Вівторок, 17 Березня, 2026

Олександр Лукашенко звинуватив Україну в порушенні повітряного простору Білорусі

Важливі новини

У Луцьку на стінах Кафедрального собору святої Трійці ПЦУ на фресках зобразили волинських бізнесменів

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Іконописець собору, диякон Юрій Гетьманчук розповів, що перші зображення було створено ще півроку тому.

Іконописець однак визнав, що деякі фрески меценатів “викликали суперечливі відгуки”, тому їх довелося переробити.

За його словами, список меценатів для зображення як рекомендацію надавав керівник Волинської єпархії ПЦУ, митрополит Луцький та Волинський Михайло. Загалом у списку було 12 осіб.

Після скандалу, що піднявся, прокоментували ситуацію і бізнесмени, зображені на фресках. Вони запевняють, що не давали свою згоду на використання своїх осіб.

Похолодання і зливи: якою буде погода в Україні 20 травня

У вівторок, 20 травня, більшу частину України накриє нестійка і волога погода — з дощами, зливами та грозами. Температура залишиться відносно низькою, особливо на заході та в центрі країни. Температура повітря коливатиметься від +14° до +17° майже по всій території, лише на сході очікується до +21°. В окремих областях можливі сильні опади та грози, тож […]

Розкішний маєток за 40 мільйонів: деталі розслідування щодо Батирсултанових та їхніх зв’язків з постачанням деревини для фортифікацій на Харківщині

У ході антикорупційних розслідувань було виявлено розкішний маєток, що належав подружжю Батирсултанових — Хабібові та Лілії, які раніше постачали деревину для будівництва фортифікацій на Харківщині. Цей маєток, оцінений у близько 40 мільйонів гривень, розташований у престижному передмісті Києва. Варто зазначити, що до початку війни подружжя мало скромні статки, і їхній бізнес не викликав особливої уваги у правоохоронних органів.

До 2022 року Лілія Батирсултанова працювала у прокуратурі Луганської області, а її чоловік Хабіб займався бізнесом і вже фігурував у кримінальних справах, пов'язаних з незаконною торгівлею деревиною. Проте після початку активних антикорупційних розслідувань у 2022 році ситуація різко змінилася. Хабіб став бенефіціаром ТОВ «Агро-Х», що стало важливим моментом для подальшого розвитку подій.

Журналісти встановили, що ціни на деревину були завищені в середньому на 63%, через що переплата з бюджету могла сягати 200 мільйонів гривень. Департамент житлово-комунального господарства Харківської ОВА уклав понад 220 договорів на постачання деревини загалом на суму близько 325 мільйонів.

Більшість фірм, задіяних у схемі, створили незадовго до тендерів, а їхні керівники пов’язані між собою. Формальним директором деяких компаній був В’ячеслав Ковалев, який також очолював «Агро-Х». Колишня директорка «Тусана» та депутатка Сєвєродонецької райради Анжеліка Волохань брала в Хабіба Батирсултанова позику у 1,5 млн грн.

За даними розслідування, на незаконно отримані кошти Лілія Батирсултанова у 2024 році придбала маєток площею 530 м² у котеджному містечку «Сонячна долина» в Обухівському районі. Офіційна вартість покупки склала лише 5,8 млн грн, хоча ринкова ціна такого об’єкта — близько 40 млн грн. Уже восени того ж року подружжя швидко перепродало будинок бізнесмену Олександру Сікорському за 6,5 млн грн — суму, яку експерти називають заниженою, вбачаючи в цьому спробу уникнути арешту активів.

Скільки років треба відкладати на квартиру в Україні

Купівля власного житла для багатьох українців залишається важливою, але все менш доступною мрією. Економічна нестабільність, інфляція та постійне зростання цін на нерухомість роблять цей процес тривалим і складним. Щоб придбати однокімнатну квартиру, середньостатистичному українцю доведеться відкладати всю свою зарплату протягом багатьох років. Залежно від міста ситуація виглядає так: Київ – 19,5 року. Столиця залишається найдорожчим […]

The post Скільки років треба відкладати на квартиру в Україні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Справу Юлії Лемещенко перетворили на показовий вирок у російській системі репресій

У столиці Російської Федерації оголосили суворий вирок спортсменці Юлії Лемещенко, яку московський суд визнав винною за звинуваченнями в державній зраді та підготовці теракту. Жінку засудили до 19 років позбавлення волі, що стало одним із найгучніших вироків, винесених у межах сучасної репресивної практики російських силових структур. Формальні формулювання обвинувачення традиційно поєднують звичні для РФ тези про «підривну діяльність», «загрозу безпеці» та можливе співробітництво з іноземними структурами, хоча об’єктивність доказової бази й надалі викликає численні запитання.

За версією російського слідства, у жовтні 2024 року Лемещенко нібито здійснила підрив опор лінії електропередач у Санкт-Петербурзі, що подано як спробу дестабілізувати роботу критичної інфраструктури. Окрім цього, її звинуватили у «стеженні» за командиром авіабази у Воронежі, полковником Олексієм Лободою, якого російська пропаганда пов’язує з авіаударами по українських містах. Слідчі повідомили про зібрані «матеріали», однак самі докази традиційно залишилися недоступними для незалежних адвокатів і правозахисників, що є звичною практикою в подібних політично забарвлених провадженнях.

Під час судового процесу Лемещенко не заперечувала факт подій, проте не визнала провину та заявила, що не кається у своїх вчинках.

Відомо, що у 2014 році Юлія переїхала з Воронежа до Харкова. В Україні вона займалася паверліфтингом і у 2021 році стала чемпіонкою України в цьому виді спорту.

Судове рішення викликало резонанс серед спортивної спільноти та правозахисників, які вказують на політичний характер справи та жорсткі санкції проти громадян України на території РФ.

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

За словами білоруського лідера, ввечері 9 серпня військово-повітряні сили та протиповітряна оборона Білорусі були переведені в підвищену бойову готовність після того, як було зафіксовано близько десятка дронів, що нібито порушили повітряний простір країни. Лукашенко зазначив, що кілька з цих безпілотників було знищено на висоті півтора кілометра вже о 19:04.

“Вночі і зранку проводиться пошук уламків, ми підозрюємо, що це були ударні безпілотники. Вони порушили наш повітряний простір і летіли з боку України”, – заявив Лукашенко. Він також стверджує, що інші безпілотники були “передані” Росії, зазначаючи, що Білорусь і Росія мають об’єднану систему ППО.

Лукашенко додав, що безпілотники спочатку нібито були націлені на Смоленськ, але змінили свою траєкторію і направилися в Ярославль. За його словами, всі цілі були перехоплені російською системою ППО.

Відзначаючи серйозність ситуації, Лукашенко пригрозив, що будь-які подальші провокації залишаться без відповіді. Ці заяви продовжують напружену ситуацію в регіоні та підкреслюють зростання напруженості між Білоруссю і Україною.

Станом на зараз, немає підтвердження з боку українських офіційних осіб про причетність України до інциденту. Важливо зазначити, що такі звинувачення можуть мати значний вплив на міжнародні відносини та регіональну безпеку.

Останні новини