Олег Винник повернувя в Україну, бо на межі банкрутства

Наступна криза українського сільського господарства: реальність чи перебільшення?

Розмови серед аграріїв посилюються щодо можливого закриття європейського ринку для українського сільгосппродукту. Це викликає серйозні обурення та песимістичні прогнози щодо майбутнього аграрного сектору. Але чи настільки ситуація насправді безнадійна, як здається на перший погляд?

Невизначеність майбутнього посилює страхи та обурення серед фермерів. Вони спрогнозували, що у разі втрати доступу до європейського ринку, українське сільське господарство загине, а країна стане експортером лише сировини для виробництва конопельних товарів. Такий сценарій, за їхніми словами, приведе до монополізації цього сектору транснаціональними корпораціями, що лише поглибить економічну залежність України від зовнішніх сил.

Але, можливо, ситуація не така безнадійна. Намагаючись переглянути ситуацію більш об'єктивно, слід врахувати не лише негативні аспекти, а й потенційні можливості. Можливість диверсифікації експортних ринків, стимулювання внутрішнього споживання та розвиток внутрішнього ринку можуть стати стратегічними кроками в умовах невизначеності щодо зовнішнього експорту.

Отже, хоча виклики стоять складні, а оптимізму не вистачає, прогнози про загибель українського сільського господарства можуть бути перебільшеними. Важливо знаходити нові шляхи розвитку та діяти разом, намагаючись знайти рішення для збереження та розвитку сільськогосподарського сектору країни.

У висновках слід підкреслити, що ситуація в українському сільському господарстві має свої складнощі, проте загальний песимізм не завжди відображає реальний стан речей. Хоча можливість втрати європейського ринку може бути серйозним викликом, важливо пам'ятати про потенційні можливості для розвитку внутрішнього ринку та диверсифікації експортних шляхів. Стимулювання внутрішнього споживання та пошук нових ринків можуть допомогти зберегти стійкість українського сільського господарства. Важливо активно працювати над знаходженням імовірних рішень та спільно діяти для зміцнення та розвитку сільськогосподарського сектору країни.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Київ:

Львів:

Одеса:

Харків та Дніпро:

Сімферополь:

Буковель:

У суботу більшість регіонів, особливо південні та східні області, ще відчують тепло: місцями температура підніметься до +16°. Проте вже з неділі почнеться поступове похолодання, особливо на заході та півночі.

На гірськолижних курортах України – у Буковелі, Трускавці, Сваляві – очікується прохолодна, але переважно суха погода. У Трускавці можливий сніг, що створить атмосферу зимових свят.

Уряд активно працює над вирішенням проблеми дефіциту генеруючих потужностей в Україні. Шляхом спонукання бізнесових структур та приватних осіб до активного створення власних джерел енергії, влада сподівається на покращення ситуації в енергетичному секторі країни. Нові ініціативи та програми сприятимуть розвитку альтернативних джерел енергії та створять стимули для впровадження енергоефективних технологій. Залучення приватного сектору до цього процесу не лише забезпечить стабільність енергопостачання, а й сприятиме зростанню інвестиційної привабливості України та створенню нових робочих місць у сфері енергетики.

Як ми вже писали, частина підприємців цим уже почала займатися, але купувати свої генеруючі установки по кишені далеко не кожному.

Останніми днями влада зробила низку заяв з обіцянкою допомогти в цій справі.

Учора прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Кабмін готує програму пільгового кредитування на закупівлю енергетичного обладнання як для громадян, так і для бізнесу. І сказав, що вчора уряд затвердив порядок надання фінансової підтримки фізособам, які встановлюватимуть генерувальні установки з альтернативних джерел енергії у власних домогосподарствах. Мабуть ідеться про сонячні панелі, вітрові та теплові установки.

Шмигаль повідомив, що сума компенсації для установок потужністю до 10 кВт на одне домогосподарство становитиме 244 тис. грн. А максимальна сума кредиту – 480 тисяч гривень строком на 5 років.

Коли саме запрацюють нові кредитні програми і які будуть умови кредитування бізнесу, прем’єр не уточнив.

У банківській же спільноті очікують, що енергетичні кредитні програми (і для фізосіб, і для бізнесу) запустять через Фонд розвитку підприємництва, який наразі веде держпроект кредитування «5-7-9%».

Фінансисти розповіли, що напередодні спеціальну нараду з енергетики провів голова НБУ Андрій Пишний, на якій закликав банки активніше кредитувати енергетичні проєкти, насамперед з генерації.

За словами банкірів, голова НБУ заявив, що влада вважає своїм пріоритетом населення – саме його насамперед намагатимуться забезпечити електроенергією. Бізнес же піде за залишковим принципом.

Чиновники вважають, що компанії зобов’язані самі думати, як себе забезпечувати світлом, а не розраховувати на владу, а банкіри їм мають у цьому допомогти грошима, відкривши кредитні програми.

“Пишний постарався максимально натиснути на банки і заявив, що “енергетика має стати головним пріоритетом у кредитуванні”. Великі проекти на великі суми потрібно фінансувати групами (банків), у рамках консорціумного кредитування. При цьому настійно залучати місцеву владу, ОТГ (об’єднані територіальні громади). Щоб стимулювати енергетичне кредитування, НБУ пообіцяв спростити вимоги до застав (дозволять надавати менше забезпечення) як виняток. Щодо ціни такий розрахунок: при середній ціні гривневих ресурсів у 6% (депозити + кошти на картах/поточних рахунках) від банків чекають кредитування в середньому під 13-14% річних, і частину з цієї ставки може покривати центральна влада або влада на місцях. Нацбанк розраховує, що банки запустять і впровадять нові енергетичні кредити протягом 6 місяців”, – сказало джерело “Страны” в одному з банків.

А також уточнило, що з інших питань (не енергетичних) Андрій Пишний говорив про повернення права власників на виведення дивідендів з прибутку банків, яке заборонене з початку повномасштабного вторгнення. Що саме вирішать – поки неясно. Обіцяють відповісти ближче до кінця літа, після того, як НБУ перерахує капітали банків за новими вимогами. По суті Пишний дав зрозуміти, що дозволить виведення дивідендів, якщо зрозуміє, що банки зможуть безболісно виконувати вимоги капіталізації. Але якщо їм самим не вистачатиме коштів, репатріацію дивідендів не дозволять.