Вимагали 7 тисяч доларів і погрожували пістолетом: у Миколаєві затримали двох чоловіків

11 лютого за новим церковним календарем Православна церква України вшановує пам’ять священномученика Власія, єпископа Севастійського — одного з найшанованіших ранньохристиянських святих. Його життя стало взірцем непохитної віри, мужності та жертовного служіння Богові й людям у часи жорстоких переслідувань християн.

Святий Власій жив у III–IV століттях у місті Севастія, що в Малій Азії. З юних років він відзначався глибокою побожністю, милосердям і мудрістю. За переказами, спочатку був лікарем і здобув велику повагу серед містян завдяки своїй доброті та безкорисливій допомозі хворим. Згодом його обрали єпископом Севастійським, адже люди бачили в ньому справжнього пастиря, здатного підтримати й наставити у вірі.

Святий Власій жив у III–IV століттях у місті Севастія (територія сучасної Туреччини). З молодих років він вирізнявся побожністю та праведним життям, а згодом став єпископом місцевої християнської громади.

У період гонінь на християн за імператора Діоклетіана Власій не залишив служіння: підтримував в’язнів, допомагав мученикам і, за переказами, зцілював хворих. Рятуючись від переслідувань, він оселився в печері на горі Аргеос. Легенди розповідають, що до нього приходили навіть дикі звірі, які знаходили біля святого спокій і зцілення.

Згодом Власія схопили, піддали тортурам і вимагали зректися віри, однак він залишився непохитним і прийняв мученицьку смерть. У християнській традиції його вважають заступником людей і покровителем домашньої худоби, а також молитовником при хворобах горла.

Цього ж дня згадують благовірного князя Всеволода Мстиславовича та праведну Феодору, імператрицю Візантійську.

Яке свято за старим календарем

За юліанським стилем 11 лютого вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського.

Традиції та звичаї Власієвого дня

У народі свято називають Власів день. Його радять проводити в колі родини, у спокої та злагоді. Господарі наводять лад у домі, готують щедрий стіл, щоб увесь рік був достаток.

Особлива увага приділяється тваринам. Вважається, що цього дня потрібно добре нагодувати худобу й домашніх улюбленців, не перевантажувати їх роботою та проявити турботу. Люди вірять, що це принесе здоров’я господарству.

Також день вважають сприятливим для торгівлі, покупок і важливих домовленостей.

Що не рекомендується робити 11 лютого

Церква і народні звичаї радять уникати сварок, образ, пліток, лінощів і заздрості. Не варто відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, чи погано ставитися до тварин.

Існують і побутові заборони: не сваритися з рідними, щоб конфлікти не затягнулися надовгоне залишати худобу голодноюне тримати на столі ножі та брудний або порожній посуд, щоб не накликати негаразди

Прикмети погоди на цей день

У народному календарі цей період називають власіївськими морозами — останніми сильними холодами перед весною. За погодою судять про майбутній сезон:

багато снігу — до ранньої та теплої веснивідлига — сильних морозів більше не будеіній на деревах — холоди ще повернутьсяморози короткочасні — весна близько

У народі кажуть, що після Власія зима поступово відступає, поступаючись місцем теплу.

Президент України Володимир Зеленський прибув до столиці Данії для участі в саміті Європейської політичної спільноти, який зібрав ключових європейських лідерів для обговорення безпекових і стратегічних викликів. У рамках заходу глава української держави запланував низку двосторонніх зустрічей на найвищому рівні, а також спілкування з представниками міжнародних медіа. Виступ Зеленського транслюватиметься у прямому ефірі на YouTube-каналі Офісу президента, що дає змогу українській та світовій аудиторії стежити за перебігом подій у режимі реального часу.

Основною темою переговорів стало посилення оборонних можливостей України та практична реалізація міжнародної ініціативи PURL, яка спрямована на координацію підтримки та зміцнення безпеки на європейському континенті. Президент розпочав свою дипломатичну місію зі зустрічі з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен. Лідери обговорили питання безпеки, включно з останніми випадками порушення повітряного простору у Данії, Польщі, Румунії, Норвегії та Естонії, що стало серйозним сигналом про зростання ризиків у регіоні.

Далі Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Обговорювалася продовжена оборонна підтримка, посилення системи ППО, фінансування виробництва дронів в Україні та ініціатива ЄС щодо створення «Стіни дронів». Президент подякував Норвегії за підтримку від початку повномасштабної агресії та повідомив, що лише цього року країна виділила 8,5 млрд доларів на військову допомогу.

Прессекретар президента Сергій Нікіфоров повідомив, що на полях саміту Зеленський проведе переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном, прем’єр-міністрами Великої Британії Кіром Стармером, Польщі Дональдом Туском, Італії Джорджією Мелоні, а також з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Також можливі зустрічі з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

Перед самітом Зеленський також обговорив із президентом США Дональдом Трампом питання військової допомоги Україні. Головною темою стало постачання озброєння великого радіусу дії, що значно посилить оборонні можливості українських сил. Таким чином, саміт у Копенгагені став важливим етапом для координації міжнародної підтримки та посилення оборонної спроможності України.