Олександр Усик битиметься за статус абсолютного чемпіона у реванші з Дюбуа

Після завершення війни в Україну можуть повернутися від 3 до 3,5 мільйона громадян, які були змушені шукати прихисток за кордоном. Водночас ця цифра не є остаточною і залежатиме від багатьох чинників — безпекової ситуації, темпів відновлення економіки, наявності роботи, житла та рівня довіри людей до майбутнього в країні.

Значна частина біженців уже інтегрувалася в життя інших держав: діти навчаються у школах, дорослі працюють, родини отримали соціальні гарантії. Для них рішення про повернення не буде автоматичним або швидким. Воно вимагатиме чітких сигналів з боку держави, що Україна готова не лише прийняти своїх громадян, а й створити умови для гідного життя та самореалізації.

За даними ООН, у липні 2024 року бажання повернутися в Україну висловлювали 61% біженців. Уже в грудні 2025 року цей показник знизився до 49%. Серед внутрішньо переміщених осіб тенденція ще різкіша: якщо у 2024 році повернення розглядали 73% ВПО, то наприкінці 2025 року — лише 35%.

Загалом під час війни тимчасовий прихисток за кордоном отримали близько 4,3 мільйона українців. В ООН прогнозують, що більша частина повернень відбуватиметься з країн південної та східної Європи. Натомість з півночі континенту українці повертатимуться значно рідше, оскільки між умовами інтеграції в різних регіонах Європи існує суттєва різниця.

Ключовими чинниками для повернення залишаються наявність житла, роботи та доступу до медичної допомоги. Саме можливість забезпечити базові умови для життя визначатиме рішення багатьох сімей. Водночас більшість тих, хто повернеться, осідатимуть не у своїх рідних громадах, а у великих містах, де простіше знайти роботу й соціальні послуги.

В ООН також попереджають, що сценарій миру з територіальними чи політичними поступками з боку України може суттєво знизити готовність біженців до повернення. У такому разі, за прогнозами, найімовірніше повернуться літні люди, самотні особи та матері-одиначки з дітьми, тоді як значна частина працездатного населення залишиться за кордоном.

На цьому тлі Організація Об’єднаних Націй оголосила про скорочення бюджету допомоги українським біженцям на 2026 рік. Новий фінансовий план передбачає 614 мільйонів доларів, що на 23,6% менше порівняно з минулим роком, коли обсяг фінансування становив 803,6 мільйона доларів. Скорочення відбувається попри погіршення гуманітарної ситуації та зростання кількості жертв серед цивільного населення.

За даними моніторингової місії ООН з прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для мирного населення за останні три роки. Унаслідок воєнного насильства загинули 2 514 цивільних осіб, ще 12 142 людини зазнали поранень. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. Додатковим фактором тиску на гуманітарну систему стали масовані удари по енергетичній інфраструктурі України взимку 2025–2026 років.

В ООН наголошують, що тривалість війни, умови миру та здатність держави забезпечити житло і робочі місця стануть визначальними для масштабів повернення українців після завершення бойових дій.

Нове дослідження Deloitte Ukraine демонструє помітне зростання кількості українців, які цьогоріч планують купувати подарунки до Різдва та Нового року: 75% проти 65% у попередньому сезоні. Попри складні обставини воєнного часу, готовність витрачати кошти на святкові потреби залишається стабільною, що свідчить про прагнення людей зберігати традиції та підтримувати відчуття нормальності.

Опитування засвідчує, що найбільша частка респондентів планує виділити на подарунки суму в межах від 1 000 до 5 000 гривень. Для багатьох сімей це оптимальний баланс між бажанням потішити близьких і потребою контролювати бюджет. Понад 46% опитаних зазначили, що витрати на святкові покупки не перевищать чверті їхнього місячного доходу, що свідчить про зважений підхід до планування фінансів і збереження фінансової дисципліни навіть під час свят.

Водночас усе більше українців поєднують святкові покупки з благодійністю. Майже дві третини респондентів планують частину коштів спрямувати на доброчинність, а чотири з п’яти опитаних — підтримати Сили оборони України. Соціологічні дані підтверджують, що навіть у період економічної нестабільності українці продовжують залишатися solidarnymi з військом та волонтерами.

Дарувати подарунки планують передусім членам родини — про це заявили 88% учасників опитування. Значно рідше українці купують подарунки друзям — лише 40%. Серед молоді популярною залишається тенденція робити подарунок самим собі: 49% респондентів віком до 30 років планують святкові покупки “для себе”.

Під час вибору подарунків українці найчастіше орієнтуються на сервісні інструменти — порівняння цін (54%), онлайн-відгуки (50%) та списки бажань (46%). Натомість поради лідерів думок чи рекомендації штучного інтелекту залишаються найменш впливовими: їм довіряє близько 10% опитаних.

Дослідники зазначають, що навіть у складних умовах війни святкова культура та традиція дарування в Україні залишаються стійкими, а благодійність — невід’ємною частиною зимових свят.