Олександр Усик на “церемонії прибуття” був у шикарному одязі від українського бренду

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Коваленко підкреслив, що щоденні нальоти “шахедів” також слугують засобом постійного психологічного тиску на цивільне населення, що, на думку окупантів, має на меті зламати мотивацію українців до спротиву.

“Втім, нові способи збиття “шахедів” на підході. Все буде ок”, — зазначив Коваленко, заспокоюючи громадськість.

Нещодавні атаки Росії

Останнім часом Росія активно проводить атаки на території України за допомогою дронів “шахед”. Зокрема, у суботу окупаційні війська знову завдали удару по Києву, внаслідок чого були зафіксовані падіння уламків у кількох районах та виникли пожежі.

Крім того, нещодавно повідомлялося, що Росія почала застосовувати дрони “шахед” із термобаричними боєголовками. Експерт з авіації та провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко зазначив, що окупанти постійно змінюють маршрути своїх атак, намагаючись завдати удару по великим українським містам з різних напрямків.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Основна ідея “плану перемоги” президента України Володимира Зеленського полягає в тому, що лише сильна Україна може змусити Путіна сісти за стіл переговорів. Однак поки Путін вірить, що може витримати підтримку України з боку Заходу, його війна на виснаження продовжиться. Залишається ключове питання: як змінити стратегію Кремля?

Війна вже призвела до глобальної нестабільності та підірвала світову економіку. Хоча імпульс до завершення конфлікту зрозумілий, можливість реального миру викликає запитання. Путін неодноразово демонстрував готовність до переговорів, але його умови, включаючи відмову України від претензій на анексовані території, свідчать про його нещирість.

Перемир’я створює значні ризики для України. Пауза у бойових діях надасть російській армії можливість відновити сили та виправити тактичні недоліки. Історія свідчить, що Путін може використати цю паузу для підготовки до нових атак, як це було після 2014 року.

Більш того, припинення вогню може підірвати міжнародну підтримку України. Західні союзники вже розглядають можливість зменшення фінансової допомоги, і перемир’я може стати зручним виправданням для скорочення підтримки.

Виходячи з цього, західним союзникам слід допомогти Україні отримати максимальні важелі перед початком будь-яких переговорів. По-перше, необхідно зберегти фінансову та військову підтримку для України. Скорочення допомоги лише зміцнить позиції Путіна. Додатково, союзники повинні розробити надійні гарантії безпеки для України, навіть якщо НАТО поки не готове до прямих зобов’язань.

“Протягом свого кривавого правління Путін завжди був готовий порушувати перемир’я, порушувати домовленості та порушувати своє слово, коли бачив у цьому вигоду. Без належних запобіжних заходів припинення вогню не зупинить війну і не принесе користі українцям”, — підсумовує видання.

Кремль постійно заявляє про готовність до переговорів з Україною, але лише за умови капітуляції Києва. Перед першим самітом миру Путін висловлював готовність до припинення вогню, якщо українські війська вийдуть з анексованих територій.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

В інтерв’ю проєкту “Екзамен. Нова реальність” Марії Єфросиніної артист зазначив, що випивати він почав після початку повномасштабного вторгнення. Велика війна викликала в Melovin багато роздумів щодо його життя. Він е розумів, куди рухатися далі та як будувати життя. Нав’язливі думки зірка намагався втамувати алкоголем, але це робило тільки гірше.

“Війна зробила прірву між минулим життям не тим, що летять ракети і ти по іншому адаптуєшся до світу, а повністю ментальну. Змінилося світосприйняття: “Хто ти такий?”, “Що ти хочеш зробити?”, “Це були твої мрії чи нав’язані кимось?” Почало спливати дуже багато страхів, образ дитинства. Це ніби каталізатор – запустилися всі процеси одночасно”, – пригадав Бочаров.

Одного дня Костянтин прокинувся і зрозумів, що взагалі не відчуває свою руку. Саме тоді він вперше зрозумів всю серйозність ситуації. Руку в Melovin відняло на три дні, після чого він звернувся до лікарів, які діагностували в співака початкову стадію цирозу печінки.

“У мене відняло ліву руку на три дні. Я прокинувся так одного разу і думаю: “Ну, заніміла рука”. Наступає вечір, рука не проходить. Наступає наступний день, рука заніміла. Третій день — рука занімівша. І тут я сам вже злякався, подзвонив своєму психіатру. Вона сказала: “Тобі п**да”. Аналізи показали, що в мене стеатогепатоз печінки. Я пішов на УЗД, і мені жіночка каже: “Вибачте, але таку печінку я бачила лише в аграріїв, які труять поля, і те віком за 50 років”. Я сказав, що ви просто не розумієте кількість випитого алкоголю. Я міг випити дві пляшки джина за вечір. Напивався до забуття”, – поділився знаменитість.

Щоправда, навіть проблеми з печінкою не зупинили артиста. Він продовжував випивати, внаслідок чого у нього виявили інше захворювання – цукровий діабет.

“Алкоголь спровокував діабет. Я здав аналізи і мені кажуть: “Вітаємо у вас був предіабет, а зараз у вас діабет. В мене був цукор 12-13 при нормі 4”, – додав Костянтин.

Тоді фахівці налякали зірку, що він може не дожити навіть до 30 років. Melovin після цього зважився на зміни в житті і почав зі своєї команди. Він змінив музикантів на тих, які не вживають алкоголь. Також на нього неабияк вплинуло прочитання книги “Хід королеви”. За словами Бочарова, він впізнав у головній героїні себе, адже через наркотичні та алкогольні речовини вона загубила себе і свою кар’єру. В квітні минулого року музикант повністю відмовився від алкоголю та наразі не вживає.

“В той день у своєму телефоні я написав: “23 квітня – я більше не потребую алкоголю”. З цього моменту я не вживаю. Це моє надбання за час війни”, – підсумував виконавець.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Ця заява привернула увагу українських народних депутатів Миколи Княжицького і Володимира В’ятровича, породила широкий резонанс та спричинила палкі обговорення як у Польщі, так і в Україні.

Микола Княжицький, коментуючи ситуацію, різко відреагував на заяву польського міністра, назвавши питання Волинської трагедії «вигадкою» та «піаром на словах». Він зазначив, що хоча трагедія, що відбулася у 1943 році, була жахливою, наразі основними питаннями є ексгумація польських жертв та відновлення пам’ятних таблиць, що стосуються українців, загиблих від рук НКВС. «Ці питання вирішимо», – запевнив Княжицький у своєму фейсбуці, підкресливши готовність української влади знайти рішення.

Володимир В’ятрович, у свою чергу, поділився своїми враженнями від нещодавніх зустрічей у Варшаві та Ґданську з польськими колегами. Він акцентував увагу на тому, що обговорення в основному стосувалося сучасних і майбутніх аспектів відносин між Україною та Польщею. «Усі розмови були про нині і завтра», – зазначив він, критикуючи спроби окремих польських політиків прив’язати сучасні стосунки до минулих конфліктів.

В’ятрович підкреслив, що історичні конфлікти між українцями та поляками часто використовувала Росія для досягнення своїх цілей, і закликав до конструктивного діалогу, а не до акцентування на старих ранах.

Цю точку зору підтримав і заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський, який заявив, що без вирішення питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії Україні не слід мріяти про вступ до ЄС. Це стало ще одним сигналом для України про необхідність вирішення цих болючих питань.

До відома, у липні 2023 року польський Сейм ухвалив резолюцію, що вшановує пам’ять жертв Волинської трагедії на її 80-ті роковини. У документі підкреслюється, що польсько-українське примирення має включати визнання провини і вшанування пам’яті жертв. Українська сторона, своєю чергою, погодилася на початок пошуково-ексгумаційних робіт на могилах поляків, убитих Українською повстанською армією в 1945 році в містечку Пузники на Поділлі.

Ситуація навколо Волинської трагедії продовжує залишатися чутливою темою у відносинах між Україною та Польщею. Важливо, щоб ці питання були вирішені з увагою до історичних фактів та повагою до пам’яті жертв, а також з розумінням сучасних політичних реалій та потреб обох країн.