакуйованих, осіб похилого віку, людей з інвалідністю, багатодітні родини, а також громадян, які втратили стабільний дохід унаслідок війни.

Формат допомоги визначається умовами у конкретній громаді. У населених пунктах, де працюють магазини та є можливість придбати продукти, передбачена грошова підтримка. Вона може надаватися у вигляді щомісячних виплат у розмірі 1200 гривень або як разова екстрена допомога в сумі 10 800 гривень. Такі виплати зазвичай призначають після евакуації або обстрілів, які призвели до пошкодження житла.

Для громад, де доступ до торгівлі обмежений або повністю відсутній, передбачена натуральна допомога. Людям щомісяця надаватимуть продуктові набори вагою близько 13 кілограмів. До них входять базові продукти тривалого зберігання, зокрема крупи, борошно, макаронні вироби, консерви, олія, цукор і сіль.

У програмі наголошують, що самостійної онлайн-реєстрації для отримання допомоги не існує. Формування списків отримувачів здійснюється органами місцевої влади та партнерами ООН безпосередньо на місцях — у громадах і транзитних центрах.

Окремо громадян закликають бути уважними та остерігатися шахраїв. Справжні представники гуманітарних програм не телефонують із вимогою надати CVV-код, пін-код банківської картки чи доступ до онлайн-банкінгу. Усі виплати здійснюються офіційно та без жодних «попередніх платежів».