Окупанти випустили 2023 БпЛА по Україні у жовтні

Починаючи з 18 травня, можуть бути введені обмеження на переміщення легкових автомобілів між регіонами України. Ця ініціатива буде реалізована в разі ухвалення Кабінетом Міністрів постанови, яка стосується обліку транспортних засобів у ТЦК. Згідно з проєктом цієї постанови, легкові автомобілі також можуть бути включені до військового обліку. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Законодавством передбачено, що юридичні особи зобов’язані обліковувати у ТЦК транспортні засоби, які можуть бути використані для потреб Збройних Сил та інших військових формувань. Новий Закон про мобілізацію, що набирає чинності з 18 травня, забороняє вивезення такого транспорту за кордон та його переміщення між регіонами України, за виключенням суміжних областей. Зазначена норма має бути врегульована постановою Кабінету Міністрів. Проте, виявляється, що ця заборона стосується не лише вантажних автомобілів, автобусів та спецтехніки, але й легкових автомобілів, за винятком мотоциклів. Це виникло через недоречність формулювання у тексті постанови. “У проєкті постанови, який я мав змогу побачити, ми бачимо, що поняття транспортного засобу, який “призначений” або “може бути призначений” для доукомплектування, розмивається”, – зауважив Ярослав Железняк. “Ця, здавалося б, невелика різниця може призвести до того, що всі транспортні засоби юридичних осіб не матимуть можливості виїхати ні за кордон, ні в інші регіони, крім суміжних”. За думкою Ярослава Желєзняка, якщо урядова постанова не буде відкоригована, це може призвести до зупинки діяльності багатьох підприємств вже з 18 травня. Перевізники, служба доставки та пошта будуть змушені виконувати перевезення товарів шляхом перевантаження з автомобіля на автомобіль на межах регіонів. Для імпорту та експорту доведеться використовувати лише автомобілі з іноземною реєстрацією.

Загальні висновки з вищезгаданої статті такі:

• Починаючи з 18 травня, можуть бути введені обмеження на переміщення легкових автомобілів між регіонами України.

• Ініціатива буде реалізована за умови ухвалення Кабінетом Міністрів відповідної постанови про облік транспортних засобів у ТЦК.

• Згідно з проєктом постанови, легкові автомобілі можуть бути включені до військового обліку, що може вплинути на їх рух та використання.

• Недолік у формулюванні тексту постанови може призвести до непропорційних обмежень для транспортних засобів юридичних осіб, включаючи легкові автомобілі.

• Якщо не буде внесено відповідні коригування до урядової постанови, це може призвести до значних ускладнень у роботі підприємств, зокрема, у сфері перевезень та доставки товарів.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Перевірки були ініційовані у зв’язку з рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30 серпня 2023 року, яке було введено в дію указом Президента України від 12 вересня 2023 року. Мета цих перевірок полягала в обґрунтуванні рішень про встановлення інвалідності чоловікам віком від 18 до 60 років, які були прийняті під час дії воєнного стану в Україні з 27 вересня 2023 року по 10 листопада 2023 року.

Всього було розглянуто 53 734 справи, з яких 781 було відібрано для перегляду.

У відповідь на запит зазначено, що МОЗ на виконання Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633–IX також провело перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності громадянам чоловічої статі віком від 25 до 50 років, які отримали II та III групу інвалідності в період воєнного стану з 6 по 21 червня 2024 року. У рамках цієї перевірки було розглянуто 37 891 справу, з яких 543 були відібрані для перегляду.

На даний момент проведено перевірку 18 779 медико-експертних справ, в результаті чого у 3 146 справах рішення МСЕК було визнано сумнівними, і призначено додаткову експертизу.

В результаті перевірок:

На сьогоднішній день триває взаємодія з правоохоронними органами у рамках розслідувань за кримінальними провадженнями, що стосуються роботи Хмельницької медико-соціальної експертної комісії.

Міжнародний інститут стратегічних досліджень (ISW) зробив прогноз стосовно можливого нового наступу з боку Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ) на територію України. За даними аналітиків, такий наступ може бути спрямованим тільки в одному напрямку. Можливість Росії наступати вздовж українського кордону може обмежити використання особового складу і техніки ЗСУ. Водночас західна допомога та мобілізація в Україні допомогли б пом’якшити наслідки російського наступу. Про це пише "Інститут вивчення війни" у зведенні від 28 березня.

Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю західним ЗМІ повідомив, що будують укріплення та оборонні позиції біля міста Суми у відповідь на повідомлення про значне нарощування російських сил у сусідній Брянській області та удари по українських населених пунктах у цьому районі. Місцева влада Сумської області нещодавно попередила, що РФ проводить інформаційну операцію із загрозою можливого нападу на область, але зазначила, що влада України не помітила жодних російських ударних груп поблизу кордонів. Аналітики ISW також не виявили візуальних свідчень того, що російські війська концентруються в Брянській області для підготовки до будь-яких значущих військових дій.

Найближчими місяцями ЗС РФ, найімовірніше, зможуть вести великомасштабну наступальну операцію тільки в одному напрямку, і малоймовірно, що російські війська віддадуть пріоритет якомусь новому фронту замість оперативних напрямків, на яких зосереджувалися в останні півтора року. Теоретично ЗС РФ можуть зосередити сили в будь-якій точці вздовж лінії фронту протяжністю понад 3000 км уздовж прикордонної території РФ, Білорусі — на додаток до лінії фронту в Україні. Це б змусило Україну піти на дії у відповідь. Відтягнути ресурси з інших, більш активних ділянок фронту. Судячи з усього, пишуть аналітики, Україні вже доводиться обирати пріоритетні напрямки фронту, на яких дислокуються обмежені людські та матеріальні ресурси. І навіть обмежене перекидання української техніки та особового складу з активних прифронтових зон може виявитися таким, що дестабілізує.

Майбутні російські наступальні операції не обов’язково обмежаться наявними лініями фронту на сході та півдні України. Російському військовому командуванню достатньо спрямувати лише деяку частину військ на будь-яку раніше неактивну ділянку, щоб змусити Україну відводити особовий склад і техніку від інших ділянок, що потенційно створить вразливі місця, якими можуть скористатися ЗС РФ.

Своєчасна військова допомога від США і розв’язання поточних проблем з особовим складом усувало б ці вразливості. Українські офіційні особи нещодавно повідомили, що українські військові приділяють пріоритетну увагу ротації та відпочинку передових підрозділів, а також іншим зусиллям з оптимізації військової структури. Необхідність у ротації — лише частина кадрової проблеми, з якою стикається Україна. ISW продовжує вважати, що постачання ключових західних систем — багато з яких тільки США можуть надати швидко і в значних обсягах, — зіграють вирішальну роль у визначенні перспектив ЗС РФ на 2024 рік і того, коли ЗСУ зможуть спробувати повернути ініціативу. Перебіг війни до кінця 2024 року багато в чому залежить від надання військової допомоги США і продовження військової підтримки з боку неамериканських організацій, а також від того, чи вдасться Україні вирішити кадрові проблеми. Подальші прогнози війни в Україні варіюються — від найкращих до найнебезпечніших. Невизначеність зберігатиметься, поки не стане зрозуміло, чи відновлять США військову підтримку і чи вирішить Україна поточні проблеми з особовим складом. У США та України є можливості впливати і визначити, як розвиватиметься війна у 2024-му і в наступні роки. Найближчі та довгострокові перспективи, як і раніше, залежать від рішень, які ще належить ухвалити у Вашингтоні, Києві, Брюсселі, Парижі, Берліні, Москві та інших містах, а також від виконання цих рішень на полі бою.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Своєчасна військова допомога від США та розв'язання кадрових проблем з особовим складом є критично важливими для України в умовах можливого нового наступу Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ).

• Ротація та відпочинок передових підрозділів, оптимізація військової структури та інші заходи стають важливими факторами для зміцнення обороноздатності України.

• Постачання ключових західних систем, зокрема від США, може вирішально вплинути на подальший розвиток конфлікту і перспективи Збройних Сил РФ.

• Україна повинна активно працювати над вирішенням кадрових проблем та залученням підтримки з боку своїх партнерів для забезпечення стійкості та безпеки в регіоні.

• Подальший розвиток ситуації в Україні залежить від рішень та дій, які будуть прийняті у Вашингтоні, Києві та інших містах, а також від ефективності їхнього впровадження на польових умовах.

Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру України в березні цього року, питання підвищення тарифів на електроенергію для населення стало предметом активних дискусій і суттєвого обговорення в суспільстві. Населення зацікавлене в тому, чи дійсно мешканцям доведеться витрачати більше коштів через наслідки цих нападів, і чи можуть тарифи збільшитися вже у найближчі місяці.

Протягом останніх двох тижнів українці почули різноманітні погляди щодо майбутнього рівня тарифів на електроенергію, від тверджень про необхідність їх підвищення до більш обережного підходу, де заявляють, що уряд досліджує різні можливості. Проте, споживачів мало що надихає на оптимізм. У червні минулого року після зимових нападів ціни на електроенергію зросли практично вдвічі, а наразі ситуація стала ще складнішою.

Поки що не вдалося остаточно оцінити збитки, проте говорять, що вони нараховуються на мільярди доларів. Різні заяви свідчать про те, що споживачів не лише планують залучити до покриття витрат, але й відновлення інфраструктури після ракетних атак.

Проте, зауважують експерти, говорити про те, що українцям доведеться відшкодовувати наслідки російських нападів за рахунок підвищеного тарифу, було б нечесно. Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголошує, що споживачі оплачують усі витрати, незалежно від того, яким чином це відбувається. Якщо один не платить, то платитиме інший.

З іншого боку, поточні рахунки, які отримує населення, не відображають повних витрат компаній. Українські споживачі не платять реальну ціну через субсидію. Енергоатом, Укргідроенерго та експортери електроенергії є донорами субсидій. Проте з джерелами субсидування виникли проблеми. Можна передбачити, що в умовах, які складаються, експорту не буде, а отже, це джерело відпадає. Укргідроенерго втратило частину потужностей, що призводить до зменшення виробництва та прибутку. Енергоатом поки що працює, але влітку планується зупинка блоків на технічне обслуговування, і грошей на субсидії також буде недостатньо.

За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, жодне підвищення тарифів не зможе повністю компенсувати втрати від ракетних атак. Потрібно переглянути принцип ціноутворення, забезпечити ринкову ціну, щоб покрити всі витрати компаній, окрім збитків від атак. Ідея полягає в тому, що ті, хто може, мають платити. Для тих, хто не може, має бути ринкова ціна та компенсація з бюджету у грошовій формі.

Експертне співтовариство розглядає економічно обґрунтовану ціну на електроенергію як складне питання, вимагаюче уважного аналізу та розгляду різних факторів. За думкою Прокіпа, якщо мова йде про виробників, таких як Енергоатом, вартість електроенергії може становити приблизно 1 гривню на кіловатт-годину поряд із поточним тарифом 2,64 гривні. Інші виробники, з урахуванням витрат на передачу, розподіл та податки, можуть збільшити цю ціну до 8-9 гривень за кіловатт-годину. Проте експерт наголошує, що найчастіше підвищення тарифів відбувається в крайніх випадках, коли ситуація стає критичною, спрямовано на зменшення навантаження на донорів та спрощення проблеми з боргами на ринку, забезпечуючи учасникам ланцюжка поставок більше фінансових ресурсів.

Прокіп підкреслює, що передбачити реакцію уряду складно, проте ймовірно, що будуть шукатися варіанти, щоб уникнути навантаження на споживачів, можливо, шляхом введення диференціації залежно від обсягу споживання. Водночас, варто бути свідомими того, що противник може активізувати інформаційну кампанію щодо цієї проблеми, що може стати ще більш актуальним у травні, оскільки це питання, безперечно, є дуже соціально чутливим.

За думкою Омельченка, економічно обґрунтованою ціною на електроенергію можна вважати ціну для непобутових споживачів, яка зараз коливається навколо 6 гривень за кіловатт-годину разом з тарифами на розподіл та передачу. Щодо підвищення тарифів, він вважає, що це передусім політичне питання, яке буде вирішуватися на політичному рівні, оскільки нерішучість у цьому питанні може призвести до серйозного дефіциту потужностей та тривалих планових відключень.

Корольчук висловлює думку, що ймовірне підвищення тарифів на електроенергію може відбутися у червні-липні, а середній новий тариф може становити від 3,5 до 4 гривень за кіловатт-годину. Щодо впливу на інфляцію, економісти стверджують, що він буде помітним, хоча складно прогнозувати його точні параметри.

• Питання економічно обґрунтованої ціни на електроенергію є складним та потребує уважного аналізу різних факторів, таких як виробництво, передача, розподіл та оподаткування.

• Підвищення тарифів на електроенергію може стати необхідним у крайніх випадках для забезпечення фінансової стабільності компаній та зменшення навантаження на донорів.

• Розглядаються різні варіанти зменшення навантаження на споживачів, такі як введення диференціації тарифів залежно від обсягу споживання.

• Важливо враховувати соціальну чутливість питання підвищення тарифів на електроенергію та можливий вплив на інфляцію та господарську ситуацію.

• Рішення щодо підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде вирішуватися на політичному рівні та може мати серйозні наслідки для економіки та соціального становища населення.