Олександр Федоренко: скандал навколо збагачення очільника “Київавтодору”

У столиці завершили реконструкцію Бессарабського ринку — об’єкта, що має статус пам’ятки національного значення і є одним із символів історичного Києва. Проведені роботи спричинили гучний суспільний резонанс через можливі порушення законодавчих процедур, питання до якості виконання та значні бюджетні витрати, обґрунтованість яких викликала сумніви у фахівців і громадськості.

Згідно з чинним законодавством, будь-які ремонтні чи реставраційні роботи на об’єктах національного значення повинні обов’язково погоджуватися з Міністерством культури та інформаційної політики. Така вимога діє для всіх пам’яток цього рівня — від Софії Київської до Києво-Печерської лаври. У ситуації з Бессарабським ринком, за оприлюдненою інформацією, міністерство не надавало повноцінного дозволу, а було лише поінформоване про перебіг реконструкції, що ставить під сумнів дотримання обов’язкових процедур.

Документація з реконструкції готувалася вже після того, як ринок фактично перетворили на фуд-корт. Науковий проєкт, який мав би обґрунтувати зміни, з’явився після завершення робіт. Як наслідок, можуть бути пошкодження унікальної метласької плитки та декору, а кількість торгових місць значно зменшилась.

Якість робіт викликає сумнів. Реконструкція, яка розпочалася у 2024 році і тривала довше запланованого терміну на півроку, вже через тиждень після відкриття показала недоліки: плитка почала сипатися, що зафіксували перші відвідувачі на фото та відео.

Вартість проєкту оновлення, за даними керівниці робіт Наталії Джурай, становила 150 млн грн, з яких більше половини були кредитні кошти. Тендери проводилися без відкритих торгів та за спрощеною процедурою, що викликає додаткові питання щодо прозорості витрат.

Роботи не обговорювалися публічно, але викликали критику. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов заявив: “Ринку тут більше немає”, а кулінар Євген Клопотенко додав: “Це фуд-корти і трошки ринку. Чи були публічні обговорення? Ні.”

Україна уклала важливі угоди про співпрацю у питаннях безпеки з Італією та Канадою під час візиту прем’єр-міністра Італії Джорджії Мелоні та прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо до Києва. Згідно з угодою з Канадою, Україна отримає понад 3 мільярди канадських доларів у 2024 році на макрофінансову та оборонну допомогу. Щодо домовленостей з Італією, вони передбачають продовження надання підтримки Україні до кінця 2024 року. Під час переговорів з прем’єркою Італії також було обговорено спільну роботу на рівні G7. Цей візит відбувся у другу річницю повномасштабного вторгнення Російської Федерації до Києва, та підкреслив важливість міжнародної підтримки для України. Поміж інших представників до України також прибули президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо, що свідчить про широкий міжнародний інтерес до української ситуації. Глава Єврокомісії підтвердила, що Європа продовжуватиме надавати Україні допомогу у необхідних обсягах, підтримуючи країну в складному періоді її історії.

У підсумку, важливі угоди про співпрацю у сфері безпеки між Україною, Італією та Канадою свідчать про глибокий інтерес міжнародної спільноти до підтримки України в умовах її безпекових викликів. Угоди передбачають значні фінансові та практичні ресурси для підтримки української обороноздатності та зміцнення національної безпеки. Візит представників Європейської комісії та Бельгії також підкреслює загальноєвропейську підтримку України. Це свідчить про визнання міжнародним співтовариством важливості підтримки суверенітету та територіальної цілісності України в умовах її внутрішньої стабільності та зовнішніх загроз.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За даними дослідження платформи OLX Робота, у жовтні 2024 року найважче було знайти конструкторів на виробництві. На 39 вакансій припало лише 60 відгуків. Незважаючи на це, роботодавці пропонують доволі високу медіанну зарплату – 28 750 грн, що суттєво перевищує середню зарплату по країні, яка за даними Держстату у другому кварталі становила 20 964 грн.

Другою складною вакансією стала позиція стоматолога. При медіанній зарплаті у 30 000 грн на платформі OLX було лише 197 відгуків на 110 вакансій.

Схожі труднощі виникають із пошуком автоелектриків, попит на яких залишається стабільно високим уже другий рік. На 149 вакансій у жовтні було лише 296 відгуків, хоча зарплата цих спеціалістів зросла до 35 000 грн, у порівнянні з 27 500 грн торік.

У сфері краси та здоров’я також спостерігається дефіцит кадрів. Наприклад, для вакансій тренерів (медіанна зарплата 17 500 грн) було лише 290 відгуків на 107 вакансій.

Ще однією проблемною позицією стала роль технолога у виробництві. На 67 відкритих вакансій було лише 204 відгуки, при цьому середня зарплата становить 22 500 грн.

Аналітики OLX Робота зазначають, що низький інтерес до цих спеціальностей зумовлений кількома факторами:

Дефіцит кадрів водночас відкриває нові можливості для спеціалістів. Менша конкуренція дозволяє кандидатам обирати кращі умови працевлаштування, зокрема вищі зарплати або комфортніші графіки.

Експерти радять роботодавцям переглядати підходи до пошуку персоналу: інвестувати у навчання новачків, пропонувати гнучкі умови роботи та адаптувати заробітні плати до рівня, який відповідає реаліям сучасного ринку.