Олександр Лукашенко звинуватив Україну в порушенні повітряного простору Білорусі

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як повідомляє українське видання «Трибуна», Спортивний арбітражний суд (CAS) у Лозанні задовольнив апеляцію колишнього футболіста Анатолія Тимощука на рішення дисциплінарного комітету УАФ.

45-річний тренер пітерського «Зеніту» вимагав зняти з нього санкції, які було накладено через продовження його роботи в РФ.

УАФ у березні 2022 року позбавила його всіх титулів, тренерської ліцензії та довічно вилучила з офіційного реєстру збірних.

Тимощук 2023 року подав апеляцію в CAS, слухання справи почалося у квітні 2024 року. Наразі суд скасував рішення українських футбольних інстанцій.

Своє рішення CAS аргументував тим, що в період від початку повномасштабного вторгнення до 11 березня 2022 року Тимощук не вчинив жодних дій, через які б до нього треба було прийняти такі дисциплінарні санкції.

Рішення CAS прокоментували в УАФ.

«УАФ дійсно вже отримала рішення від CAS. На жаль, до цієї справи європейці підійшли максимально формально і підтвердили часткове нерозуміння реалій, у яких ми живемо. Позиція української футбольної спільноти однозначна і не змінювалася ніколи. Таким як Тимощук не місце в українському футболі», – заявили в УАФ.

Тимощук працює асистентом головного тренера в тренерському штабі «Зеніту» з 2017 року.

Під час тщательного розслідування, проведеного оперативними працівниками Бюро економічної безпеки (БЕБ), було виявлено та вилучено великий виробничий комплекс, де нелегально виготовлялися підроблені сигарети. Цей об'єкт виявився ключовим ланцюжком у виробництві та розповсюдженні контрафактних тютюнових виробів на території країни.

На перший погляд, здавалося, що цей підпільний виробництвенний цех функціонував як звичайна промислова лінія, проте детективи БЕБ ретельно проаналізували кожен крок та кожен процес виробництва, розкривши незаконну діяльність.

У результаті проведених заходів вдалося затримати організаторів та учасників цієї злочинної схеми. Крім того, вилучено велику кількість контрафактних сигарет та матеріали, призначені для їхнього виготовлення. Це значний крок у боротьбі з тютюновою контрабандою та злочинними угрупованнями, які намагаються незаконно збагачуватися за рахунок шкоди здоров'ю громадян та порушення законів країни.

Після розкриття цієї схеми правоохоронці продовжують активно вести слідство з метою виявлення всіх співучасників та зловмисників, які сприяли функціонуванню цього нелегального виробництва. Результати цієї операції свідчать про високий рівень ефективності та професіоналізму Бюро економічної безпеки в боротьбі з економічною злочинністю та порушеннями законодавства.

Обшуки проводились на виробничих та складських приміщеннях підприємства, що має ліцензію на офіційне виробництво тютюнових виробів.

Згадану компанію пов’язують із відомим підсанкційним одеським контрабандистом. Наші джерела, знайомі з перебігом справи, підтвердили, що йдеться про «короля контрабанди» Вадима Альперіна.

Під час обшуків співробітники БЕБ вилучили лінію для виробництва тютюнових виробів, на якій незаконно виготовляли сигарети.

Станом на кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебуває 4,9 млн українців, що створює величезний соціально-економічний виклик як для України, так і для країн, які надають притулок. За даними Центру економічної стратегії, серед них переважно представлені жінки та діти, які змушені були покинути свої домівки через військові дії.

Найбільша частка українських біженців у Європі знаходиться в Німеччині та Польщі, а за їхніми межами також велике число осіб знайшло притулок у США, Великій Британії та Канаді. Однак, необхідно врахувати, що деякі країни поступово скорочують витрати на біженців та посилюють умови для їхнього перебування, що створює додаткові труднощі для переселенців.

Згідно з розрахунками Центру економічної стратегії, кількість українців, які можуть залишитися за межами країни, може сягати від 1,4 млн до 2,3 млн осіб в залежності від подальшого розвитку ситуації. Це вимагає від уряду та міжнародної спільноти комплексних заходів для надання допомоги біженцям, а також стратегій для подальшої інтеграції їх у нові суспільства.

Українські біженці, які змушені покинути свої домівки через військові дії, створюють серйозні виклики для України та країн, які надають їм притулок. Незважаючи на підтримку кількох країн, таких як Німеччина, Польща, США, Велика Британія та Канада, багато інших країн поступово зменшують допомогу та умови для біженців. Це ставить під загрозу добробут та безпеку тих, хто шукає притулок.

Згідно з оцінками, кількість українців, які можуть залишитися за межами країни, значною мірою залежить від подальшого розвитку ситуації. Це вимагає негайних дій з боку уряду та міжнародної спільноти для забезпечення допомоги біженцям та розробки стратегій їхньої подальшої інтеграції у нові суспільства. Важливо забезпечити, щоб кожна країна приймала відповідальність і діяла згідно з принципами гуманітарності та прав людини, щоб забезпечити безпеку та гідне життя для всіх біженців.