П’ятниця, 24 Квітня, 2026

Вирок за колабораціонізм: ужгородський суд покарав чоловіка за співпрацю з російськими компаніями

Важливі новини

Втрата стратегічних ресурсів в Україні: приватні інтереси проти державного контролю

В Україні критично важливі ресурси зникають не лише через воєнні дії, а й унаслідок непрозорих домовленостей між бізнесом і посадовцями. Яскравим прикладом є Пержанське родовище берилію у Житомирській області, де держава фактично втратила контроль над стратегічними надрами. Розробку цього родовища здійснює ТОВ «Пержанська рудна компанія», що входить до орбіти BGV Group. Центральним елементом структури є кіпрська BGV Group Limited, через яку цінна сировина виводиться за межі країни, створюючи ефект офшорного управління.

Цей випадок демонструє системну проблему: стратегічні активи опиняються у руках приватних компаній із непрозорими схемами володіння, а державні органи не контролюють реальні потоки ресурсів. Наслідки цього явища виходять за межі економіки: втрата контрольованих запасів мінералів знижує національну безпеку, обмежує технологічний розвиток і впливає на геополітичну стійкість України.

Формально процедура виглядала законною, однак оцінка впливу на довкілля існувала лише номінально. Реальних екологічних досліджень перед початком видобутку проведено не було, попри те, що роботи розгорнулися в межах Поліського природного заповідника — території, де будь-яка господарська діяльність прямо заборонена законом.

Просування цього проєкту було неможливим без політичного та адміністративного лобізму. У схемі фігурують колишні керівники Державної служби геології та надр України, які погоджували документи та дозволи. На парламентському рівні процес супроводжували представники фракції «Слуга народу».

Ключову роль відіграли голова комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Олег Бондаренко та голова підкомітету з питань надрокористування Павло Якименко. Останній є сином співзасновника «Пержанської рудної компанії», що створює очевидний і задокументований конфлікт інтересів. Попри це, всі погодження проходили в прискореному режимі без публічних обговорень і належного контролю.

Паралельно компанія декларує занижені обсяги видобутку берилію, що дозволяє мінімізувати рентні платежі до бюджету. За оцінками експертів, реальна вартість покладів Пержанського родовища становить від 80 до 100 мільярдів доларів. Для порівняння: у бюджет надходять лише незначні суми, тоді як основні фінансові потоки виводяться за кордон.

Натомість регіон отримує токсичні відходи з важкими металами та радіоактивними домішками, які забруднюють ґрунти й водні горизонти Полісся. Йдеться не лише про економічні втрати, а й про довгострокову екологічну катастрофу.

Капітал, отриманий від експлуатації надр, Буткевич спрямовує у девелоперський бізнес. У 2024 році BGV Group Management уклала партнерську угоду з компанією SAGA Development Андрія Вавриша для реалізації житлового комплексу Boston Creative House у Києві. Контроль над проєктом було розподілено через інвестиційні фонди «Магнум» та «Ельбрус» між структурами Геннадія Буткевича та Максимом Вавришем — сином девелопера.

Таким чином формується замкнений ланцюг: стратегічні надра України перетворюються на джерело приватних девелоперських прибутків, тоді як держава втрачає контроль, кошти і ресурси, критично важливі для оборонного сектору.

За результатами аналізу цієї схеми відкрито низку кримінальних проваджень. Печерська окружна прокуратура Києва внесла відомості до ЄРДР за фактом самоуправства. Служба безпеки України в Дніпропетровській області розслідує службове підроблення. Поліція Харківської області та Державне бюро розслідувань відкрили провадження за фактами незаконного видобутку корисних копалин.

Втім, подальший хід цих справ демонструє інше. Розслідування носять формальний характер, активних слідчих дій не зафіксовано, а ключові фігуранти залишаються поза реальною процесуальною відповідальністю. Провадження відкриваються, але не доходять до логічного завершення, що лише підтверджує системність і захищеність цієї схеми.

Українська емігрантка відкрила паб у південному Уельсі: історія успіху та культурний обмін

У світлі триваючої війни в Україні та масового переселення людей через конфлікт, історія Владислави Крапивкої, яка змогла знайти нове життя в південному Уельсі, вражає своєю витривалістю та прагненням допомогти місцевій спільноті. Її ініціатива відкриття пабу The Lamb, враховуючи складні умови і виклики, що постали перед нею, свідчить про великий дух підприємництва та сили волі.

Зусилля Крапивкої не лише спрямовані на власний успіх, але й на підтримку місцевої економіки та культурного життя. Відкриття пабу, який є важливим елементом культурної спадщини міста, що вже святкує своє 160-річчя, стало символом надії та відродження.

Незважаючи на важкі часи та невизначеність щодо подальшого розвитку ситуації в Україні, Владислава Крапивка продовжує вперед, демонструючи приклад сміливості та рішучості, які варто вдячно приймати і підтримувати.

Життя Владислави було повним різних випробувань і змін. Починаючи зі свого пабу в Києві і переходячи до нового життя в південному Уельсі, вона відчула різницю між культурою пабів в обох країнах. Українські паби не мають такого самого атмосферного спілкування, як британські. Тут кожен гостинець є місцем, де можна знайти нових друзів, відчути підтримку та близькість, а це надає пабам особливого шарму та привабливості.

Незважаючи на нестабільність майбутнього і невизначеність стосунків з Україною, Владислава залишається вірною своїм принципам та не втрачає оптимізму. Вона навчилася приймати життя таким, як воно є, і шукати нові можливості в кожній ситуації. Навіть у змінливих умовах вона знаходить силу продовжувати йти вперед, не зупиняючись на непередбачуваних обставинах.

Досвід Владислави є важливим нагадуванням про важливість жити моментом і приймати життя з усіма його випробуваннями і радощами. Вона відображає дух сучасної української жінки, яка готова до змін і відкрита до нових можливостей, незважаючи на перешкоди на шляху.

У статті розкривається історія Владислави, яка змушена була залишити Україну через війну і знайшла новий шлях у південному Уельсі, відкривши паб. Вона підкреслює різницю між українськими та британськими пабами, а також ділиться своїм досвідом адаптації до нових умов. Владислава показує, що важливо залишатися вірними своїм цінностям і шукати можливості в будь-яких обставинах. Її історія є натхненням для всіх, хто зіштовхується зі змінами та турботами, а також важливим нагадуванням про силу людського духу і волю до життя.

У Сумській області затримали жінку за спробу продажу немовляти

Прокурори Сумщини направили до суду обвинувальний акт стосовно 35-річної жінки, яка намагалася продати свою новонароджену дитину. Як повідомляє Сумська обласна прокуратура, на початку 2025 року жінка, перебуваючи на пізньому терміні вагітності, шукала покупця для своєї майбутньої дитини за 30 тисяч доларів. Після народження дівчинки 1 травня 2025 року вона домовилась про передачу немовляти мешканцю Білопільської […]

Лікарі й інженери попереджають: не працюйте з ноутбуком на колінах

Щодня мільйони людей кладуть ноутбук на коліна, не замислюючись, що це може бути шкідливо не лише для пристрою, а й для користувача. Така звичка — одна з найпоширеніших причин перегріву техніки та проблем з поставою. Ще 2010 року журнал Pediatrics опублікував дослідження про випадки термічного подразнення шкіри внаслідок тривалого контакту з гарячим корпусом ноутбука. І […]

Розкриття лікарської таємниці та медкомісії в кожній лікарні: Рада ухвалила законопроєкт про «цифрову ВЛК»

Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт, що передбачає цифровізацію процесу військово-лікарської комісії (ВЛК). Ініціатива передбачає значне реформування системи, зокрема, створення «цифрової ВЛК», яка має спростити проходження медкомісії для військових. Він передбачає автоматичну передачу медичних даних про придатність громадян до військової служби до Реєстру військовозобов’язаних «Оберіг», пише «Судово-юридична газета». […]

The post Розкриття лікарської таємниці та медкомісії в кожній лікарні: Рада ухвалила законопроєкт про «цифрову ВЛК» first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив вирок у справі Андрія Самарченка, уродженця Сєвєродонецька, якого обвинувачували у співпраці з російськими підприємствами під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Суд визнав чоловіка винним у колабораційній діяльності, передбаченій Кримінальним кодексом України, та призначив йому покарання у вигляді штрафу на суму 102 тисячі гривень із конфіскацією належного майна.

Згідно з матеріалами справи, до початку війни Самарченко працював у ПрАТ «Сєвєродонецький Оргхім» — підприємстві, що спеціалізувалося на розробленні проєктно-технічної документації для хімічної, нафтової та газовидобувної галузей. До 2022 року серед замовників компанії були низка російських корпорацій, які отримували технічні рішення та консультаційні послуги. Після початку збройної агресії, попри запроваджені обмеження на будь-яку співпрацю з державою-агресором, Самарченко, за даними слідства, продовжив підтримувати ділові контакти з окремими представниками російського бізнесу, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Після початку війни Самарченко разом із партнерами створив у Москві компанію «ТехИнновации» й продовжив розробку програмних продуктів для промислових клієнтів, зокрема для «Норнікеля». При цьому він залишався співробітником «Оргхіму» на посаді керівника офісу управління проєктами.

Слідство встановило, що до березня 2025 року Самарченко та його спільники через литовську компанію TP AIM UAB переказали з Росії в Україну близько 400 тисяч євро.

Обвинувачений визнав провину й уклав із прокурором угоду. Суд врахував співпрацю з правоохоронцями під час розслідування.

Суддя Олексій Фазикош визнав Самарченка винним за статтею про колабораційну діяльність. Крім штрафу та конфіскації майна, чоловіка позбавили права протягом 10 років займатися розробкою проєктів програмних продуктів для російських нафтопереробних, металургійних та інших підприємств.

Останні новини