Неділя, 6 Вересня, 2026

Окупація призводить до гуманітарної кризи в Олешках: безслідно зникають тіла загиблих

Важливі новини

В Херсоні компанія без співробітників і техніки побудує укриття за 82 млн грн

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Управління капітального будівництва Херсонської міської ради уклало угоду з київською компанією «Тенсенс» на будівництво великого протирадіаційного укриття на території херсонського професійного училища №2. Це укриття має бути побудоване в районі багатоповерхівок і приватного сектору, але підряд було надано без проведення відкритих торгів. Дозвіл на такий контракт дала Рада оборони області ще 14 листопада.

Вивчивши кошторис, журналісти «Главкома» з’ясували, що компанія «Тенсенс» завищила ціни на матеріали для будівництва. Наприклад, пісок і щебінь у проекті коштують майже вдвічі дорожче за ринкові ціни. Це ставить під сумнів чесність компанії та ефективність використання бюджетних коштів на таких проєктах.

Цікаво, що «Тенсенс» була заснована лише в травні 2023 року, а її власники та керівники – Сергій Гайдукевич та Вадим Кушнір – пов’язані з десятками інших компаній, які згодом змінили свої власників і реєстраційні адреси. Ці факти вказують на ймовірне використання компанії для продажу підрядів та схем, пов’язаних із перепродажем будівельних послуг.

Незважаючи на те, що компанія не має техніки та співробітників, вона отримала підряд на 82 млн грн. Керівника та власника компанії змінили лише за два дні до підписання контракту. Новим директором і кінцевим бенефіціаром став Максим Сердюк з Полтавщини, який раніше був зареєстрований як таксист.

Мешканці Херсона вже кілька місяців протестують проти будівництва великих протирадіаційних укриттів у місті, побоюючись, що зростання військової інфраструктури може привернути додаткові обстріли з боку Росії. Незважаючи на це, місцева влада продовжує просувати нові будівельні проекти, що викликає додаткову стурбованість серед громадськості.

Поліція затримала блогерів у Києві за стрим

У Києві правоохоронці затримали п’ятьох блогерів, які під час прямої трансляції в соцмережах хизувалися пістолетом, вживали нецензурну лексику та перебували у стані сп’яніння. Інцидент стався в одному з кафе поблизу Контрактової площі, повідомили в столичній поліції. Порушників, яким від 16 до 27 років, виявили під час моніторингу соцмереж. На відео видно, як один із учасників […]

Директор Департаменту транспортної інфраструктури Сергій Підгайний у відпустці, поки у столиці колапс через неприбраний сніг

Поки у столиці транспортний колапс через неприбраний сніг, новий директор Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської адміністрації Сергій Підгайний відсутній на робочому місці “через відпустку”. Нагадаємо, Сергій Підгайний являється соратником екс-мера Одеси Геннадія Труханова, який після відставки Труханова працевлаштувався у Віталія Кличка.

Автоматичне продовження відстрочок від мобілізації в Україні: хто може скористатися перевагами

Міністерство оборони України анонсувало новий етап автоматичного продовження відстрочок...

Вирок за колабораціонізм: ужгородський суд покарав чоловіка за співпрацю з російськими компаніями

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив вирок у справі Андрія Самарченка, уродженця Сєвєродонецька, якого обвинувачували у співпраці з російськими підприємствами під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Суд визнав чоловіка винним у колабораційній діяльності, передбаченій Кримінальним кодексом України, та призначив йому покарання у вигляді штрафу на суму 102 тисячі гривень із конфіскацією належного майна.

Згідно з матеріалами справи, до початку війни Самарченко працював у ПрАТ «Сєвєродонецький Оргхім» — підприємстві, що спеціалізувалося на розробленні проєктно-технічної документації для хімічної, нафтової та газовидобувної галузей. До 2022 року серед замовників компанії були низка російських корпорацій, які отримували технічні рішення та консультаційні послуги. Після початку збройної агресії, попри запроваджені обмеження на будь-яку співпрацю з державою-агресором, Самарченко, за даними слідства, продовжив підтримувати ділові контакти з окремими представниками російського бізнесу, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Після початку війни Самарченко разом із партнерами створив у Москві компанію «ТехИнновации» й продовжив розробку програмних продуктів для промислових клієнтів, зокрема для «Норнікеля». При цьому він залишався співробітником «Оргхіму» на посаді керівника офісу управління проєктами.

Слідство встановило, що до березня 2025 року Самарченко та його спільники через литовську компанію TP AIM UAB переказали з Росії в Україну близько 400 тисяч євро.

Обвинувачений визнав провину й уклав із прокурором угоду. Суд врахував співпрацю з правоохоронцями під час розслідування.

Суддя Олексій Фазикош визнав Самарченка винним за статтею про колабораційну діяльність. Крім штрафу та конфіскації майна, чоловіка позбавили права протягом 10 років займатися розробкою проєктів програмних продуктів для російських нафтопереробних, металургійних та інших підприємств.

На тимчасово окупованій території Херсонщини, зокрема в Олешках, ситуація загострюється і перетворюється на одну з найстрашніших гуманітарних криз з початку повномасштабної війни. Російські війська та їхні союзники дозволяють ховати лише тих, хто помер природною смертю, в той час як загиблих від обстрілів та вибухів примусово вивозять до сусіднього Каланчака. Після цього багато родин роками не можуть дізнатися, де знаходяться тіла їхніх близьких.

Начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко в коментарі для Укрінформу зазначила, що ситуація з похованнями на окупованих територіях стала критичною і вже викликає потрясіння навіть у місцевих жителів, які тривалий час стикаються з окупацією. Окупаційна влада пояснює вилучення тіл необхідністю фіксації так званих "злочинів ЗСУ", що призводить до того, що загиблих українців вивозять для проведення судово-медичних експертиз. Однак, як показує практика, родичі часто не отримують ані результатів експертиз, ані самих тіл для поховання, залишаючись у тривалій невідомості.

Гасаненко поділилася історією жінки, яка кілька місяців чекала на повернення тіла сина. Врешті-решт їй повідомили, що його поховали в одному з населених пунктів, але на точне місце поховання так і не вдалося з’ясувати. Родина залишилася без можливості належно попрощатися з близькою людиною.

Проблема з похованнями в Олешках не нова. Ще на початку зими Гасаненко повідомляла, що в місті немає кому ховати померлих. Тіла доводилося вивозити на експертизу до Каланчака чи Скадовська, а витрати на похоронні послуги сягали десятків тисяч рублів, що є непосильним для більшості мешканців.

Крім того, місто практично ізольоване, оскільки навколишні дороги заміновані, а спроби доставити продукти чи медикаменти часто закінчуються трагічно. З початку року стало відомо про випадки загибелі людей, які намагалися привезти навіть хліб. Олешки вже багато місяців знаходяться на межі гуманітарної катастрофи: тут відсутні стабільні постачання електроенергії, газу та води. Медична допомога фактично недоступна, а постачання продуктів відбувається епізодично. За словами Омбудсмана Дмитра Лубінця, мешканці кожного дня стикаються з дефіцитом води, їжі та медикаментів.

Станом на весну 2026 року в Олешках залишалося близько двох тисяч людей, у той час як до війни тут проживало кілька десятків тисяч. Багато з тих, хто залишився, є людьми похилого віку, маломобільними громадянами та сім’ями з дітьми.

Ситуація з природними смертями є особливо складною. Рідні отримують довідки в лікарні, але далі змушені самостійно транспортувати тіла на кладовище, оскільки транспорту не вистачає. Часто труни або загорнуті тіла перевозять на звичайних тачках, а дві людини вручну несуть покійного до місця поховання.

Не менш важкою є ситуація в місцевій лікарні, де залишилося лише кілька літніх лікарів, а медичних препаратів катастрофічно бракує. Постачання до міста обмежене, і для багатьох мешканців навіть стаціонарний лікувальний процес стає можливістю отримати хоча б мінімум їжі.

Правозахисники підкреслюють, що відповідно до міжнародного гуманітарного права окупуюча держава зобов’язана забезпечити цивільне населення продовольством, медичними послугами та належним ставленням до тіл загиблих. Проте інформація з Олешок свідчить про протилежне. Місто залишається відрізаним від зовнішнього світу, а його мешканці борються не лише за їжу та воду, але й за можливість гідно поховати своїх рідних.

Таким чином, Олешки стали яскравим прикладом того, як окупація знищує не лише інфраструктуру, але й базові людські цінності. Для багатьох сімей найстрашнішим випробуванням є не лише виживання, а й невідомість щодо долі вже втрачених близьких. За умов, що міжнародні організації закликають до гуманітарного доступу в місто, десятки родин все ще чекають на відповіді, де ж поховані їхні рідні.

Останні новини